 Представники низки європейських країн оголосили, що не братимуть участь у пісенному конкурсі Євробачення-2014, який повинен пройти в Данії. Серед тих, що відмовилися - Хорватія, Чехія, Словаччина, Люксембург і Андорра.
У Хорватії заявили, що країна відмовляється від участі в конкурсі з економічних причин. Із цих же міркувань у конкурсі не братимуть участь представники Андорри та Люксембургу, де крім фінансових труднощів, не спостерігається суспільного інтересу до Євробачення. На державному каналі Чехії пояснили, що країна не повернеться на конкурс через слабкий інтересу до нього. Представники Словаччини вирішили, що Євробачення за межами їх фінансових можливостей. Інф: news.mail.ru
|
Редакція журналу "Українська культура" виступила на захист сучасного балету в Україні.
У Києві відбулася презентація унікального проекту - спеціального випуску журналу "Українська культура", присвяченого сучасному балету, а також творчості та життєвому шляху непересічного балетмейстера сучасності - Раду Поклітару.
Спецвипуск не став новинкою для журналу "УК", але, незважаючи на те, що видання патронується Міністерством культури, редакції вдалося підняти тему нерозуміння українських митців у нашій державі.
 Чотири дні мешканці столиці зможуть насолоджуватися духом культурного і старовинного Львова, не виїжджаючи з Києва.
У Мистецькому арсеналі з 19 по 22 вересня пройдуть Дні Львова.
"Буде зроблено Львів у мініатюрі - конструкціями у висоту в 6 метрів відтворимо площу Ринок з її скульптурами античних богів, Ратушу. Італійський дворик. Інші старовинні вулички Львова", - розповідає організатор Степан Стасюк.
Відомо, що на українські терени журналістика прийшла в 1776 році, коли у Львові впродовж року виходив французькою мовою тижневик Gazette de Leopol ("Львівська газета"). Перша газета українською мовою "Зоря Галицька" (1848-1857) - сучасниця "Весни народів" - виходила так само у Львові.
Якщо ж ми задумаємося: а яка з сучасних україномовних газет існує найтриваліший час, то це газета "Свобода", яка нині виходить у Джерсі-Сіті поблизу Нью-Йорка (США). Її перше число побачило світ 15 вересня 1893 року.
На честь виставки "Тихий протест 70-х" головна культурна інституція країни офіційно повернулася до назви, яку носила в 70-х "Державний музей українського образотворчого мистецтва".
Вже 20 вересня в стінах Національного художнього музею України відкриється перша в історії незалежної України виставка "сімдесятників". Широкій аудиторії представлять понад 120 робіт, багато з яких будуть експоновані вперше. Щоб підтримати дух сімдесятих і залучити до виставки додаткову увагу, Національний музей повернувся до назви, яку носив сорок років тому.
 Таку думку висловив відомий український письменник Олег Чорногуз. У нашій країні артистам на кшталт солістки Національної опери Катерини Абдулліної, які зневажають українську мову, ще й дають звання народних: артистів або й депутатів... Про це - у фейлетоні сучасного українського класика:
БИЧКИ І ЛІРИКА
(фейлетон)
У Мінкульті запевнили, що Катерину Абдулліну не звільнять з Національної опери за образу українських шкіл і української мови. Про це на брифінгу повідомив заступник міністра культури Віктор Балюрко.
(Із найсвіжіших новин)
З 15 вересня по 5 жовтня кожної неділі PinchukArtCentre і міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA запрошують на перегляд кращих нових документальних фільмів, присвячених соціально-політичній та культурній ситуації сучасного Китаю.
Програма DOCU/CHINA проходить в рамках виставки "Китай Китай" - масштабного групового проекту, який включає роботи одинадцятьох китайських художників різних поколінь, основною темою якої є напруга між індивідуальним та колективним мисленням.
 Цими вихідними в Києві проходитиме масштабний фестиваль японської культури - "Япономанія".
Глядачі зможуть не лише помиливутися екзотичними видами мистецтва, а й відчути себе справжніми самураями та майстрами незвичних ремесел.
Про те, які сюрпризи чекатмуть на відвідувачів фестивалю ексклюзивно для "Волі народу" розповіла головний організатор фестивалю "Япономанія" - Антоніна Юрченко.
Добрим духом Дрогобича, хоч й цілком матеріальним, є нині Левко Скоп - дослідник і реставратор його церков, хоронитель його цінностей, художник, поет і музикант, мистецтвознавець.
Цей духовний зв'язок - міста і людини - тривалий і взаємний.
Конкретно він здійснюється через церкву Святого Юра, яка 21 червня 2013 року, серед інших українських дерев'яних церков, внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, і якою ось уже 28 років опікується художник-реставратор.
Доцент кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Ірина Ігнатенко спеціалізується на дослідженні жіночої історії.
Вона є авторкою понад 60 наукових та навчально-методичних праць і трьох монографій, серед яких "Жіноче тіло у традиційній культурі українців". Саме ця книжка претендує на звання "Книга року-2013" у номінації "Візитівка. Етнологія. Етнографія. Фольклор".
У зв'язку з презентацією нового видання Ірина Василівна прочитала в книгарні "Є" лекцію "Тілесність та сексуальність в традиційній культурі українців".
|
|
