"Справа Труханова" стала яскравою ілюстрацією цього тренду
На сесії міськради депутати його зустрічали бурхливими й тривалими оплесками.
Підкилимові політичні домовленості, ручне правосуддя, заангажованість охоронців порядку, безкарність "тітушок" — усе як у недавні недобрі часи.


"Оц-тоц-первертоц — бабушка здорова"
Ніна Перстньова, власкор "Дзеркала тижня" в Одесі

У переддень роковин розстрілу Небесної Сотні влада недвозначно продемонструвала готовність "жити по-старому".

"Справа Труханова" стала яскравою ілюстрацією цього тренду. Підкилимові політичні домовленості, ручне правосуддя, заангажованість охоронців порядку, безкарність "тітушок" — усе як у недавні недобрі часи.

Бійка зі стріляниною під стінами Солом'янського райсуду Києва (де минулого четверга обирався запобіжний захід міському голові Одеси) як на замовлення відвернула увагу громадськості від іншого гучного судового засідання, де свідок Олександр Турчинов давав показання в справі Януковича, що переросла в справу про здачу Криму. Кульове поранення поліцейського, чимало побитих, понад тридцять затриманих. І Труханов, відпущений під поручительство депутата з президентської фракції.

Досвідчені спостерігачі жодної секунди не сумніваються, що одеський градоначальник (який з грудня ховався від детективів НАБУ за кордоном) зважився повернутися на Батьківщину тільки після того, як питання про його подальшу долю було залагоджене на Банковій. Петро Олексійович цілком очевидно зацікавлений у послугах Геннадія Леонідовича. DT.UA уже писало, що очільник держави розглядає підтримку популярних мерів великих обласних центрів як запоруку переобрання на другий строк. Децентралізація принесла на місця гроші й підтримку малої влади, яка владі центральній і не снилася. У числі основних об'єктів президентського інтересу значилися Геннадій Кернес, Борис Філатов і Геннадій Труханов. Питання, що виникли до останнього в Національного антикорупційного бюро, гаранту тільки на руку. Політик, який потрапляє на гачок правоохоронцям, стає більш зговірливим. Адже НАБУ не має "замкнутого циклу": воно тільки збирає матеріал і тицяє пальцем у підозрюваного, долю якого далі вирішують президентські прокурори і судді. Можна припустити, що одеський міський голова вилетів із Варшави до Києва тільки після того, як отримав від Банкової гарантії: він не опиниться в СІЗО. А Банкова взялася його "кришувати" після яких гарантій? Лояльності в 2019-му? Хтось продається за гречку, а хтось відкуповується семистами тисячами виборців?

Закон — як дишло

14 лютого Труханова затримали прямо в аеропорту "Бориспіль". Прикордонники передали його детективам НАБУ і прокурорам САП, які вручили йому повідомлення про підозру. Після чого меру-мандрівнику залишалося лише дочекатися "визвольного" рішення Солом'янського суду. Який досить прогнозовано задовольнив не клопотання прокурора, який вимагав арешту з альтернативою внесення застави в 50 млн грн, а прохання народного депутата від Блоку Петра Порошенка Дмитра Голубова, який узяв затриманого на поруки. Фракція БПП поспішила заявити, що "намір Голубова взяти на поруки міського голову Одеси Геннадія Труханова, проти якого порушено кримінальну справу, — це особиста ініціатива самого депутата". Справді, про зв'язки Труханова і Голубова відомо давно. Останній потрапив у Раду з благословення і з допомогою мера, здобувши перемогу в 136-му одеському окрузі, на якому свого часу обирався до парламенту сам Труханов. Але те, що поручителем підозрюваного став представник провладної фракції, навряд чи випадковість. Навіть з урахуванням очевидної близькості мера і депутата.

Те, що розгляд справи Труханова не обійдеться без скандалу, стало ясно ще до початку судового засідання. Зал був забитий терміново мобілізованими на підтримку боса депутатами Одеської міськради. А сама будівля була фактично окупована міцними хлопцями в чорному, присутність яких охорона суду, поліцейські і нацгвардійці воліли не помічати. Точно як за часів Януковича. Те, що персонажі, які дуже сильно скидалися на банальних "тітуханов", перешкоджали роботі журналістів і фактично обмежували допуск до зали відвідувачів, в охоронців законності чомусь запитань не викликало.

Частина "чорнокурточників" перебувала в залі засідання, частина — облюбувала сходові прольоти, частина — зосередилася біля будівлі суду. Цю групу під час перерви в судовому засіданні атакували представники націоналістичної організації С14, представники "Національних дружин" і люди, які називали себе ветеранами батальйону "Донбас". Після бійки вони відігнали тітушок від суду, а потім уже за них самих узялися нацгвардійці і поліцейські. Причому "нацдружинники", як заявили очевидці, намагалися уникати жорстких контактів з носіями погонів. Підсумком товкотнечі стали затримання найбільш активних учасників сутички та госпіталізація співробітника МВС, який дістав (за заявою представників НПУ) кульове поранення в ногу.

"Чорнокурточники", які розмістилися в будівлі суду, правоохоронців не цікавили. Навіть після того, як вони на їхніх очах напали на представника одеського Автомайдану Віталія Устименка. Коли Устименко вголос обурився рішенням, невідомі бійці, підбурювані депутатом Одеської міськради Олександром Іваницьким (представником трухановського осередку "Довіряй справам") побили активіста і просто спустили зі сходів. Поліцейські, за словами очевидців, навіть не намагалися втрутитися.

Після того як у медіа з'явилася інформація, що загадкові бійці — співробітники одеського комунального підприємства "Муніципальна варта", тамтешня мерія поспішила заявити, що співробітників КП "МВ" у Києві немає. На доказ того самого дня близько шостої вечора всіх вартових порядку в повному складі вишикувала на Думській площі біля мерії.

Чиїми "вартовими" були "тітушки", на якій підставі вони господарювали в суді й безкарно били людей, зобов'язана з'ясувати Національна поліція. Хіба не ветеран Майдану, голова МВС Арсен Аваков зовсім нещодавно (укотре) заявляв, що монополія на застосування насильства — у держави, і жодних приватних армій держава не потерпить?

Афера століття

Після того як НАБУ відкрило кілька кримінальних проваджень, у яких фігурував одеський градоначальник, Труханов зазбирався в далекі краї.

У середині грудня він мав представити міській громаді свій річний звіт про роботу, але, так і не відзвітувавши, відбув у відрядження до Стамбула. Це було 19 грудня 2017 року.

Потім, не повертаючись в Україну, пішов у відпустку до 18 січня. Далі несподівано продовжив її до 21-го. Затим вирушив з робочим візитом до Греції. Звідти — в Давос, на Всесвітній економічний форум для участі в презентації "Українського дому", без запрошення і попередньої заявки. Після Давоса він іще двічі продовжував собі відпустку, а потім на п'ять днів відбув у відрядження до Праги — нібито для налагодження співробітництва у сфері муніципального транспорту.

За деякими відомостями, адвокат Олександр Лисак, який раніше захищав Романа Насірова, настійно рекомендував клієнту повернутися в Україну, щоб не нариватися на оголошення в розшук. Труханов рекомендації дослухався. Але, схоже, тільки після отримання сигналу з Банкової.

Після оголошення судового рішення, відповідаючи на запитання журналістів, одеський мер заявив, що не зовсім задоволений вердиктом. Він хотів би, щоб узагалі не було жодних підозр щодо його персони, знято всі питання. "Детективи НАБУ не розбираються в роботі місцевого самоврядування, не розуміють ролі й місця міського голови", — поскаржився мер. Звідси, мовляв, і всі їхні фантазії.

Фантазіями мер вважає кримінальне провадження щодо "Краяну", завдяки якому країна змогла побачити його у клітці, де він тимчасово сидів. Але 185 млн грн бюджетних грошей, які пішли на рахунки приватної компанії, є реальними. Місто неабияк переплатило комерсантам, які провернули разом із керівництвом міста брудну мільйонну угоду. Про неї DT.UA докладно писало в публікації "Хвилі навколо Одеської мерії".

У суді Труханов у своєму півгодинному емоційному спічі розповідав судді, що насправді це важливий для міста проект, який дістав назву "Європейська мерія". Для його реалізації місто й купило адмінбудівлі збанкрутілого заводу "Краян", щоб зібрати в них розкидані по місту служби й управління мерії. Щоправда, мер не сказав, у скільки обійшовся ремонт будівель, куплених за мільйони. Не розповів про те, як його підлеглі, поки він колесив по закордонах, внесли зміни до злощасного договору купівлі-продажу будівель "Краяну", щоб зменшити суму зі 185 млн грн до 92 млн грн. Тобто для того, щоб повернути половину грошей у казну міста і в такий спосіб зняти арешт з рахунків.

Річ у тому, що за клопотанням НАБУ ці гроші були заарештовані, і всі спроби їх розблокувати успіхом не увінчалися. Нещодавно в тому ж таки Солом'янському райсуді Києва приватній компанії вдалося домогтися рішення про зняття арешту з половини коштів на підставі внесення зміни до договору купівлі-продажу. Але НАБУ їх знову, за рішенням того самого суду, відразу заарештувало. Суддя Людмила Кізюн знову зняла арешт, але НАБУ знову заарештувало. Але найцікавіше інше. Зміни до договору купівлі-продажу будівель "Краяну", які мала затвердити сесія міськради 9 січня цього року (але вона так і не відбулася ні 9-го, ні 31 січня, через відсутність мера), були підписані на рівні начальника департаменту, завірені нотаріусом і представлені в суд. Фантастика!

Ніна Перстньова, власкор "Дзеркала тижня" в Одесі
Інф.: dt.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити