Суспільне мовлення - рупор народу чи влади?
Законопроект 1076 від 12.12.2012 “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” викликав закономірні дискусії у ЗМІ. Адже він має стати законом уже з 1 січня 2014 року. Головне запитання: хто ж (який суб’єкт) діятиме на цій ниві від імені всього суспільства?
У Пояснювальній записці до проекту цього Закону читаємо:
1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України
Резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною» від 05.10.2005 № 1466 Парламентська Асамблея закликала органи влади України перетворити державні телерадіокомпанії в канали суспільного мовлення

(виділено жирним шрифтом тут і далі - П.С.) згідно з відповідними стандартами Ради Європи.

Отже Європа вважає, що суспільне телебачення має стати альтернативою державному. Інакше, навіщо ж перетворювати державні телекомпанії в суспільні? Щоб змінити вивіску?
А якщо суспільне мовлення має має бути незалежним від державної влади, то, напевно, його засновником не може бути жодна з гілок влади. Та й фінансування його, очевидно, має бути не державним (бо той, хто платить, той “замовляє музику”).  
Проте у проекті закону (текст, підготовлений до другого читання) сказано:

Стаття 1. Правові основи діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення України
ч. 2. Для забезпечення поступового та послідовного становлення Суспільного телебачення і радіомовлення України Кабінет Міністрів України утворює Національну суспільну телерадіокомпанію України (далі — НСТУ). НСТУ є юридичною особою публічного права.


Стаття 14. Джерела фінансування НСТУ
1. Фінансування НСТУ здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом. Розмір бюджетного фінансування НСТУ визначається законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.


І, до речі, про “музику”, яку замовляє влада:

Стаття 20. Трансляція офіційних та екстрених повідомлень
1. Надання ефірного часу НСТУ для офіційних виступів і заяв вищих посадових осіб держави здійснюється в установленому законом порядку надання позачергово прямого ефіру для екстрених офіційних виступів Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, Голови Конституційного Суду України.
2. Президенту України на безоплатній основі надається ефірний час для новорічного привітання Українського народу.


А чи не буде новостворена Кабміном юридична особа НСТУ узурпувати волю народу, здійснюючи мовлення від його імені? Розглянемо далі законопроект:

Стаття 8. Склад та порядок формування Наглядової ради НСТУ
1. Наглядова рада НСТУ складається із чотирнадцяти членів: по одному від депутатських фракцій Верховної Ради України поточного скликання та 9 членів - від всеукраїнських громадських об’єднань

Отже, аж 14 чоловік визначатимуть стратегію мовлення від імені всього суспільства! Слово “узурпація” тут, на мою думку, надто м’яке!
Але коли ці 14 осіб гратимуть у боулінг, діятиме Правління НСТУ:

Стаття 12. Правління НСТУ
1. Виконавчим органом НСТУ є правління.
За поданням голови правління Наглядова рада НСТУ обирає членів правління строком на чотири роки відповідно до Статуту НСТУ. Члени правління НСТУ мають відповідати вимогам, встановленим до членів Наглядової ради НСТУ цим Законом. Рішення про обрання членів правління НСТУ повинно бути мотивованим, з обґрунтуванням підстав, на основі яких Наглядова рада НСТУ надала перевагу одному кандидату перед іншим.


Автор надає обмаль власних коментарів до законопроекту, бо вони, як кажуть, зайві.

Який же вихід? На думку автора, створити суспільне мовлення може лише суб’єкт, який належним чином репрезентує суспільство. В ідеалі це… сам народ, який згідно з 5 ст. Конституції України є "носієм суверенітету" (верховної влади) в державі. Але “носій суверенітету” поки не має механізму, щоб стати суб’єктом влади. То, може, все-таки варто, насамперед, відшукати цей механізм, наприклад, надавши юридичний статус територіальним громадам. Тоді питання засновника суспільного мовлення, як вторинне, вирішилося б цивілізовано, демократично і органічно.

Павло Січкар, для «Волі народу»

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити