Павло СІЧКАР, для Волі народу
Події, які розгортаються в об’єднаній опозиції (ОО) насторожують виборців. Провал у кадровій політиці «помаранчевих» опозицію так нічому й не навчив. Здавалося, попередні уроки мали б бути засвоєні раз і назавжди: необхідно відмежуватися від деяких лідерів і представників політичних партій, які є уособленням «хамелеонства» й пристосуванства.
На сьогодні в лавах ОО вже достатньо «любих друзів», для яких потрібно встановити якусь критичну межу.
Так, якщо входження в ОО лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка її підсилює , то
входження Миколи Катеринчука (Голови «Європеської партії України») її послаблює.
Всього кілька місяців тому пан Катеринчук вів сепаратні перемовини з Н. Королевською про спільну участь у парламентських виборах. Потім, «хамелеон» змінив колір і вів переговори з А. Гриценком. Цей альянс також не відбувся. І не випадково: Гриценко швидко розібрався, хто є хто.
Крім того, «Європейська партія» існує лише на папері. Про її членів (за винятком самого голови партії) ніхто й не чув. ЄПУ також має негативний шлейф зрадництва під час минулих виборів у Київраду.
Об’єднаній опозиції необхідно мати запобіжники від невиконання своєї програми та обіцянок і скочування до формату «закритого акціонерного товариства». Гарантом прозорості та виваженості дій опозиції міг би стати в її виборчому списку Левко Лук’яненко (очолювана ним «Українська Республіканська партія» є членом КОДу) та інші справжні патріоти України. Такий крок продемонстрував би щирі й чесні наміри опозиції змінити систему влади в державі.
Коментарі
