Після захоплення Росією трьох кораблів ВМС України поблизу Керченської протоки з 25 листопада в російському полоні перебувають 24 українці - члени екіпажів цих суден, а також кілька офіцерів СБУ, які перебували на борту.
За ці дні їх встигли заарештувати і почати вивозити з Криму. 27-28 листопада підконтрольний Москві "суд" у Сімферополі висунув морякам звинувачення "у незаконному перетині кордону, скоєному групою осіб за попередньою змовою" (ч. 3 ст. 322 КК РФ) та заарештував усіх на два місяці. А 29 листопада з'явилися повідомлення, що затриманих вивозять із Криму  до Москвуи. Їм загрожує до шести років ув'язнення.

Однак за ці ж дні з'явилося чимало свідчень самовідданості та стійкості українських військових - приводів пишатися ними. Редакція НВ вважає важливим нагадати про такі факти.

1. Витримали шість видів незаконних силових дій з боку РФ
Починаючи з атаки російськими військами 25 листопада і аж до сьогоднішнього дня 24 українці випробували на собі як мінімум шість видів агресивних дій з боку Росії, заявив заступник голови Служби безпеки України Олег Фролов.

Серед таких незаконних дій:

таран українського малого буксира Яни Капу російським кораблем Дон прикордонного управління ФСБ РФ;
бойове застосування двох ракет російським багатоцільовим винищувачем Су-30;
бойове застосування двох ракет російським розвідувально-ударним гелікоптером Ка-52 (СБУ оприлюднила перехоплення розмов екіпажів російського винищувача Су-30 та гелікоптера Ка-52 під час атаки на кораблі ВМС України в Керченській протоці);
вогонь з російської сторони з великокаліберного корабельного озброєння (зокрема, вогонь вели по рубці катера Бердянськ, де перебували моряки - у результаті отримав поранення 18-річний комендор-сигнальник цього катера Андрій Ейдер);
штурм українських кораблів російським спецназом із застосуванням фізичної сили;
незаконний арешт 24 українських військових; фізичний та психологічний тиск на них, а також приховування інформації про стан здоров'я трьох поранених українських моряків і недопуск до них адвокатів.
"Українські військовослужбовці вижили дивом", - резюмував заступник голови Служби безпеки України Олег Фролов.

2. Відмовилися давати свідчення і не визнали провину
Капітан одного із захоплених суден - старший лейтенант Роман Мокряк, командир малого бронекатера Бердянськ - відмовився відповідати на запитання співробітників російської ФСБ та "визнавати" приписувані йому злочини на самовикривальних відеозаписах. Про це повідомляв одеський портал Думська із посиланням на правозахисників, які займаються правовою підтримкою українських моряків в окупованому Криму.

Він [Мокряк] відмінний офіцер і смілива людина. Послав чекістів за відомою адресою

"Він [Мокряк] відмінний офіцер та смілива людина. Послав чекістів за відомою адресою", - зазначив співрозмовник видання.

Катер Бердянськ, командиром якого є Мокряк, зазнав найбільшої шкоди через атаку російських військових. Снаряд пробив броню рубки, а майже вся команда Бердянська отримала поранення. У цих умовах командиру судна довелося покласти катер у дрейф і він був захоплений.

Не став свідчити і командир буксира Яни Капу Олег Мельничук - про це розповів його адвокат Едем Смедляєв. Як і Мокряк, він відмовився визнати свою провину в сфабрикованих звинуваченнях щодо порушення кордону РФ і заявив про готовність відстоювати свою невинність.

"Стояли, чекали лоцмана, потім на нас напали. Нічийого кордону ми не порушували, винним себе не вважаю", - заявив Мельничук адвокату, додавши, що під час затримання російські силовики "сильно не били".

Крім того, як повідомляв журналіст Андрій Цаплієнко, відмовляються співпрацювати із так званим російським "слідством" і двоє поранених українських курсантів - матроси катера Бердянськ Андрій Ейдер (18 років) і Андрій Артеменко (24 роки).

3. Відстоюють свої права
Старшина Олег Мельничук, командир рейдового буксира Яни Капу, у підконтрольному Росії сімферопольському суді зажадав перекладача з російської на українську мову, коли йому обирали запобіжний захід. Про це в ефірі телеканалу 112 Україна повідомив його адвокат Едем Смедляєв. Він пояснив, що таким чином український офіцер скористався своїм правом на перекладача з іноземної мови.

Мельничук говорив і заповнював документи лише українською мовою

"Він [Мельничук] скористався правом на перекладача, заявив, що в повному обсязі не розуміє, і йому надали перекладача з російської на українську, і з української на російську. Він також заявив, що не визнає себе винним, вважає себе непричетним до цієї справи і готовий відстоювати свою невинність у будь-якому місці, у тому числі в судах", - сказав Смедляєв.

Про цей факт написала і російська Новая газета. "Мельничук був єдиним із затриманих, хто зажадав перекладача. Він говорив і заповнював документи лише українською мовою", - зазначає видання.

4. Налаштовані боротися
Адвокати та правозахисники, які контактували з окремими із захоплених українських моряків, повідомляють, що їхній моральний стан свідчить про готовність стійко чекати свого звільнення. Крім того, військові заочно підтримують один одного.

Так, нормальний фізичний і моральний стан зберігає Олег Мельничук, командир українського рейдового буксира Яни Капу, який ще вранці 25 листопада був протаранений російським прикордонним катером,

"Фізичний і моральний стан його нормальний, він не деморалізований. Він повністю розуміє, у якій ситуації вони опинилися. Я також описав ту ситуацію, яка відбувається зараз у світі у зв'язку з цими подіями. Тому він налаштований терпіти і доводити свою невинність", - зазначив адвокат українського офіцера Едем Смедляєв.

За його словами, Мельничук не давав свідчень проти себе і заступився за інших моряків.

"Коли я йому розповів, що кілька моряків дали свідчення на відеокамеру, він відповів, що "коли тобі до голови приставляють автомат, то ти і не таке заговориш". Він також вважає, що на хлопців тиснули і вони не з власної волі дали такі свідчення", - додав Смедляєв.

Раніше журналіст Антон Наумлюк, цитуючи адвоката, також повідомляв, що командир буксира "тримається добре" і розуміє, що "це політична справа, і моряки стали заручниками ситуації".

Про аналогічний настрої затриманих моряків свідчать і ті слова, які деякі з них зуміли передати своїм сім'ям - в них не було ані скарг, ані звинувачень.

"Андрій подзвонив вчора ввечері своїй дівчині. Сказав трохи - що прооперували, лежить в лікарні, все в порядку", - повідомила 27 листопада Євгенія Ейдер, мачуха пораненого матроса катера Бердянськ Андрія Ейдера.

"У мене все добре. Не хвилюйтеся. Всіх люблю, цілую!" - таку записку через адвоката Оксану Железняк передав рідним український моряк Сергій Цибізов. Він був серед тих, чиї відеосвідчення із самозвнуваченнями оприлюднила ФСБ. Однак, за даними Железняк, Цибізова хоча і не били, "але схиляли до дачі свідчення психологічно".

5. Чинили опір під час захоплення кораблів
25 листопада в ході найбільш агресивних дій російських прикордонних катерів, спецназу та сил військової авіації РФ поблизу Керченської протоки екіпажі кораблів ВМС України до останнього чинили опір.

"Українські військові чинили фізичний опір спецназу Росії під час захоплення українських судів", - заявляв, зокрема, керівник ВМСУ Ігор Воронченко.

Крос того, про це вз посиланням на власні джерела повідомив одеський портал Думська, а також російський телеграм-канал WarGonzo.

"[Малий броньований артилерійський катер] Нікополь взяли на абордаж. Особовий склад не здавався до останнього", - написала зокрема Думська.

Аналогічну інформацію повідомив і український репортер Андрій Цаплієнко.

Красномовним підтвердженням цих даних є також переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ під час захоплення кораблів ВМС України в районі Керченської протоки 25 листопада. Радіоперехоплення розмов оприлюднив Генштаб Збройних сил України.

Все, буксир [Яни Капу] зупинився, але люди [українські екіпажі] стоять з кулеметами

У них російські військові визнають, що спочатку їм не вдавалося таранити і вразити вогнем українські кораблі через те, що екіпажі суден ВМС України вдавалися до активних маневрів. Крім того, коли українські судна вже були заблоковані російськими катерами, моряки в перші хвилини відмовилися здаватися.

"Все, буксир [Яни Капу] зупинився, але люди [українські екіпажі] стоять з кулеметами", - говорить на аудіозаписах один з російських військових.

6. Кілька моряків зберегли вірність присязі ще під час анексії Криму
24-річний старший лейтенант Богдан Небилиця - командир екіпажу малого броньованого артилерійського катера Нікополь - був серед курсантів Академії ВМС України ім. Нахімова в Севастополі, які в 2014 році відмовилися присягнути Росії. Моряки співали гімн України в той момент, коли російські військові спускали з флагштока український стяг і підіймали прапор російського флоту.

Тоді курсанти, які зберегли вірність українській присязі, продовжили навчання в Одеській національній морській академії - і Богдан Небилиця серед них. Навчання він завершив у 2016 році, після чого був призначений командиром ракетно-артилерійської бойової частини катера Прилуки, а потім - командиром катера Нікополь.

А старший лейтенант Роман Мокряк, командир катера Бердянськ, входив до складу екіпажу підводного човна Запоріжжя і також був одним з українських офіцерів, які відмовилися служити в російському флоті після анексії Криму.

"Мокряк п'ять років прослужив на підводному човні Запоріжжя. Коли в Криму зацвіла так звана російська весна, зі 101 члена її екіпажу переважна більшість вирішила перейти служити в ЧФ РФ, проте Мокряк і ще 29 осіб не зрадили Україну, - писав про нього в 2015 році журнал Новое Время. - А старшину ж особисто вмовляв командир підводного човна. "Казав мені: Рома, залишайся, навіщо воно тобі треба? Потім старпом ходив за мною із цим же питанням. Я відповів: ви мені, звичайно, вибачте, але я їду назад [в Україні]".

Після анексії Криму Мокряк продовжив службу на ракетному катері Прилуки - він навіть жив на ньому, оскільки орендувати житло в Одесі було дорого. У 2016 році прийняв під командування новітній тоді катер типу Гюрза, який згодом отримав ім'я Бердянськ.

Інф.: nv.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити