Столиця перетвориться на гігантський мурашник
Погані новини для киян - місто буде розвиватися у межах діючих кордонів, його населення зросте, а нові будівлі будуть будувати вище і ближче один до одного
Це передбачає новий Генплан Києва, який обіцяють ухвалити до кінця року. INSIDER поспілкувався з Володимиром Чекмарьовим - директором ДП "Інститут генерального плану Києва" ПАТ "Київпроект", повідомляє "Главком". Інститут розробляв усі Генплани Києва з 1947 року. Однак цього разу підготовка документа обійшлася без нього.

- Навіщо місто розробило новий Генплан, якщо чинний закінчується тільки через сім років?

- Щоб узаконити спірні землевідведення. Багато ділянок, які виділялися в останні 11 років, суперечать Генплану. Цей документ, розроблений нашою організацією, діє до 2020 року, тому при бажанні землю в будь-який момент можна було б повернути Києву. Замість цього влада міста розробили новий Генплан - до 2025 року. Якщо Кабмін і Київрада його підтримають, спірні землевідведення стануть законними. Абсурдність ситуації в тому, що документ обійшовся бюджету в десятки мільйонів гривень, готувався п'ять років і розрахований на стільки ж. Хоча всі попередні Генплани розроблялися на 20 років.

- А скільки таких землевідведень?

- Дуже багато. Наприклад, у 2002 році Київрада, приймаючи Генплан, у той же день проголосували за поправки до нього (рішення № 370/1804). Це близько 1200 рішень про землевідведення. Нинішня влада їх навіть не намагалася оскаржити.

- І що ви зробили? Чому не відстояли Генплан у первісному вигляді?

- Ми намагалися, але це закінчилося конфліктом із мерією. «Київпроект» відкрито критикував рішення міста по землі. У відповідь у 2008 році влада змінили розробника Генплану і позбавили нас повноважень погоджувати проекти будівництва. Мерія уклала договір з комунальною організацією «Центр містобудування та архітектури» (пізніше перейменована в «Київгенплан»), у штаті якого навіть не було містобудівників. Для порівняння: наша організація робила всі чотири Генплани, створені після війни.

- Хто персонально відповідає за новий Генплан?

- Коли я ставив це питання, мені відповіли оригінально: Генплан - це колективний документ, у якого не може бути одного відповідального. Раніше головний архітектор проекту призначався міською адміністрацією і ніс персональну відповідальність за нього. Я вважаю, що яка відповідальність - такий і Генплан.

- Що конкретно вас не влаштовує в цьому документі?

- Він не вирішує проблем міста, а пропонує, я процитую сам Генплан, «розвивати Київ вглиб, уверх і зробити його щільнішим». До 2025 року, за їх розрахунками, в місті буде жити 3 150 000 чоловік - тобто населення зросте на 310 тис. Територія при цьому залишиться колишньою - влада відмовилися від нашої пропозиції розширювати межі міста. А значить будинки будуть будувати ближче один до одного, заощадять на інфраструктурі і, схоже, не вирішать транспортні проблеми. Цей Генплан застарів майже на 30 років - розвивати місто в його межах пропонувалося ще в документі 1986 року.

- Але ж кордони міста не вдається розширити через позицію області...

- Принципова ідея нашого Генплану - зробити Київ просторішим. Місто не повиннне бути в петлі, його потрібно розширювати за рахунок області. В іншому випадку ми отримаємо місто з корками і неймовірно щільною забудовою. Київ був першим містом на пострадянському просторі, який прийняв рішення розвиватися вшир за рахунок області. Це закріплено як стратегічний вектор розвитку на найближчі 50-100 років, який міняти не можна.

- Так, але це рішення не було погоджено з владою області. Як ви тепер їх переконаєте?

- Влада області дійсно не зацікавлена в такому рішенні. Останні 30 років вони працюють без схеми планування і не поспішають її робити - це дозволяє безконтрольно виділяти землі. Але ми пропонуємо компроміс - створення столичного округу, де глави міста і області спільно вирішували б що і де будувати. Створити такий адміністративний район може тільки Верховна Рада, в 2002 році мерія зверталася до парламенту з такою пропозицією. Тоді була створена комісія, яку очолив Володимир Рибак. Потім ця ідея чомусь заглохла, але думаю до неї ще повернуться.

- Ви не думаєте, що в нинішній економічній ситуації все більше людей буде переїжджати до Києва, а оскільки межі міста розширити вдається доводиться збільшувати щільність забудови?

- Думаю навпаки - ситуація змінюватиметься. Життя в Києві дорожчає, зростатимуть комунальні тарифи. Тому людям в якийсь момент буде вигідніше виїхати зі столиці і жити в передмісті. Влада обіцяє ущільнити забудову, це зробить життя в Києві просто нестерпним - місто перетвориться на гігантський мурашник. За нашими розрахунками, щільність населення в Києві зросте мінімум на 40 %.

- А зараз ви пропонуєте самообмежитися - зупинити будь-яке будівництво до вирішення питання з кордонами міста?

- Потрібен системний підхід. Ми в Генплані наполягали на тому, щоб побудувати ще хоча б два мости і тільки потім продовжувати забудовувати лівий берег. Важливо закінчити окружну дорогу до вулиці Богатирської, реконструювати Ленінградську, Харківську площу, а також площу Шевченка, проспекти Московський і 40 років жовтня. Обов'язково потрібно побудувати метро на лівому березі, а також заборонити будувати висотні будинки в центрі. Інакше місто стане.

- Але ж в новому Генплані якраз увели максимальну висотність будівель в центрі...

- Насправді все навпаки - вони збільшили допустиму висотність. Ми вводили обмеження у 27 метрів, тобто близько 8 поверхів. Це звичайна практика - така норма, наприклад, діє у Парижі та Відні. А вони хочуть зараз збільшити допустиму висоту до 16 поверхів - 54 метрів.

- Наскільки реальними є плани з будівництва метро на Троєщину?

- І в нашому, і в новому Генплані це передбачено. Але є принципові відмінності. Наш Генплан передбачає будівництво окремої гілки від Харківського масиву до Троєщини з виходом на зелену зону, де будуть розташовані спортбази з розвитку водних видів спорту. У них метро впирається в промзону, а сама гілка проходить не по вулиці Бальзака, яка набагато ширша, а по Маяковського. За нашими розрахунками, це збільшує вартість проекту мінімум у два рази: по-перше, з Маяковського прийдется переносити всі комунікації, а по-друге, на ній не вдасться розмістити паркінги, офісні та торгівельно-розважальні центри. У цьому випадку проект окупити набагато складніше. По вулиці Бальзака при цьому вирішили пустити швидкісний трамвай, який, схоже, і стане основним видом транспорту для 350 тис. жителів Троєщини. А його пропускна здатність у рази менша, ніж у метро.

Це, до речі, не єдиний приклад вибору свідомо більш дорогого вирішення проблеми. Наприклад, замість мостів у новому Генплані пропонується будувати тунелі. Це набагато дорожче в будівництві і в обслуговуванні. Єдине пояснення такому рішенню - комусь вигідно, щоб кошторис будівництва був більшим.

- Чи є розрахунки, як буде розвиватися ситуація з «корками» в Києві?

- Особливість нового Генплану в тому, що там практично немає розрахунків. Наприклад, не зрозуміло, який зараз машино-і пасажиропотік в Києві, немає матриць кореспонденції вантажопотоків і т.д. Судячи з документу, розробники просто взяли наш Генплан і внесли до нього свої зміни. Але тепер незрозуміло, як користуватися таким документом - у ньому суцільні невідповідності. Ми пояснювали, що документ зроблений непрофесійно, але нас ігнорують. Наприклад, після того, як ми розкритикували Генплан, нас вирішили не запрошувати на засідання Містобудівної ради, де затверджувався цей документ.

- Зараз документ проходить обговорення. Як ви вважаєте, його приймуть?

- Дуже схоже, що так. Багато депутатів у цьому зацікавлені - мова ж про їх землевідведення. Але ми сподіваємося, що документ не пропустить Містобудівна рада при Мінрегіонбуді. Крім того, є шанс, що міськадміністрація розбереться з документом, адже цей Генплан найбільше підставляє Олександра Попова. Адміністрація помилилася двічі: з одного боку витратила бюджетні кошти на розробку непотрібного Генплану, з іншого - через це не виконала чинний, останні 5 років не розробляються детальні плани територій.

Інф.:: kievnews.glavcom.ua

Коментарі