Альянс залишатиметься для наступних поколінь опорою стабільності в непевному світі
НАТО було створено 1949 року для забезпечення миру та стабільності на європейському континенті після двох руйнівних світових війн. Альянс допоміг забезпечити безпрецедентний період миру та безпеки для громадян Північної Америки та Європи.
Створення Альянсу було частиною більш широких зусиль, щоб служити трьом цілям: стримуванню радянського експансіонізму, запобіганню відродження націоналістичного мілітаризму в Європі через сильну північноамериканську присутність на континенті та заохоченню європейської політичної інтеграції.

Упродовж сорока років НАТО успішно стримувала Радянський Союз від агресії проти Західної Європи. В 1990 роках НАТО зіткнулося з новими викликами безпеці в Європі та допомогло покласти край конфліктам на Західних Балканах. У грудні 1995 року Альянс розпочав свою першу операцію поза територією Боснії та Герцеговини для реалізації військових аспектів Дейтонської мирної угоди.

Відтоді НАТО провело понад два десятки міжнародних операцій і місій, включаючи операції з надання допомоги в усьому світі.
Після 11 вересня 2001 року НАТО взяла на себе провідну роль у міжнародній реакції на ситуацію в Афганістані, де вона продовжує тренувати місцеві збройні сили, щоб вони могли перешкодити країні стати притулком для міжнародного тероризму і створити умови для миру.

Сьогодні НАТО та її члени протистоять найскладнішим викликам безпеки протягом багатьох років — включаючи більш агресивну Росію, кібер— та гібридні загрози, тероризм та нестабільність на Близькому Сході та Північній Африці. У відповідь НАТО знову активізувалося, відповідаючи на багато викликів одночасно.

НАТО також проводить свою політику відкритих дверей. Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої європейської країни, яка в змозі взяти на себе відповідальність та зобов’язання, що випливають з членства, і зробити свій внесок у безпеку в євроатлантичному регіоні.
Перше розширення НАТО відбулося лише за три роки після його створення — Греція та Туреччина приєдналися 1952 року, після чого вступила Федеративна Республіка Німеччина 1955 року та Іспанія 1982-го.

Після падіння Берлінської стіни політика відкритих дверей НАТО та розширення Європейського Союзу сприяли поширенню свободи, демократії та прав людини.
У березні та квітні НАТО відзначила 10, 15 і 20 річниці розширення НАТО. Більшість країн, які були розділені залізною завісою від решти країн НАТО протягом сорока 40 років, тепер стали членами НАТО. Ми перейшли від 16 членів 1991 року до, сьогодні, майже 30 членів Альянсу.

Два роки тому Чорногорія стала 29-м членом, і сьогодні союзники ратифікують Протокол про приєднання до НАТО Республіки Північна Македонія.
Три інші країни заявили про своє прагнення приєднатися до НАТО — це включає Україну разом із Грузією та Боснією та Герцеговиною.

НАТО визнає українські прагнення до євроатлантичної інтеграції та підтримує Україну на шляху її реформ. Реформи мають вирішальне значення для процвітання та миру в Україні та для стабільності в євроатлантичному регіоні.

Реформи є надзвичайно важливими, а стандарти членства в НАТО високі. НАТО надає підтримку реформаторським зусиллям, зокрема й через наш Всеохоплюючий пакет допомоги.
Три стовпи НАТО, визначені Стратегічною концепцією НАТО в 2010 році — колективна оборона, врегулювання криз і спільна безпека — залишаються наріжним каменем сильного і сучасного НАТО.

Наш світ змінюється, і НАТО змінюється разом із ним. Але деякі речі залишаються незмінними: відданість членів НАТО один до одного зберігається, надаючи Альянсу сили для подолання розбіжностей і подолання будь-якого виклику. Обстоюючи єдність та будучи рішучим у захисті своїх цінностей, НАТО залишатиметься для прийдешніх поколінь опорою стабільності в непевному світі.

Барбора МАРОНКОВА, директор Центру інформації та документації НАТО, спеціально для газети «День»
Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі

 

Коментарі  

 
+1 #1 Varnak 04.04.2019 12:09
Як насправді голосувала українська армія e у першому турі виборів
-------------------------------------------


"Чтобы победить армию, достаточно ее деморализовать
Юрий Бирюков
03.04.2019

Знаете отличный рецепт победить армию, не прилагая никаких усилий? Для этого ничего практически не надо – достаточно ее деморализовать, внеся хаос и сомнение в побратиме. А знаете, это делали на наших глазах последние трое суток, используя возмущение, наэлектризованн ость и… ряд украинских журналистов.

Это я сейчас о том, что армия по факту голосовала-то за Порошенко. Мощно за Порошенко. Не везде, не все, не поголовно.

Но потом Юрий Бутусов пишет пост, в котором приводит такие цифры:

1. Петр Порошенко – 12844
2. Владимир Зеленский – 12423

8. Юрий Бойко – 601
9. Александр Вилкул – 351

И идет длинное рассуждение о том, что в армии есть сторонники Бойко, в армии есть сторонники Вилкула и так далее. Ага, в армии.

В вашем теплом и уютном тыловом миру эта информация вызвала недоумение, где-то разочарование, где-то гнев. Правда? Так вот, а в армии начались куда более тяжелые и гнетущие процессы. Как стоять на передке, если рядом с тобой сторонник “русского мира”, да? И об этом же не кто-то там написал, а военный эксперт.

Я тоже видел все цифры. По подразделениям. По бригадам. По участкам. Только я увидел чуть больше.

Я увидел результат голосования по 79-й бригаде, моей любимой. На участках, которые стояли в отчете по этой десантной бригаде напротив Вилкула стоит цифра 47, а Бойко 51. Кровь закипала, честно.

Но все время пока я смотрел на голосование по бригаде меня что-то смущало, меня что-то тревожило. А потом я увидел – “Кількість виборців за списком”. И там стояла общая цифра в ДВА РАЗА БОЛЬШЕ, чем есть во всей бригаде в зоне ООС!!! Там стояла цифра бОльшая, чем есть в бригаде вообще, включая часть в ППД! Это что? Это как? Я позвонил комбригу… И тут камень упал с плеч.

Да, ВСУ организовывали спецучастки для голосования. Палатка, сейф, комиссия, протоколы, печати. Все шло именно под флагом ВСУ. Вот только там голосовали не только ВСУ. Там еще были части Нацгвардии, Национальной полиции, СБУ, пограничники, прокуроры, фискалы и все-все-все силовики в зоне ООС. Под флагом 79-й бригады голосовали все, кто в районе Мариуполя. И в количестве избирателей под названием “79 ОДШБр” самой 79-й бригады – 42% от числа голосовавших. Остальные – прикомандирован ные по линии МВД.

Вот такие вот дела.

P.S. Да, а в бригаде анкетирование анонимное провели, больше 65% за ПП. И никакого Бойко с Вилкулом.
P.P.S. Всего по спецучасткам было почти 8 000 силовиков других ведомств. Где-то больше, где-то меньше."

Юрий Бирюков
03.04.2019
https://tverezo.info/post/92829
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити