Інф. Волі народу

13 квітня, з четверга на п’ятницю,  у Верховній Раді України близько 50  нічних привидів, голосуючи картками своїх колег-депутатів, ухвалили в другому читанні і в цілому проект Кримінально-процесуального кодексу. Його прийняття о 4:13 ранку схвалили радісними оплесками.
Та чи радітимуть українці? Майже всі слушні поправки (із 4000 поданих до проекту) представники більшості, коли опозиція (о 22.45) покинула залу, бездумно відмели. 
Цю подію для «Волі народу» прокоментувала народний депутат України Еліна ШИШКІНА:
- Прийняття КПК без обговорення, без поправок – це профанація.

З’явилися положення, які кардинально змінили гуманістично спрямовану доктрину проекту КПК і повернули обвинувальний ухил у кримінальному процесі, від чого так прагнули відійти справжні укладачі кодексу. Законопроект спіткала доля закону «Про судоустрій і статус суддів», тобто хотіли як краще, а вийшло як завжди. Так, за ст. 94 слідчий, прокурор оцінює докази з погляду допустимості, належності, достовірності, простіше – підмінює собою суд щодо оцінки доказів на цій стадії. Типовий інквізиційний підхід!
      Були відхилені й мої конкретні поправки. Депутат від партії регіонів Володимир Олійник  аргументував це …«відсутністю практичного досвіду»! 
      Головна причина такого поспішного прийняття кодексу – намагання вислужитися перед Радою Європи, показати свою псевдопрогресивність. Особливо постарався Андрій Портнов, який захотів стати «батьком кримінальної юстиції».
      Слабкий розділ про докази та дізнання, збережений принцип
«головне посадити людину, а не встановити істину», численні інші вади нівелюють все прогресивне, що напрацьовувалося раніше (з 2008-го року).
      Реформа кримінальної юстиції повинна бути системною: мають бути прийняті нові закони про прокуратуру та адвокатуру, низка нормативно-правових актів. Необхідно змінити застарілу судову практику.
      Отже, необхідності «гнати коней» не було.  З такого КПК нічого доброго не вийде.
  

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити