Життя на Землі виникло з глини?
Неродюча й нібито непридатна для існування більшості мікроорганізмів глина могла бути середовищем, у якому зародилося життя на Землі. Принаймні саме всередині глини виникли складні біохімічні сполуки, з яких сформувалися живі організми. Таких висновків дійшли біоінженери з університету Корнелла, повідомляє
Радіо Свобода з посиланням на онлайн-видання Science Daily.
Неродюча глина на дні стародавніх морів могла бути середовищем, у якому зародилося життя на Землі. Таких висновків дійшли американські вчені, відтворюючи процес формування перших біомолекул. Також наука цього тижня обговорювала нову технологію обігріву приміщень та виробництва електроенергії за допомогою сонячної енергії. З її допомогою вдасться освітлювати навіть підвальні приміщення без вікон. Тим часом у НАСА готують до експлуатації Транзитний супутник, покликаний з’ясувати, чи існує життя на інших планетах нашої галактики.
Вчені припускають, що глиняний гідрогель міг бути сприятливим середовищем для біомолекул та біохімічних реакцій. На дні стародавніх морів із глини утворювався так званий гідрогель, який складався з безлічі мікроскопічних порожнин, спроможних усмоктувати рідину, мов губки.
Упродовж мільярдів років хімічні речовини, які потрапляли всередину цих порожнин, могли вступати в хімічні реакції, завдяки яким з’явилися білки та інші будівельні елементи клітин. І такі порожнини всередині гідроглини стали своєрідними охоронцями цих новоутворених сполук, поки в тих не розвинулася власна мембрана, покликана захищати їх від небезпек зовнішнього світу.
Маленьких електрофлюїдних відсіків та мережі трубок, до них під’єднаних, може бути достатньо для того, щоб освітити за допомогою сонячних променів приміщення без жодного вікна, як-от підвали. До того ж сонячну енергію, накопичену за допомогою таких нехитрих приладів, можна конвертувати в електроенергію.
Вчені з університету міста Цинциннаті в штаті Огайо Антон Гарфманн (Anton Harfmann) та Джейсон Гайкенфельд (Jason Heikenfeld) запевняють, що їхнє відкриття може змінити в майбутньому підходи до освітлення та обігріву приміщень. Віднайдена ними технологія називається «Розумне світло» (SmartLight).
Її застосування вимагатиме змін у дизайні будинків. Також вона розширює уявлення про можливості використання Сонця як альтернативного джерела енергії.
Американський хімік та фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії Алан Гіґер переконаний, що використання таких технологій у сучасних багатоповерхівках здійснило б справжню революцію.
«По всьому світу ми бачимо хмарочоси зі скляними вікнами, чия сумарна площа сягає цілих гектарів. І ми могли б встановлювати замість скла у ці вікна сонячні пластини, які перетворюють світло сонця на електроенергію. Це була б справжня революція», – запевняє нобелівський лауреат.
До середини 21-го століття знатимемо, чи існує життя деінде у Всесвіті?
Сучасна наука вже накопичила достатньо даних, які свідчать про існування мільярдів планет, подібних до Землі, у нашій галактиці. Вони мають схожі ландшафти й обертаються навколо своїх зірок приблизно на таких самих дистанціях від них, що й земна куля. Найближча з таких планет може розташовуватися за 12 світлових років від Землі, припускають астрономи. Це завелика відстань, щоб туди можна було долетіти. Проте розгледіти такий далекий космічний об’єкт у телескоп цілком можливо, пише видання New Scientist.
Однак астрономічний супутник «Кеплер», що належить американському відомству з досліджень космічного простору НАСА, у травні цього року дав збій. Як наслідок, він більше не спроможний постачати вченим нові дані про екзопланети, небесні тіла, що могли б мати подібні до земних умови життя й обертатися навколо зірок.
Проте дослідники Космосу вже готують до експлуатації наступника «Кеплера» Транзитний супутник із дослідження екзопланет (Transiting Exoplanet Survey Satellite). Його планують запустити в 2017-му.
Астроном Джош Вінн (Josh Winn) з Массачусетського технологічного інституту пояснює, що принаймні на початковому етапі новий супутник зможе спостерігати лише за тими планетами, які якнайближче знаходяться до своїх зірок.
«Щоб відшукати у Всесвіті справжні планети, подібні до Землі, нам потрібно було б спостерігати за окремим небесним тілом упродовж років, тому що вони обертаються навколо своїх зірок за рік чи довший термін часу. Ми маємо значно кращі шанси відшукати планети, які розташовуються якнайближче до своїх зірок і обертаються, відповідно, швидше. Хоча це й складно, адже, чим ближче планета до зірки, тим важчі умови життя. Проте навіть на таких планетах можуть скластися умови, сприятливі для житті, і віднайтися водні ресурси», – пояснює вчений.
Дані, зібрані новим супутником, доповнюватиме телескоп Джеймс Вебб Спейс (James Webb Space Telescope). Завдяки їм уже до середини 21-го століття може, нарешті, з’ясуватися, чи існує в нашій галактиці життя ще десь, окрім планети Земля, прогнозує New Scientist.
Жанна Безп'ятчук,
Інф.: radiosvoboda.orgКоментарі
