"Юлізм" в дії: Навіщо Тимошенко "новий курс"
Через одинадцять років після "Українського прориву" в команді Юлії Тимошенко, схоже, вирішили повторити шоу з пафосними заявами та популістичними обіцянками.
Як відомо, все нове – добре забуте старе. У реаліях української політики часто трапляється так, що політики не лише займаються самоцитуванням, але й повторюються у розрахунку на коротку пам'ять виборця. Днями з'явилися білборди із зображенням лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко та написом "Новий курс України. Нові можливості для кожного". Рекламні носії анонсують всеукраїнський форум, присвяченого цьому передвиборчому ноу-хау Тимошенко.

У нас політики "нові", "сильні" і "розумні". Між цими трьома соснами їм доводиться крутитися, запозичуючи чужі ідеї навіть у назвах і сценаріях. Так, "новий курс" був започаткований президентом США Франкліном Рузвельтом у 30-ті роки минулого століття для боротьби з Великою депресією. А ідея проведення форуму є калькою піар-проектів політика-вигнанця Михайла Саакашвілі. Його всеукраїнські антикорупційні форуми перетворилися на повноцінний тур. Не виключно, що після презентації в Києві Тимошенко теж поїде регіонами.

Є й інша проблема: технологи "Батьківщини" так і не змогли створити щось дійсно нове, тому повернулися до "Українського прориву" зразка 2007 року. Тільки осучасненого. До речі, за даними джерел, до команди лідерки "Батьківщини" повернувся її колишній спічрайтер, а тепер депутат фракції БПП Віталій Чепинога, який свого часу, кажуть, мав стосунок до появи "Українського прориву". "Новий курс" від Тимошенко – це просто перелицьований піар-проект одинадцятирічної давнини. Причому йдеться як про візуальну схожість її білбордів, так і про самоцитування у повторах в смисловій його складовій.

2007 рік

2018. Хіба що коса зникла

Дуже показово, що у трьох основних дискусійних платформах (фактично – розділах програми – "Новий суспільний договір", "Новий економічний курс", "Екосистема життя") все перемішано до купи. А ще там нема про війну. З одного боку, пропонується "подолати бідність", себто йти за ідеалами соціалізму, з іншого – говориться про "економічну свободу громадян як двигун для розвитку економіки країни", іншими словами, чисто ліберальна ідеологія. Себто як бачимо, біда українських політиків – заради популізму доводити все до абсурду – нікуди не поділася.

І це стосується мало не всіх положень програми. "Суспільний договір має бути укладений не між владою та народом, а безпосередньо... між самими українцями – усіма членами суспільства", - сказано в прев'ю до першого розділу. Тобто, Тимошенко пропонує, щоб народ домовився сам із собою без участі влади. І що буде з державою далі? Хто гарантуватиме безпеку громадянам? Вони самі? Утопісти-класики Мор із Кампанеллою відпочивають порівняно з "юлізмом".

Загалом, чимало пунктів програми до болі нагадують те, що писалося в "Українському прориві". Зокрема, як і 11 років тому, Тимошенко пропонує ліквідувати НДС, хоча не дуже зрозуміло, за рахунок чого поповнюватиметься в такому разі державний бюджет.

Проте далеко не факт, що "новий курс" стане ключевою передвиборною стратегією Тимошенко. Зараз вона перебуває у пошуках тієї палочки-виручалочки, яка допоможе їй втілити мрію - стати президентом. Звідси антизахідна риторика, посилення антитарифних заяв, нагадування про референдум за НАТО і так далі. Те, що "піпл схаває" найкраще, і буде покладене в основу передвиборчої програми цього політика, який уже більше 20 років на виду, а й досі переконує виборців, що може зробити щось нове.

Інф.: depo.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити