В Україні знаходиться раритетна скрипка Гварнері, на якій грав "український Паганіні" Кароль Ліпінський

Скрипка справді унікальна. Вона антикварна, колекційна, ігрова. Цей музичний інструмент князь Юсупов подарував скрипалю-віртуозу Каролю Ліпінському.
На нижній деці скрипки видно напис (клеймо) латинню: "Andreas Guarnerius fecit Cremone fub titulo Sanctae Teresiae 1667" ("Зроблено Андреа Гварнері у Кремоні під титулом Санта-Терези 1667 року").
Цю скрипку Андреа Гварнері виготовив у віці 41 рік, на піку своєї майстерності.

На основі певної подібності даної скрипки до двох інструментів Андреа Гварнері з державної колекції професор стверджував, що це одна з тих скрипок, які князь Микола Борисович Юсупов-молодший (1827–1891) - відомий музикант і колекціонер - подарував скрипалю-віртуозу - "українському Паганіні" Каролю Ліпінському, від якого скрипка в кінці XIX століття потрапила в Україну.
Андреа Гварнері народився у 1626 році у місті Кремоні (Італія). Він був учнем скрипкового майстра Аматі і родоначальником родини майстрів Гварнері. Андреа Гварнері все життя працював у Кремоні, де і помер у 1698-му.
У Кремоні з XVI-го століття і до наших днів знаходиться «Музей скрипки» («Museo del Violino») — музичний музей, найбільш відомий своєю колекцією струнних музичних інструментів, до складу якої входять скрипки, альти, віолончелі та контрабаси, зокрема знамениті струнні інструменти відомих скрипкових майстрів - Страдіварі, Гварнері, Аматі.
На думку експертів, найкращі екземпляри скрипок Гварнері за окремими параметрами перевершують найкращі інструменти Страдіварі. Люди, які в цьому тямлять, цінують їх за теплоту звучання і якийсь особливий тон. Цікаво, що знаменитий віртуоз Нікколо Паганіні надавав перевагу скрипці Джузеппе Гварнері дель Джезу (внука Андреа Гварнері). Цей майстер був найвидатнішим представником родини Гварнері. Не випадково, за свою майстерність, за талант від Бога він був прозваний «дель Джезу» (від Ісуса»).

Отже, справжність старовинної скрипки можна легко і точно визначити навіть із заплющеними очима – на вагу! Ну, і звичайно, видно витончений почерк майстра! Зараз так не зроблять. А тут у всьому відчувається дух Італії!
Та й звучить скрипка неперевершено. Українські скрипалі, яким пощастило на ній зіграти, відзначають чистий насичений звук і характерні обертони, які не почуєш у жодній сучасній скрипці.
Пишаймося раритетами, на які багата Україна!
На жаль інструмент, про який іде мова, не приносить насолоди слухачам та світовій музичній спільноті, оскільки рівень еліти (музичної) впав майже до нуля.
Зореслав Домбровський, мистецтвознавець
Коментарі