Амбіції Путіна окреслено досить чітко: відновлення не лише СРСР, а й радянської сфери впливу, - Георгій Лук'янчук
Внутрішнє марнослів'я та зовнішній шантаж  неадекватного президента Росії Володимира Путіна наприкінці 2021-го набрали нечуваного розмаху на початку 2022-го, чим не на жарт стривожили демократичний світ.
Щодо внутрішньоросійських проблем, то президент РФ заявляє, що "Далекий Схід вимагає до себе особливої уваги, і це комплексна робота: не лише припинити депопуляцію, а навпаки, зробити життя на Далекому Сході привабливим у сучасних умовах. Для цього потрібно розвивати економіку. Потрібно, щоб створювалися сучасні, високотехнологічні, цікаві та високооплачувані робочі місця, щоб цікаво було працювати. розвивати соціалку, будувати навчальні заклади, школи, дитячі садки, щоб комфортно було жити там… ".

Та відразу ж постає запитання: а що ж Путін за 21 рік перебування при владі нічого не зробив для впорядкування російського Далекого Сходу? Так само як не зробив нічого у сфері боротьби з бідністю в РФ в цілому, при цьому витрачаючи шалені кошти від продажу газу і нафти на переозброєння армії та виводячи мільярди і мільярди нафтодоларів за кордон.   
                                                                                               
Але головним у пропагандистській риториці путінського Кремля стала антизахідна істерія загалом та «українське питання» зокрема. Російський президент та його оточення повторює звичну брехню щодо війни на Донбасі, стверджуючи, що «попри те, що Радянський Союз припинив існування, частина історичних російських територій з населенням історичної Росії опинилася за межами Російської Федерації, насамперед в Україні, та заявляючи, що там «створили країну, яка ніколи раніше не існувала». Але ж держава Україна таки існувала задовго до утворення СРСР! Можна згадати і гетьманат Богдана Хмельницького та його наступників, і Українську Народну Республіку та й Західноукраїнську Народну Республіку теж. Тобто пропагандистська риторика Кремля - це брехня від першого до останнього слова. І ця постійна брехня реалізується нині в конкретних діях московського керівництва - концентрації російських військ біля українських кордонів і лінії зіткнення на Донбасі та наявній загрозі широкомасштабного вторгнення в Україну. Путінська дипломатія у погрозливому тоні заявляє: «Наші дії залежатимуть не від переговорів, а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу. У зв'язку з цим ми ясно і чітко дали зрозуміти, що подальший рух НАТО на схід є неприйнятним». А Путін заявив, що Росії "нікуди відступати" у питанні ситуації в Україні… Якщо це не називається погрозами, то що взагалі можна назвати погрозою? Як повинен реагувати на цю добре підготовлену істерику колективний Захід, і насамперед США? По суті, Путін не залишає західним лідерам вибору. Вони мають або капітулювати, або нарешті почати серйозно протистояти російській агресії. І тут багато залежатиме від позиції американського президента Джо Байдена та Конгресу США. Поки що Путін вважає, що Захід реагує саме так, як йому хотілося б, заявляючи : «… що загалом ми бачимо поки що позитивну реакцію». Невже шантаж вдасться?                          

Міністерство закордонних справ Росії передало текст проекту "Договору" між РФ та США щодо гарантій безпеки, а також Угоди про заходи забезпечення безпеки РФ та держав-членів НАТО. Деякі пункти там стосуються безпосередньо України та її інтеграції до європейських та євроатлантичних структур. Зокрема, Москва вимагає від США юридичних гарантій, що НАТО відмовиться від наміру прийняти в члени Україну. Крім того, як свідчить 4-та стаття документа, Штати не повинні створювати військові бази на території держав, які входили до СРСР і не є членами НАТО, а також використовувати їхню інфраструктуру для ведення військової діяльності та розвивати з ними двостороннє військове співробітництво.    
                                           
У Російській Федерації вимагають термінової відповіді від США щодо пропозицій стосовно "гарантій безпеки". Москва припускає "позитивний розвиток" у подальших відносинах із Вашингтоном, якщо там підуть назустріч. Однак у Кремлі прогнозують, що Білий дім нібито затягуватиме цей процес. І щоб його прискорити там підкреслюють, що ще не вирішено, чи Москва відмовиться від мораторію на ракети середньої і меншої дальності в Європі, якщо США і НАТО не приймуть пропозиції щодо гарантій безпеки. Також у Росії пригрозили Альянсу "військовою відповіддю" з використанням технічних засобів та зброї у разі невиконання вимог про нерозширення. Отже нещодавній газовий торг з Європою дуже швидко переріс у військовий шантаж НАТО. Багатослівний та багатозначний.                                                                                                                         

Вже відомо, що на підставі цих проєктів РФ представники США 9 січня розпочинають переговори з РФ в Женеві, а 10-го має відбутись чергова відеозустріч Президента Байдена з Путіним, а також невдовзі пройдуть переговори НАТО і ОБСЄ  з представниками РФ з цього приводу. Оприлюднені ж російським зовнішньополітичним відомством проєкти Договору між Росією та США про гарантії безпеки та Угоди про заходи безпеки Росії та держав-членів НАТО не залишають жодних сумнівів: Володимир Путін та керівництво Російської Федерації і через 30 років після ліквідації Радянського Союзу продовжують жити у його політичному просторі. Москва хоче юридично закріпити відмову від прийому в НАТО "держав, які раніше входили до СРСР". Крім того, Сполучені Штати мали б відмовитись від двостороннього військового співробітництва з колишніми радянськими республіками, Росія вимагає, щоб з території країн, що стали членами Північноатлантичного альянсу після 1997 року, були відведені всі збройні сили та озброєння, які там з’явилися за останні 24 роки. Тож амбіції Володимира Путіна окреслено досить чітко: відновлення не лише СРСР, а й радянської сфери впливу.  Йдеться про відновлення ситуації до 1991 року, про подолання наслідків "найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття", як Путін зазвичай висловлюється про крах комуністичної імперії. Тому проєкти документів, оприлюднені російським МЗС – це зовсім не дипломатія. Це – пропаганда, але яка дозволяє зрозуміти, якими є справжні політичні цілі президента Росії. Неодноразово вже доводилося вказувати, що прагнення Путіна поглинути Україну та Білорусь – це лише етап для відновлення СРСР, що в ідеалі державності мають позбутися всі колишні радянські республіки                                                                                                    

Але найголовніше питання зараз – що зробить російський реставратор імперії, коли переконається, що цивілізований світ не сприймає його ультиматумів. Цілком очевидно, що НАТО не піде на поступки російському шантажу. Про це свідчить заява генсека НАТО Єнса Столтенберга, котрий підкресив, що вектор розвитку відносин між Україною та НАТО вирішуватимуть лише країни-члени Північноатлантичного Альянсу та представники України. За його словами, "нікого іншого" це не стосується. Отож коли НАТО та США відмовляться врешті-решт від запропонованих Москвою гарантій безпеки в Європі. то ж чи не перейде Путін у "режим створення контрзагроз". Найважливіше – це те, що саме збираються зробити в Москві, коли впевняться, що ні керівництво Сполучених Штатів, ні керівництво інших країн-членів НАТО не збираються насправді сприймати пропозиції Кремля, які фактично обмежують суверенітет і самих країн-членів НАТО, а не тільки потенційних членів альянсу. Чи чекати нам, громадянам України, після кремлівського ультиматуму щодо НАТО підготовки до офіційного вторгнення Росії в Україну?  Чи готова насправді путінська Росія до силової відповіді у вигляді повномасштабних військових дій на українській території? І чи не є саме по собі обнародування російских пропозицій з наперед зрозумілою реакцією Заходу на них просто пропагандистською підготовкою до нового вторгнення в Україну? Найближчим часом побачимо. Але Україні та її союзникам варто приготуватись!
                                                                   
Георгій Лук’янчук, журналіст

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити