Ну ось навіщо вам здалися ці вибори на Донбасі? Звідки взагалі виникла ця мета — провести вибори на Донбасі? Щоб що?
Я вас збентежу, друзі. Ось ці цілі, які ви собі зараз ставите, — розвести, припинити стріляти, інтегрувати, побудувати мости, запустити повідомлення — вони зараз не потрібні. Реальність така, що в будь-якій війні згодом — а п'ять років абсолютно точно підпадає під поняття «згодом» — про людей по той бік лінії розмежування можете забути. Вони тепер живуть в іншій реальності.

Навіщо нам вибори на Донбасі?

Існують лише три сценарії подальшого розвитку ситуації на Донбасі, заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. «Перший варіант — реалізація Мінських угод. Але це несправедливий процес. Другий варіант — ще занадто зволікати, доки й надалі вбиватимуть наших військових, а люди по той бік лінії розмежування остаточно нас зненавидять, відтак ми ніколи не зможемо їх повернути в Україну. І третій варіант — більше ніколи не повертатися до цієї окупованої частини України».

Ось погляньте, в чому річ. Усі ці варіанти були використані по п'ятсот разів. І реалізація мінських, і зволікання з часом, і розведення сторін, і припинення вогню, і хлібні, новорічні, і якісь там іще перемир'я, та що завгодно ще. Практика показала — не працює.
Ось не працює цей чудовий перший сценарій, і все. Пройдено вже по цьому полю з граблями неодноразово. Шишки набиті. Висновки зроблено.

Путіну не потрібно просто відведення сторін. Путіну потрібно більше. Це як в «обміні полоненими». Не було там ніякого «обміну полоненими». Там не полонених на полонених міняли. Там Путін видав заручників на виконання зовсім інших умов. І підписання формули Штайнмайєра — одна з них.

І ось приходить нова влада, основним завданням якої є аж ніяк не встановлення миру. Основне її завдання — показати, який я крутий. Прийшла влада, головним мотивом якої є не державне будівництво, а овації та оплески. Кидайте мені квіти. Ставте «супер» під роликами в ФБ.

Головний противник нової влади зараз — не війна, не агресор і не Путін. Її головний противник — Порошенко. Він не зміг, а ми просто ось так раз-два після клацання пальців — і зробимо!

Причому я розумію, навіщо розведення сторін і перемир'я потрібні були в 2015-2016 рр. Коли перевершує тебе кратно за силою ворог, що суне на твою землю танковими колонами і полчищами РСЗВ, а в тебе нема не те що армії — країна на межі дефолту — тут і перемир'я, і розведення сторін, і будь-які фільчині грамоти — все стане доречним. Аби лиш зупинити наступ.

Проте  абсолютно не збагну, навіщо це потрібно в 2019-му. Коли лінію фронту вже визначено. Коли війна з активної стадії пішла. Коли роками армія вгризалася в землю і будувала укріплення. На які витрачено бозна стільки сил, бетону, грошей і волонтерогодин.

Так ось, за ці шість років стало зрозуміло, що є єдиний варіант. Нинішня ситуація — це оптимальна ситуація за таких висхідних даних. І нічого кращого за даних умов вчинити не можна.

Ракова пухлина вирізана, її розростання зупинено, армія створена і стримує розростання цієї пухлини, на решті території України розвивається економіка і суверенна держава, щоби згодом, коли настане момент. Патова ситуація — це не тільки безвихідна ситуація. Патова ситуація — це ще й ситуація рівноваги. Все, за цієї усталеної ситуації нічого більше зробити не можна.

Не може Україна відвоювати зараз свої території. Не може і інтегрувати їх назад. Тому що ракову пухлину в здоровий організм інтегрувати не можна в принципі. Не може і повністю відмовитися від них. Тому що це втрата суверенітету.

Закупорили, зупинили розвиток хвороби — все, чекаємо. Не допускаючи жодних поступок агресорові. Не проводячи з ним жодних перемовин з приводу статусів окупованих земель. Ніколи не відмовляючись від суверенітету над ними. Скрізь і завжди нагадуючи — це наші окуповані землі. Щорічно, щомісячно, щодня, працюючи над посиленням санкцій.

Так, будуть втрати. Вони неминуче будуть. Але в цьому варіанті вони будуть меншими, ніж у двох інших. Тож зчепили щелепи, стиснули зуби, терпимо і чекаємо. І — готуємося. Нафта падала багато разів — впаде обов'язково знову. І ось тоді. Але ні.

І в своєму бажанні «Господи, які ми круті» нова влада починає в буквальному сенсі виконувати ту фільчину грамоту, яка підписувалася лише з однією метою —зволікати і зупинити танкові колони, тому що зупиняти тоді їх було більше нічим. І виконувати які ніхто не збирався. В пристойних товариствах це називається «військова хитрість», військовою мовою це називається «надули» — виграли час, зберегли території, створили армію, навчили, озброїли, зміцнилися, зарилися, навчилися воювати і давати відсіч дужому противнику — але  ж ні, приходить хтось, хто починає виконувати фільчину грамоту всерйоз.

У мене тільки одне питання — навіщо? Ну ось навіщо вам здалися ці вибори на Донбасі? Звідки взагалі виникла ця мета — провести вибори на Донбасі? Щоб що?

Я вас збентежу, друзі. Ось ці цілі, які ви собі зараз ставите, — розвести, припинити стріляти, інтегрувати, побудувати мости, запустити повідомлення — вони зараз не потрібні. Реальність така, що в будь-якій війні згодом — а п'ять років абсолютно точно підпадає під поняття «згодом» — про людей по той бік лінії розмежування можете забути. Вони тепер живуть в іншій реальності.

Повернути ви їх уже реально не зможете. Всі, хто хотів, уже самі повернулися. Повертати ви будете територіальний суверенітет, а не людей. Люди ж, до речі, будуть здебільшого саботувати це повернення. Це життя. Тож усі ці пишномовні слова можна залишити для серіалів. А вам би ліпше продовжувати армію будувати, в землю зариватися і своє суспільство навчати і мотивувати, щоб, коли настане час...

До слова, якщо це наші території, наші люди, якщо це Україна — тоді чому цим переймається міністр закордонних справ? А якщо ні, і якщо це театр військових дій — тоді, тим більше, чому цим займається міністр закордонних справ. Коментар міністра закордонних справ мені хотілося б послухати щодо подій Трампгейта. Ось тут і справді дуже хотілося би послухати. А щодо Донбасу — міністрів оборони і внутрішніх справ.

Аркадій Бабченко, російський журналіст
Інф.: nv.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити