Джерелом виникнення 50% партій є майбутня корупція, - політолог
Одну з причин існування в Україні майже 200 партій директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко пояснює як бажання заробити на продажу політичної сили перед виборами. Про це він заявив у коментарі Тиждень.ua.
"Насправді діють в Україні - не більше 10-12 партій, решта - номінальні. Частина з них з'явилася на продаж під час виборчої кампанії, коли спеціально створюють партію, щоб на наступні вибори продати якомусь кандидату. Це дуже поширено. Джерелом виникнення 50% з них є майбутня корупція ", - зазначив він.

На думку експерта, до причин виникнення партій також слід віднести вихід окремого члена політсили.

"Якщо люди не бачать своїх перспектив, виходять з партії і відкривають нову. Крім цього, є певні молодіжні групи, які бачать певні політичні категорії і намагаються представити їх у партії. Причиною виникнення партій також є наслідування. Наприклад, побачили в ЗМІ про ліберально-демократичну партію Японії і вирішили в Україні її створити", - додав він.

За словами Небоженка, велика кількість партій вказує на нерозвиненість партійної структури в Україні і відсутність конкретно визначених політичних інтересів.

"Сьогодні жодна партія не пов'язана з політичними інтересами. Важко зрозуміти, що спільного між проблемами місцевого самоврядування і партією під назвою Партія регіонів, яка з логічної точки зору саме і повинна займатися розвитком регіонів. Або партія" Батьківщина ", яка взагалі не пов'язана ні з якими ідеологічними кодами, а тільки з лідером. Або "Фронт змін" ... Така назва може виникнути тільки в кабінетах і в головах забезпечених політтехнологів ", - вважає він.

При цьому експерт вважає, що тенденції в Україні зміняться.

"Кілька великих партій: "Наша Україна "," Батьківщина ", Партія регіонів будуть розколюватися на інші партії лівого та правого спрямування. Оскільки вони створювалися під лідерів ... До речі, у Польщі також було близько 150 партій, а потім чимало "померло" і залишилися тільки основні", - зазначив він.

Нагадаємо, за даними Державної реєстраційної служби, в Україні існує 199 партій, з них чотири - у стадії ліквідації.

За результатами опитування громадської думки Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 8 по 17 лютого, для українців виявилося важко визначитися з політичною приналежністю Радикальної партії Олега Ляшка, партії Наталії Королевської, "Нашої України" і КПУ.

Довідка

Усі партії, за визначенням американського політолога Стівена Коена, діляться на чотири типи: 1) партії, що представляють політичний клас, шар населення, 2) партії, створені насамперед для участі у виборчих кампаніях - "машини для голосування", що мають на меті провести своїх кандидатів на ключові посади, як у США, 3) "парламентські" партії, які поширені на території континентальної Європи - Великобританії, Франції, і готують виборців, здійснюють контроль над парламентською курсом; 4) "партії-клуби" - масові партії, які об'єднують людей швидше за спільністю поглядів, інтересів і запитів, ніж за  політичною прихильністю.

У багатьох випадках діяльність парламентів сприяла становленню та розвитку демократичних політичних традицій, формуванню політичної культури. У цьому відношенні поняття "парламентаризм" і "демократія" є, за визначенням Володимира Шаповала, близькими і навіть синонімічними.

В Україні витоки парламентаризму сягають корінням у часи вічового укладу Київської Русі, козацьких рад, Конституції Пилипа Орлика.

Основні програмні положення українських партій 1885-1914 років, як свідчить історик Олександр Власенко, характеризуються наявністю таких рис:

По-перше, більшість партій лівого, ліво-центристського і центристського напрямку бачили Україну парламентською республікою.

По-друге, між західноукраїнськими і подніпровськими партіями наприкінці ХIX - на початку ХХ століть були відмінності. Перші бачили необхідність у розвитку незалежної держави, створенні українського парламенту як єдиного органу законодавчої влади в Україні. Другі залишалися вірними гаслам автономії у складі трансформованої Російської держави. Ілюзії щодо такого рішення проблеми суверенітету загинули тільки під вогнем по Києву більшовицьких гармат у січні 1918 року.

Інф.: newsru.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити