Ну ось навіщо вам здалися ці вибори на Донбасі? Звідки взагалі виникла ця мета — провести вибори на Донбасі? Щоб що?
Я вас збентежу, друзі. Ось ці цілі, які ви собі зараз ставите, — розвести, припинити стріляти, інтегрувати, побудувати мости, запустити повідомлення — вони зараз не потрібні. Реальність така, що в будь-якій війні згодом — а п'ять років абсолютно точно підпадає під поняття «згодом» — про людей по той бік лінії розмежування можете забути. Вони тепер живуть в іншій реальності.

Навіщо нам вибори на Донбасі?

Існують лише три сценарії подальшого розвитку ситуації на Донбасі, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. «Перший варіант — реалізація Мінських угод. Але це несправедливий процес. Другий варіант — ще занадто зволікати, доки й надалі вбиватимуть наших військових, а люди по той бік лінії розмежування остаточно нас зненавидять, відтак ми ніколи не зможемо їх повернути в Україну. І третій варіант — більше ніколи не повертатися до цієї окупованої частини України».

Ось погляньте, в чому річ. Усі ці варіанти були використані по п'ятсот разів. І реалізація мінських, і зволікання з часом, і розведення сторін, і припинення вогню, і хлібні, новорічні, і якісь там іще перемир'я, та що завгодно ще. Практика показала — не працює.
Ось не працює цей чудовий перший сценарій, і все. Пройдено вже по цьому полю з граблями неодноразово. Шишки набиті. Висновки зроблено.

Путіну не потрібно просто відведення сторін. Путіну потрібно більше. Це як в «обміні полоненими». Не було там ніякого «обміну полоненими». Там не полонених на полонених міняли. Там Путін видав заручників на виконання зовсім інших умов. І підписання формули Штайнмайєра — одна з них.

І ось приходить нова влада, основним завданням якої є аж ніяк не встановлення миру. Основне її завдання — показати, який я крутий. Прийшла влада, головним мотивом якої є не державне будівництво, а овації та оплески. Кидайте мені квіти. Ставте «супер» під роликами в ФБ.

Головний противник нової влади зараз — не війна, не агресор і не Путін. Її головний противник — Порошенко. Він не зміг, а ми просто ось так раз-два після клацання пальців — і зробимо!

Причому я розумію, навіщо розведення сторін і перемир'я потрібні були в 2015-2016 рр. Коли перевершує тебе кратно за силою ворог, що суне на твою землю танковими колонами і полчищами РСЗВ, а в тебе нема не те що армії — країна на межі дефолту — тут і перемир'я, і розведення сторін, і будь-які фільчині грамоти — все стане доречним. Аби лиш зупинити наступ.

Проте  абсолютно не збагну, навіщо це потрібно в 2019-му. Коли лінію фронту вже визначено. Коли війна з активної стадії пішла. Коли роками армія вгризалася в землю і будувала укріплення. На які витрачено бозна стільки сил, бетону, грошей і волонтерогодин.

Так ось, за ці шість років стало зрозуміло, що є єдиний варіант. Нинішня ситуація — це оптимальна ситуація за таких висхідних даних. І нічого кращого за даних умов вчинити не можна.

Ракова пухлина вирізана, її розростання зупинено, армія створена і стримує розростання цієї пухлини, на решті території України розвивається економіка і суверенна держава, щоби згодом, коли настане момент. Патова ситуація — це не тільки безвихідна ситуація. Патова ситуація — це ще й ситуація рівноваги. Все, за цієї усталеної ситуації нічого більше зробити не можна.

Не може Україна відвоювати зараз свої території. Не може і інтегрувати їх назад. Тому що ракову пухлину в здоровий організм інтегрувати не можна в принципі. Не може і повністю відмовитися від них. Тому що це втрата суверенітету.

Закупорили, зупинили розвиток хвороби — все, чекаємо. Не допускаючи жодних поступок агресорові. Не проводячи з ним жодних перемовин з приводу статусів окупованих земель. Ніколи не відмовляючись від суверенітету над ними. Скрізь і завжди нагадуючи — це наші окуповані землі. Щорічно, щомісячно, щодня, працюючи над посиленням санкцій.

Так, будуть втрати. Вони неминуче будуть. Але в цьому варіанті вони будуть меншими, ніж у двох інших. Тож зчепили щелепи, стиснули зуби, терпимо і чекаємо. І — готуємося. Нафта падала багато разів — впаде обов'язково знову. І ось тоді. Але ні.

І в своєму бажанні «Господи, які ми круті» нова влада починає в буквальному сенсі виконувати ту фільчину грамоту, яка підписувалася лише з однією метою —зволікати і зупинити танкові колони, тому що зупиняти тоді їх було більше нічим. І виконувати які ніхто не збирався. В пристойних товариствах це називається «військова хитрість», військовою мовою це називається «надули» — виграли час, зберегли території, створили армію, навчили, озброїли, зміцнилися, зарилися, навчилися воювати і давати відсіч дужому противнику — але  ж ні, приходить хтось, хто починає виконувати фільчину грамоту всерйоз.

У мене тільки одне питання — навіщо? Ну ось навіщо вам здалися ці вибори на Донбасі? Звідки взагалі виникла ця мета — провести вибори на Донбасі? Щоб що?

Я вас збентежу, друзі. Ось ці цілі, які ви собі зараз ставите, — розвести, припинити стріляти, інтегрувати, побудувати мости, запустити повідомлення — вони зараз не потрібні. Реальність така, що в будь-якій війні згодом — а п'ять років абсолютно точно підпадає під поняття «згодом» — про людей по той бік лінії розмежування можете забути. Вони тепер живуть в іншій реальності.

Повернути ви їх уже реально не зможете. Всі, хто хотів, уже самі повернулися. Повертати ви будете територіальний суверенітет, а не людей. Люди ж, до речі, будуть здебільшого саботувати це повернення. Це життя. Тож усі ці пишномовні слова можна залишити для серіалів. А вам би ліпше продовжувати армію будувати, в землю зариватися і своє суспільство навчати і мотивувати, щоб, коли настане час...

До слова, якщо це наші території, наші люди, якщо це Україна — тоді чому цим переймається міністр закордонних справ? А якщо ні, і якщо це театр військових дій — тоді, тим більше, чому цим займається міністр закордонних справ. Коментар міністра закордонних справ мені хотілося б послухати щодо подій Трампгейта. Ось тут і справді дуже хотілося би послухати. А щодо Донбасу — міністрів оборони і внутрішніх справ.

Аркадій Бабченко, російський журналіст
Інф.: nv.ua

Коментарі

 

Коментарі  

 
0 #2 NormanGript 10.10.2019 22:24
Professional cleansing today is actually much more than just cleansing: modern tools, tools as well as methods of work switch it in to a real modern method that substantially transforms the typical understanding of what it indicates to actually "clean".

In home cleaning company - best
Maid service Nyc - it is actually effortless, handy and also budget-friendly with our business.
Trust fund the hygiene leaders to property cleaning Brooklyn! Our company utilize professional laundry detergents as well as specialized equipment of global makers in our job and also carry out an excellent project along with cleansing of any sort of difficulty.

8]Contract cleaning services manhattan

Participation with the provider is actually the sponsor of a remarkable, profitable as well as reliable cleaning of specialist property cleansing and neighboring places. Presently, house cleaning services from our provider are actually used in New Jersey. Enjoy and also you the real benefits and also useful advantages of our service proposition.

By authorizing a long-term service agreement along with us, you are going to manage to desert the need to preserve a sizable workers of technological staff, which, consequently, will maximize expenses. The cost of the complex, daily, basic house cleansing of Staten Island, executed by our staff members, are going to regularly be less than the expense of incomes for cleansers, the acquisition of cleansing items and also equipment.

6]The maid manhattan

Leave an ask for on the website, define your name or even provider name, get in touch with telephone number and also day of planned cleansing, leave your dreams as well as needs in a notification to the supervisor if necessary, after that our specialist will definitely call you in the least time and define the day, opportunity as well as workplace!
Цитувати
 
 
+3 #1 Varnak 10.10.2019 18:38
Українська влада піднесла Кремлю царський подарунок
Андрій Піонтковський
Російський політолог, публіцист
08.10.2019

Настав час відкинути формули Сталіна й Путіна раз і назавжди

Найближчі дні, тижні, місяць визначать долю країни на багато років вперед, як "незабутній 1919-й" запрограмував трагічну траєкторію України в XX столітті. Україна перебуває в стані війни з жорстоким і цинічним ворогом, який окупував частину її території і не приховує мети підпорядкувати собі по-братськи всю країну.

За останні півроку стався обвал зовнішньополіти чних позицій України, хоча ще весною 2019-го рівень її міжнародної підтримки був досить високим. Категорично стверджую як інсайдер, що це падіння стало прямим наслідком безвідповідальн ої, брехливої кампанії проти "партії війни", що все ще триває в Україні, - пише Андрій Піонтковський для "Радіо Свобода".

У країні, що чинить опір агресії військової наддержави, не може бути "партії війни" за визначенням. Україна не може звільнити окуповані території силовим шляхом. Але її збройні сили здатні сьогодні запобігти подальшому просуванню агресора, зробивши ціну такого просування неприйнятною для російського суспільства.

В Україні існують тільки дві партії: партія опору агресії і партія капітуляції

В Україні існують тільки дві партії: партія опору агресії і партія капітуляції. З початку виборчої кампанії в Україні я попереджав: "Постійне повторення "колективним Зеленським" кремлівської шпаргалки про таку собі "партію війни", яка правила в Україні попередні 5 років, є зрадою країни, що бореться з агресором, зрадою, націленою на підрив системи її міжнародних союзів, в найтяжких умовах створеної українською дипломатією.

Я перебуваю у Вашингтоні в епіцентрі зовнішньополіти чних дискусій і не з чуток знаю, яких зусиль друзям України на Заході коштує кожен крок, спрямований на її підтримку, які впливові сили тільки й чекають будь-якої підстави і приводу, щоб "здати" цю країну заради якихось фінансових або геополітичних угод з кремлівським диктатором. І вже, в усякому разі, Захід ніколи не буде більш проукраїнським, ніж українське керівництво. Захід з полегшенням відмовиться від антикремлівськи х санкцій при перших ознаках капітуляції української влади".

Капітулянти представили світовій спільноті саму українську державу як "Партію війни" і тим самим зняли з Путіна відповідальніст ь за агресію

Дійсність перевершила найгірші мої побоювання. Сьогоднішній зовнішньополіти чний кураж Володимира Путіна, натхненного ослабленням західної підтримки України, породжений самими українцями. Путін програвав гібридну війну в Україні, і західні санкції завдавали йому серйозної шкоди. Але синхронна кампанія кремлівських і провідних українських (власники Ігор Коломойський, Віктор Медведчук) телеканалів проти придуманої ними "партії війни" піднесла Кремлю воістину царський подарунок. Викриваючи попередню владу як "партію війни", капітулянти представили світовій спільноті саму українську державу як "Партію війни" і тим самим зняли з Путіна відповідальніст ь за агресію.

Півроку Захід чує з Києва від цих чудових людей, що вони перемогли в Україні якусь "партію війни". Поставте себе на місце тих же Еммануеля Макрона і Ангели Меркель, інших західних політиків, які так-сяк досить довго підтримували Україну. А тепер Україна сама каже їм, що її, виявляється, п'ять років очолювала "партія війни" і, отже, не було ніякої російської агресії. Можете собі уявити, який нищівний удар по позиціях друзів України на Заході і який подарунок і які аргументи її ворогам принесла вся ця демагогія, що триває донині?

Зеленському заготовлена партнерами по зустрічі незавидна роль українського експерта на російському телебаченні

Я не зовсім розумію, навіщо Володимир Зеленський так домагається зустрічі в "нормандському форматі" на найвищому рівні? У Парижі проти України будуть троє світових лідерів. Макрон вже беззастережно б'ється на путінському боці, особливо на українському напрямку. А Меркель стомлена і помітно знизила свою політичну активність. Зеленському заготовлена там партнерами по зустрічі незавидна роль українського експерта на російському телебаченні. Щоб отримати цей сумнівний ангажемент для свого президента, Україні довелося підписати нав'язану в ультимативному порядку "формулу Штайнмаєра". Цінність для Москви бюрократичної абракадабри цієї формули в тому, що вона фіксує і закріплює згоду нової київської влади на форсовану реалізацію кремлівського плану "повернення Донбасу".

Після провалу "проекту Новоросії" Кремль обрав більш витончений сценарій підпорядкування сусідньої держави — вштовхування ракової пухлини контрольованих сепаратистами за допомогою Кремля територій (нічого в ній не змінюючи) в політичне тіло України. Путіну не потрібні додаткові шматки української території, йому потрібен контроль над усією Україною, яка під оплески Заходу, що скасовує антикремлівськи й санкції, проковтне наживку "відновлення її територіальної цілісності". Путіну потрібна вся Україна, яка слухняно оголосить Донбас своєю легітимною частиною при всевладді російських силовиків, що зберігається там, при сотнях кинутих в підвали патріотів України, імена яких навіть не вносять до списків для обміну. Путіну потрібна вся Україна, яка в процесі "возз'єднання" відкриє ту ділянку свого де-факто кордону, яку сьогодні на лінії зіткнення сторін захищають підрозділи українських збройних сил.

Путіну потрібна вся Україна, яка слухняно оголосить Донбас своєю легітимною частиною при всевладді російських силовиків

Краще мене, яскравіше і переконливіше розповів про цей план Путіна російський мислитель Володимир Соловйов. Той самий, який духопід'ємно вигукнув: "Ми — росіяни! З нами Бог!". Ключовим елементом спецоперації повинні стати "вибори" на підконтрольній сепаратистам території, ними ж і Кремлем контрольовані. Дуже точну історичну метафору запропонував колега Юрій Швець, назвавши "формулу Штайнмаєра" "формулою товариша Сталіна". У 1946?1948 роках в державах Центральної Європи, окупованих або тих, що перебували під контролем СРСР, радянські спецслужби провели "вибори", в результаті яких народи цих країн наступні півстоліття провели в таборі. Соціалістичному . Наглядачами в ньому служили призначені "на виборах" місцеві агенти Кремля. Настав час для України відкинути формули товаришів Сталіна і Путіна раз і назавжди. Перестати грати в нав'язувані агресором і його західними миротворцями ігрища. Визначати для себе власний порядок денний.

Пропоную для обговорення українським суспільством і українським керівництвом альтернативну формулу:

1) Крим і частина Донбасу — окуповані українські території, які ми ніколи не визнаємо російськими. Не визнає їх такими і весь світ. Всю відповідальніст ь за те, що відбувається на захоплених територіях, несе, як відомо, держава-окупант.

2) Українські військові не можуть повернути їх силою в наступальній операції проти військової наддержави. Але вони здатні і сповнені рішучості не допустити розширення російської агресії.

3) Крим і Донбас неодмінно повернуться до складу України в зміненій геополітичній ситуації.

4) На лінії поділу сторін необхідно припинити постійно провоковане Росією безглузде кровопролиття. ОБСЄ з місією контролю за припиненням вогню не справляється. Потрібна демілітаризован а зона з міжнародними спостерігачами.

5) Україна певна того, що Захід не здатний виконати своїх зобов'язань за Будапештським меморандумом. Україна сама буде себе захищати від подальшого розповзання "русского мира". Хотілося б, однак, щоб дружні нам країни, чию безпеку ми сьогодні також захищаємо, поки вони будують разом з паном Путіним "велику Європу від Владивостока до Лісабона", справили на свого чудового партнера належний вплив, щоб спонукати його до дотримання ним режиму припинення вогню на лінії поділу сторін на Донбасі, а також звільнення сотень українських заручників, захоплених на окупованих територіях Криму і Донбасу.

Справжня, а не міфічна партія війни знаходиться в Москві

Мир, який вимагає народ країни, що втомилася від війни — це перемир'я на лінії поділу сторін. Там майже щодня гинуть люди. Викривачі "партії війни" запевняли своїх виборців, що для цього нам треба просто перестати стріляти. Вони спробували, і вже не повторюють цієї нісенітниці. Перестрілки, загибель військовослужбо вців і мирних жителів — ефективний шантаж, психологічний терор Путіна щодо українського суспільства, щоб змусити його погодитися на визнання результатів агресії та політичне самогубство "возз'єднання" з військовим плацдармом агресора, замаскованим під "народну міліцію".

Шантаж вже спрацював — привів на вершину тіньової влади в країні зрадників і капітулянтів. Значить, він буде використовувати ся Путіним і надалі. Справжня, а не міфічна партія війни знаходиться в Москві.

https://gazeta.ua/blog/52341/ukrayinska-vlada-pidnesla-kremlyu-carskij-podarunok
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити