Анатолій Ковальчук: Повернення народові вкраденої у нього власності можливе
У нас утвердилася думка, що відібрання багатства народом у надбагатіїв – погана річ. І для прикладу наводиться ситуація після жовтневого перевороту 1917 року, коли владу в Російській імперії захопили більшовики. І що з того вийшло? Справді, великі багатства були конфісковані, а згодом навіть і малі. Врешті-решт країна увійшла в економічний занепад, що народу довелося робити вже антикомуністичну революцію.
Але чому так сталося і вперше, і вдруге? Причина одна і та ж – несправедливе ставлення до народних багатств, до їх розподілу. Якщо заглянути ще в далекі 17 і 18 століття, то побачимо пограбування народу. Особливо відзначилися Петро І та Катерина ІІ, які провели масове закріпачення селянства на догоду великому боярству та поміщикам. Це була перша величезна експропріація, яка у народній свідомості сповна виправдовувала вже другу, протилежну експропріацію в майбутньому.
Наприкінці минулого і на початку вже нинішнього століття знову відбулася експропріація типу першої. Заводи, фабрики, пароходи і навіть частково земля опинилися у власності колишніх радянських чиновників та бандитів, а також підлабузників нової влади, які й стали нинішніми олігархами. В Україні власниками 85 процентів народних багатств є усього 1,5 процента населення. На інших, в тому числі і середній клас, який катастрофічно розоряється і скорочується, приходиться мізерний залишок.
Немає сумніву, що багатства держави у народу, який після антикомуністичної революції став їх прямим власником (ст. 13 Конституції України), знову були відібрані незаконно. Клептоманська натура Кучми і його посібників зіграла з народом погану гру. І нова експропріація вже на користь народу, яка може статися, цілком виправдана і обґрунтована. Тим більше, що країни, які не пішли шляхом чистого грабування своїх народів, добре живуть і розвиваються. Це видно на прикладі близьких нам європейських країн, де олігархів немає і переважну частину населення складає середній клас.
Тут важливо одне – щоб народні багатства в результаті нової народної експропріації знову не потрапили в руки нових вождів та їхніх чиновників, родичів і бандитів, або лівих екстремістів, які хоч і нищать багатіїв, але заразом знищують і середній клас, натомість вирощуючи одного-єдиного олігарха – державний апарат з одним або жменькою диктаторів. І цей перерозподіл необхідно зробити. Можливо, його реалізують територіальні громади (згідно із ст. 140-143 Конституції України), які починають формуватися в країні. Але перемога можлива лише тоді, коли мета оновлення країни на справедливих засадах стане справою нас усіх.
Анатолій Ковальчук, журналіст, політолог,
для порталу "Воля народу"Коментарі
