Дивна теза Зеленського змахує на облудне релігійне "Возлюбі врага своєго" - Володимир Пилипчук, політик, науковець
Ху-із-Ху ПАН президент, або - чого чекати?
- Я не дивився привітання Зеленського з Новим Роком тому, що опівночі всі нормальні люди зустрічають Новий Рік за столом, а не перед телевізором, бо новий рік настає незалежно від того чи благословить його настання своїми словами президент, чи ні…
- Я не дивився привітання Зеленського з Новим Роком, бо за своє життя не дивився привітання ні Порошенка, ні Януковича,… ні Черненка, ні Брєжнєва…

- Не дивився, бо ніхто з очільників держави ніколи своїм громадянам на словах нічого поганого не побажає, але оцінювати їх побажання слід не за словами, а за конкретними ділами на виконання їх же побажань!

Я сьогодні проаналізував побажання Зеленського, бо ЗМІ густо шумлять, що воно не було звичним «штампом», а було оригінальним…

І ЗМІ праві… Бо сказане ЗЕ - оригінальні нісенітниці! Ось деякі з них:
- Зеленський зазначив, що "зазвичай у таких привітаннях президенти розповідають про зростання ВВП, падіння інфляції, імплементацію, диверсифікацію та інші дуже незрозумілі терміни".
Відповім: – Можна було б йому покаятися (що дійсно було б оригінальним) і розповісти про «зрозумілі всім терміни»: - про відверті провали за короткий термін правління його і команди «СН», про незростання життєвого рівня, а зростання податків, про зростання дефіциту бюджету, зростання боргу України, зростання неплатежів олігархів до бюджету, зростання цін, офшорів, зростання еміграції, зменшення робочих місць, про виконання ним забаганок Путіна - всупереч інтересам України, про зростання жертв на фронті, активізації репресій проти патріотів…

- «Давайте сьогодні кожен чесно відповість сам собі на важливе питання: хто я?", - запропонував президент.
Відповім: - «Він талановитий артист розмовного жанру!». А інші, названі ним мігранти та емігранти, – просто шукачі елементарних засобів для існування, шукачі ліпшої долі, яких попередні владні «команди» своїми діями просто змусили до цього. І одночасно - вони відмовилися від активної боротьби з внутрішнім і зовнішнім ворогом, зі свавіллям органів влади, – задля свого безбідного існування у власній країні.

-«Але в нашому паспорті не вказано правильний чи неправильний українець. Немає рядка "патріот", "малорос", "ватник" чи "бандерівець". Там написано: "Громадянин України", який має права і обов’язки".
Відповім: - Не записано, бо й не треба, бо в кожного ці цінності - в серці, а в ньому немає сторінок для записів. Кожен оцінює себе (як і інших) за велінням свого серця та за конкретними справами. Так само, як і запис у паспорті про сімейний стан, який ставиться в період шлюбу, але з часом не всі одружені однаково оцінюють цей запис своїми діями і діями того, хто з ним одружувався. Те ж саме стосується і записів щодо дітей… але з часом суть їх взаємин змінюється, а діапазон коливання в характеристиці їх взаємин - від теплих, ніжних та взаємотурботливих - до відверто ворожих та судових позовів.

-«То хто ж ми? 73%, які обрали президента. 25%, які його не сприймають. Чи ті, хто не ходив на вибори?
Відповім: Це чистої води маніпуляція цифрами без характеристики змін, які відбулися, без їх динаміки. Бо більшість голосували за нього від стійкої безнадії на Порошенка, але зі сподіваннями на наступника… Але чи виправдалися їх виборчі сподівання, чи змінилися пропорції тих, хто його вже не сприймає - красномовно свідчить вектор змін в оцінці його короткого «царювання». Бо там інше, але неприємне (як для самих виборців, так і для «команди ЗЕ) число - 22 грудня в Україні проходили вибори у 21 області країни. Вони показали справжній нинішній рейтинг українського лідера і його "партії", який становить лише жалюгідних 33%, а не 73% – і це за півроку їх «старання»! Так оцінили ті ж самі виборці його «дієвість» на посту глави держави!

-«Хтось переконав нас, що наші відмінності мають значення?»
Відповім: - Мають і суттєві! І життя нас у цьому рельєфно переконало! Саме результати діяльності нас розділяють на табори патріотів, антиукраїнців, «пофігістів», зрадників, брехунів і грабіжників. Так що тут «майстер розмовного жанру» – «пролетів як фанера» - на всі 100%.

- «Ми одинаково пишаємось великими українцями».
Відповім: Це неправомірне бажання «гіпнотизера» ЗЕ видати уявне за дійсне. Оцінюють в Україні ставлення до великих українців не лише не однаково, але й однозначно протилежно! Це засвідчив Крим і «ЛуганДонія». Бо саме це було офіційно покладено ними ж в основу і виправдання їхнього сепаратизму!

- Про назви вулиць: -«Не важливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована».
Відповім: - Мені важливо, бо я відчував би сильний душевний дискомфорт, якби у своїй адресі вказував, що проживаю (чи гуляю) на вулиці Сталіна, чи Судоплатова, чи Гіркіна, або Пушиліна… А чому ж тоді президент виправдовував свої наміри перенести ОП з приміщення на Банковій в інше місце саме тим, що там тхне поганою історією і аурою? Лицемірив, чи «артисту розмовного жанру» аура стала раптом дійсно «фіолетовою», тобто вулиця називатиметься Банковою, чи називатиметься вулицею імені Путіна – для нього дійсно вже не матиме значення? Але чомусь на батьківщині його давніх предків, ні в Єрусалимі, ні в Тель-Авіві, ні в інших місцях ніхто й гадки немає, нікому в голову не стрельне абсолютний ідіотизм, - щоб назвати вулицю чи квартал іменем «таваріща гітлєра», навіть якщо вони будуть «освітленими та заасфальтованими» чи спеціально занехаяними. Але лейтмотив "рузького міра" - "А какая разніца?" звучить рефреном у кожному його порівнянні...

- «Давайте пам’ятати, що любити Україну означає любити всіх українців, у якому б куточку нашої країни вони б не народились. Миру всім нам».
Відповім: - При чому тут територія народження? Ця його теза змахує на облудне релігійне «Возлюбі врага своєго» і коментарів не потребує для тих, хто своїм життям і кров’ю захищає її від ненависних ворогів, ні для їхніх родин, ні для патріотів! Але запитання залишається: так хто такий ЗЕ - піп чи президент постраждалої країни, який палко «возлюбив» беркутівців і сепарів та нещадно роздягаючих неньку, але близьких для його душі - олігархів?

Так що те, що ЗЕ у своїй примітивній оригінальності не доріс не лише до рівня президента країни, але навіть до політика, чи просто – до патріотичного громадянина України – є однозначною АКСІОМОЮ!
А очікувати, доки він колись доросте, вже немає ні часу, ні сенсу! Марно очікувати, щоб із яйця курки, хоча і артистичної, «вилупилися» благородна пава чи палкий Прометей, а тим більше - могутній Атлант проти Путіна!

Володимир Пилипчук, політик, народний депутат України кількох скликань, науковець, громадський діяч
Інф. із сторінки автора у Facebook

Також по темі:  Зеленський у своєму новорічному привітанні показав, що він є людиною без ідентичності, - Остап Дроздов - читайте ТУТ

Коментарі