Заборона Партії Регіонів і правове свавілля, - Ростислав Новоженець
У жовтні минулого року я звернувся до Окружного Адміністративного суду м.Києва з позовом заборонити в Україні діяльність Партії регіонів.  Адже законних підстав для заборони (примусового розпуску чи ліквідації) правлячої в Україні партії є більше ніж достатньо. У своїх вимогах я опирався виключно на Основний Закон України - Конституцію.
Зокрема, у ст. 37 Конституції України зазначено, що діяльність політичних партій, дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, розпалювання міжетнічної ворожнечі, посягання на права і свободи людини – забороняється. Однак, заборона діяльності здійснюється лише в судовому порядку.
              Як переконливі та головні докази такої антиконституційної діяльності ПР я навів такі як: з’їзд сепаратистів у Сєвєродонецьку 2004 року з метою створення Південно-Східної республіки, Харківські угоди 2010 року щодо пролонгації перебування російського Чорноморського флоту на території України і закон “Про засади державної мовної політики”, що узаконює русифікацію.
            Я виходив з того, що ст. 8 Конституції передбачає визнання і дію принципу верховенства права, а сама Конституція має найвищу юридичну силу і норми Конституції є нормами прямої дії. Також цією статтею гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав безпосередньо на підставі Конституції.
            Для зазначеного випадку ця норма підсилена у ст. 55 Конституції, де кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
            Однак, схоже, що на практиці правосуддя в Україні керується іншими позаконституційними підходами.
            Так, Окружний Адміністративний суд м.Києва (суддя К.Винокуров) повернув без розгляду по суті мою  позовну заяву проти Партії регіонів. Підставу для такої ухвали суддя “відшукав” у Законі “Про політичні партії в Україні”, де з посиланням на  положення статті 21 партія може бути заборонена в судовому порядку за поданням Міністерства юстиції чи Генерального прокурора України.  Оскільки ж в матеріалах справи відсутні подання Мінюсту чи Генпрокурора, а також будь-які докази делегування мені повноважень щодо направлення такого подання до суду з боку зазначених органів - за логікою судді розглядати справу не можна. А чому ж не береться до уваги вищезгадана у ст.ст. 8 та 55 норма Конституції, що гарантує безпосереднє звернення громадян до суду? Окрім того в адміністративному позові я вказав Мінюст як третю сторону, що судом мала бути залучена до справи.
            Однак, довелось таки діяти за правилами нав’язаними судовою інстанцією. Я звернувся з відповідними листами щодо необхідності заборонити Партію регіонів і виклав на те свої аргументи вже безпосередньо до Міністерства юстиції і Генерального прокурора.
              Першою надійшла відповідь від Генпрокуратури. Старший прокурор управління розгляду звернень та прийому громадян Л.Тітаренко повідомив, що надіслав моє звернення за належністю до Мінюсту для розгляду і прийняття рішення віповідно до вимог чинного законодавства.
              Не забарилась відповідь і з Міністерства Юстиції. Начальник управління розгляду звернень та прийому громадян Департаменту організаційного та ресурсного забезпечення О.Буханець повідомив, що порушене питання не належить до компетенції міністерства (а як же Закон про політичні партії?!) і звернення переадресовано за належністю до Укрдержреєстру, оскільки він є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації громадських об’єднань.
              Реакція Державної Реєстраційної служби України (Укрдержреєстру) була блискавичною. Заступник голови І.Кухаренко повідомив, що поданий лист не містить фактів (отакої!), які б дали підстави звернутись до суду з поданням про заборону ПР в порядку статтей 23, 24 Закону про політичні партії в Україні. Однак, реєстратори “забули” статтю 21 зазначеного закону про власне заборону політичної партії, що дійсно можливо не належить до їхньої компетенції, а до Міністерства Юститції України чи Генеральної прокуратури України.
              Отак - коло замкнулося! Як розірвати цей суцільний ланцюг  безвідповідальності, бездіяльності і безкарності, коли правоохоронці покривають Партію Регіонів, що не лише нехтує Конституцією України, але й замахнулась на  саму  українську державу?

Заступник голови Української Республіканської партії    Ростислав Новоженець

Інф.:  Прес-служба УРП

Коментарі

 

Коментарі  

 
-1 #4 про 05.02.2013 15:22
а хто же срубит сук на котором сидит и прикроет корыто с которого его корсят-святая наивность легче х... стену пробить чем запретить пр
Цитувати
 
 
+3 #3 Леша 05.02.2013 15:15
Донецкие бандиты во главе с Януковичем подчинили себе всю судеюную власть.Нет в украине независим судов это вам не Эвропа и не США где судебная влать не зависит от бандитов как в Украине
Цитувати
 
 
+1 #2 Ян 05.02.2013 15:14
Викладіть будласка листи та відповіді в інтернет.
Цитувати
 
 
-1 #1 1 05.02.2013 15:14
Як-Як? Хуя..ти i все тут
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити