Нині маємо нагоду добрим словом згадати російського класика Олександра Пушкіна, який залишив по собі чудову поему "Руслан і Людмила" із усім пам’ятним казковим заспівом: "Край лукомор'я дуб зелений…". А водночас згадати недобрим словом главу  Міносвіти України Дмитра Табачника, який з безпардонною нахабністю "прихватизував" пушкінське лукомор’я і за своєю українофобською звичкою засіває його зерням розбрату на етнічному ґрунті.

Але спершу про поета. Не будемо за прикладом деяких аж надто прискіпливих критиків вишукувати у поезіях Олександра Пушкіна свідомих чи мимовільних запозичень словесних перлів із «Енеїди» Івана Котляревського. Водночас поспівчуваємо нашим перекладачам, які силкуються адекватно оригіналу прочитати його «лукокор’я» і нерідко спотворюють його. Учасники дискусії відносно цього дійшли думки, що найкращим українським відповідником можна вважати переклад Миколи Терещенка:

Край лукомор'я дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім:

Щодня, щоночі кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч — спів заводить,

Ліворуч — казку повіда.

Не бракує і всіляких пародій на цю тему. І хоч Володимир Висоцький уже давно заявив, що від оспіваного поетом лукомор’я більше й сліду не лишилося, а всі казкові потвори оселилися у сучасному суспільстві, воно продовжує жити і навіть наснажувати кого на добрі справи, а кого на лихі витівки. На останні дуже здатний Дмитро Табачник, якого всі вважають креатурою сусідньої держави у нашому уряді. Публіцист і поет-сатирик Володимир Ференц, порівнюючи наш політичний олімп із лукомор’ям, досить влучно зазначив: «Там ступа з Бабою Ягою летить і тужить за Москвою, там знавіснілий Чорт Табачний за язиком московським плаче».

Аналітичних, критичних, сатиричних публікацій про цього лукавого політика і високопоставленого чиновника стільки, що читати - не перечитати. Та хоч як йому не дорікають за закриття українських шкіл і класів, за спотворення навчальних програм і підручників з історії та літератури, із нього як гусака вода. Студенти безліч разів проводили акції під гаслом «Табачника на нари - тоді підем на пари!», показово лупцювали його портрети букетами квітів і обстрілювали яйцями та томатною пастою. Не обділили цього українофоба своєю увагою й карикатуристи. А він тим часом у новому-старому уряді гне свою лінію, розробляє таку стратегію української освіти, щоб вона стала віддзеркаленням «русского міра».

Шаржем на Дмитра Табачника виглядає і зображений у вигляді очкарика-ботана вчений кіт, що прикрашає емблему щорічного Всеукраїнського учнівського конкурсу з російської мови з пушкінською назвою «Лукоморье», запроваджений Міністерством освіти. Це починання Табачника проігнорувала Рівненщина, не можуть похвалитися масовою участю в конкурсі й більшість райвідділів освіти. А українські націоналісти порівняли наказ Табачника про «Лукоморье» із спробою Катерини II русифікувати  Україну. На їх погляд, це черговий москвофільський випад Табачника, який перед неминучим крахом влади регіоналів з розгубленості хапається за соломинку, аби залишитися на плаву і ще раз вислужитися перед Москвою.

Дієвою відповіддю на потуги Табачника возвеличити російську мову і утримати на плаву міф про «русскій мір» став загальнонаціональний етап XIII Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Він не лише вижив, не зважаючи на спробу Міносвіти вбити його, а й став більш авторитетним і масовим.

Схоже, що друге пришестя Табачника до уряду не буде для нього безхмарним, невдовзі доведеться привселюдно відповідатиза свої антиукраїнські заяви та корупційні оборудки. Народний депутат Михайло Блавацький зареєстрував проект постанови про  створення парламентської слідчої комісії для перевірки Дмитра Табачника на причетність до розкрадання цінностей історико-культурних фондів України і неефективного використанню бюджетних коштів. До речі, навіть однопартієць Табачника Борис Колесников називав його «казнокрадом» і звинувачував у викраденнях музейних експонатів.

Водночас нардеп В`ячеслав Кириленко направив звернення до Генпрокурора Віктора Пшонки з вимогою дати належну оцінку міністерству освіти за переписування  історії України. А лідер партії УДАР Віталій Кличко зажадав відставки Табачника з посади  міністра освіти у зв’язку з його однобоким трактуванням української історії. На його думку, Табачник, прагнучи нав’язати власну «історичну істину» вже дійшов до відвертої ксенофобії й шовінізму в ставленні до українського народу, він веде політику розколу країни і нищить базові основи державності.

Але не будемо надто обнадіювати себе, що влада зважиться збутися одіозного промосковського чиновника. Сам же Табачник, як загнаний у кут звір, нині особливо небезпечний. Він нагадує оскаженілого кота, що зірвався з цепу в любому йому лукомор’ї.

Сергій Горицвіт, незалежний журналіст, для "Волі народу"

Коментарі

 

Коментарі  

 
+1 #1 cccc 26.02.2013 15:12
Табачник фашист страшный.По нему петля плачет.
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити