Сергій Грабовський: Спинити хамів
Андрій Любка статтею "Це президент якої країни?" влучив у точку. Ба, навіть не в точку, а в таке місце, удар по якому в осіб чоловічої статі викликає шалений біль і ще шаленішу лють. Не випадково відповідь на цей допис (і декілька змістовно схожих на нього) притьмом опублікував один із претендентів на роль провідного інтелектуала в оточенні «Зе!» (не стану називати його прізвище, тільки нагадаю, що цього персонажа пару років тому вигнали з прямого ефіру телеканалу ZiK за категоричну відмову розмовляти українською; а ще він знаменитий тим, що колись писав тексти для проФФесора Януковича та, за словами колег, вів персональний блог член-кореспондента Азарова).
Стаття цього персонажа настільки показова, що я наведу з неї чималі цитати. Проте це потім, а спершу – фрагменти зі статті ще одного апологета президента «Зе!», який кілька років цілеспрямовано «мочив» П. Порошенка на одному з популярних Інтернет-ресурсів і вважається неабияким знавцем економіки. Отже, увага:

Так вот, уважаемые черти из БПП, Наркофронта и Радикальной партии. Уберите свои руки от человека, за которого проголосовали 74% избирателей. Многим из вас место в кабинете прокурора, а возможно и в тюрьме…
…Невысокого роста улыбчивому человеку дали огромный аванс. Но это аванс – не для того, чтобы он и поддержавшие его инвесторы расслабили свои задницы и пополнили закрома государственными деньгами. Этот аванс нужен для решения нескольких важных вопросов:
- остановить войну
- привлечь к ответственности воров из предыдущего и (вполне вероятно) нынешнего режима
- реализовать шансы Украины на лучшую жизнь…

Я не хочу, чтобы страна пятилась назад. Я хочу, чтобы страна бежала вперед. А вот реваншисты имени Порошенко, которые собирают подписи за отставку Зеленского и которые оставили после себя кучу западла – хотят назад. Им хорошо там, посреди тотальной нищеты и безнадеги. Отсюда требования (а не претензии) к Зеленскому. И, конечно, искренняя поддержка его сильных начинаний. А также требование посадить воров в тюрьму.
И еще важный момент. Все, что было написано выше – не касается БПП, Наркофронта и Радикальной партии. Ребята, с нетерпением ждем вас в кабинете прокурора… Будете гореть в заду».
А тепер – увага! Стилістика тексту й безграмотність його автора – це окрема тема. Проте журналіст економічного напряму повинен уміти хоча б так-сяк працювати з цифрами. Відтак узяти й підрахувати, що за «Зе!» проголосували не 73,22% виборців, а 44,46% виборців; цифра ж 73,22% - то відсоток від того числа виборців, які прийшли на дільниці. Погодьтеся, є різниця. Зокрема, і щодо того, чи є противниками «Зе!» тільки прихильники названих вище політичних сил, які прагнуть реваншу, а чи ще декілька мільйонів противників як Порошенка, так і Зеленського, тобто тих, хто не прийшов голосувати, вирішивши: «Чума на обидва ваші доми!».
Але це все не просто фальсифікація – це складова широкої кампанії цькування тих, кому не до вподоби ідеологія (точніше, відсутність ідеології) «команди Зе» та її перші кроки, а тим більше наміри. Мовляв, то порохоботи, то вороги України, то реакціонери та моральні нікчеми. Наразі фактом стало – досить хоча б звернути увагу на хамську стилістику низки коментарів під статтею Любки – намагання створити в країні атмосферу справжнісінького «полювання на відьом», і головним об’єктом цього полювання виступає українська інтелектуальна та мистецька еліта.

А тепер – обіцяні фрагменти статті одного з мислителів «команди Зе»:
«Вчера президент Украины Владимир Зеленский выступил на iForum с речью, посвященной инновациям. Как и следовало ожидать, речь тут же взорвала элитную четвертушку, которая начала вопить о том, что «риторика не президентская», «лексика ужасная», и, вообще, «ужас, ужас, какое быдло нами правит». Вот что я могу сказать всем этим доморощенным элитариям.
Главная трагедия нашей «продвинутой общественности», что вопит, шипит, гавкает по поводу Зеленского заключается в том, что она хочет, чтобы страной управляла мумия в расшитых золотом одеждах, которая будет излучать мудрость и благопристойность… Поэтому вся эта публика так оргазмировала про виде бумажки с каракулями под названием Томос и бежала прикоснуться к нему вместе со своими айфонами, билетами в Париж и английским.
Поэтому же эта публика так охала и стонала при виде торжественных постановок Петра Алексеевича, которые смешны и нелепы для любого человека с критическим мышлением… Все эти господа и полугоспода, повыползавшие из Зачепиловок, Немировов и Цюрюпинсков…

И вот этот живой парень с корявой речью именно поэтому так их коробит. Потому что они хотят красивой декорации, которая защищает их сознание от того просто факта, что на самом деле, они такие же корявые, и никакая не элита, никакие не европейцы, никакие не избранные. А такое же быдло, как и все. И осознание ими, что вот оно быдло, такое же быдло, как и они, вдруг заняло этот сакральный трон, просто невыносимо для них. Вещь (так в оригіналі – С.Г.) каждый из них считает себя умнее и более достойным, чем Зеленский. Отсюда такая ядовитая жёлчь и вопли с истериками. Лживая мумия с высокопарными речами им очень подходит. Живой парень со своими плюсами и минусами нет (так в оригіналі – С.Г.).
Зеленский ломает привычный уклад, картину к которой все они привыкли. Вот когда самый главный п@здит, но делает это красиво, используя высокопарные слова, то он молодец. А когда главный использует обыкновенную лексику, то он бросает вызов «священному порядку», где место элиты обозначается использовать пустой эзопов язык канцелярщины, который выполняет роль ширмы, что наполняет бессодержательные души «высокой миссией». Это реально очень смешно.

Ведь в мире уже давно все по-другому. Я имею в виду развитый мир, а не третьи страны мира, что старательно защищают свои архаичные скрепы. Новая реальность, отличающаяся от привычных клопов в диване, крайне проста и утилитарна. В мире XXI века люди хорошо понимают, что казаться ничего не значит, потому что современные технологии и производство способны создать любую видимость за секунды. Потому самое главное, осознавать какое «быть» находится за «казаться».
Потому кумиром мира давно стали люди типа Стива Джобса в неизменной водолазке, или Маска, что потягивая травку, рассуждает о колонизации Марса, а не лживые пафосные мумии…
Поэтому я всей этой публике, которая топит за средневековье (именно потому «армия, мова, віра» не случайны, это и есть отражение их базовых установок на архаичном фундаменте сельской культуры из которой они повыползали – все эти горожане первого-второго поколения) советую почитать книгу Эрнста Канторовича «Два тела короля». Она точно описывает ваш сакральный мир идеальных правителей».

Я навмисно навів такий розлогий фрагмент цього опусу, щоб читачі «Дня» віддали належне як безмежному хамству «інтелектуала», так і його, м’яко кажучи, складним відносинам із російською мовою і культурою (які він протиставляє «сільським» українським). Видно, стаття Любки боляче зачепила цього діяча, оскільки вона засвідчила: ті, хто вважав, що президент «Зе!» не знає лише українську мову, глибоко помилялися; виявляється, він не знає ще й літературну російську. Все його надбання – «русский со словарем». Але, виявляється, саме це вважають нормальним і правильним несамовиті прихильники нового глави держави (а заразом і вороги всього українського; у сталінські часи вони б показали носіям «архаїчної сільської культури»; втім, лексика їхня дуже схожа якраз на лексику більшовицьких пропагандистів доби колективізації). До речі: слово «доморощенный» є лайкою тільки у тих росіян, для яких усе, що робиться без команди Кремля – то дурничка. І ще одне: згадайте завдання, які ставить перед Зеленським його пропагандист і захисник у першому тексті (остановить войну… привлечь к ответственности воров… реализовать шансы Украины на лучшую жизнь…) – і ви побачите якраз оту сакралізацію правителів, про яку пише Канторович. І, до речі, мова й армія, які об’єднують усю націю і роблять її здатною на державотворчість, – це зовсім не середньовічні, це новочасні речі, це – вияви доби модерну. І власна Церква у переважно православних країнах – це один із невід’ємних елементів побудови національної держави.

Та досить. Я хотів лише наочно показати, що певними особами з оточення «Зе!» оголошена війна всьому українському, передусім питомо українській еліті. Поки що – за допомогою брехні, хамства та цькування. Але не забуваймо: за Рафаелем Лемкіним, геноцид українців почався нищенням національної еліти та національної церкви…

Сергій Грабовський, історик, політолог, філософ
Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі

 

Коментарі  

 
+5 #1 Ігор 28.05.2019 20:11
Зе і його команда, мають гарні наміри, але виконати , бодай щось без українського народу , вони не зможуть, а тому прийдеться вчити мову, і просити допомоги у української інтелигенції, не буває процвітаючої країни , без армії, віри мови.
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити