Микола Іванович Кибальчич (31.10.1853 – 15.04.1881) - український винахідник. Революціонер-народник. Випускник Новгород-Сіверської гімназії. Учився в Інституті інженерів шляхів сполучення (1871-1873) і Медико-хірургічної академії в Петербурзі (1873). Арештований (1875) за революційну діяльність і 2 роки провів в одиночному ув’язненні. З 1878 р. – на нелегальному становищі. Організатор динамітної майстерні, "головний технік" "Народної волі". Розробив конструкцію бомб, якими був смертельно поранений імператор Олександр II (1.03.1881). Засуджений за участь у царевбивстві, Кибальчич був доставлений у жандармське управління, що розміщалося в дворі будинку №2 по Гороховій вулиці. Знаходячись у ув’язненні, розробив перший у Росії ракетний літальний апарат для польоту людини, при цьому запропонував пристрій порохового ракетного двигуна, метод керування польотом шляхом зміни кута нахилу двигуна, програмний режим горіння, спосіб забезпечення стійкості апарата. Проект виявився похованим у жандармському архіві і побачив світло тільки в 1918 р. Страчений за вироком суду.

Ім'ям Кибальчича названо кратер на зворотному боці Місяця, а також вулиці в Києві, Москві, Житомирі та Калузі. На батьківщині (у Коропі) встановлено пам'ятник та відкрито краєзнавчий музей, який розташовується у реконструйованому будинку, де проживав Кибальчич. Також ім'ям Кибальчича названий житловий масив у Києві.

Інф.: nkau.gov.ua

Коментарі