Аркадій Бабченко: Сирія утилізовує недоумкуватих і біснуватих росіян
Ні, я не хочу, щоб на моїй Батьківщині сталося, як в Латинській Америці.
Я хочу, щоб вона розвалилася на 10 складових частин, удільних князівств. І я вважаю, що це рішення проблеми було б найоптимальнішим.

Тут буде щось на кшталт Сомалі, де в Могадішо вдень ще можна жити, але не приведи Господи вийти за межі міста з настанням ночі. Мені здається, в Росії все до цього йде: одна велика "днр" від моря до моря. Тому що якщо влада нівелює закон, то низи цей сигнал зчитують чудово, підхоплюють його швидко і починають діяти. Ось ця "Християнська держава" - чудовий приклад того, що відбувається.

Це вже неконтрольований процес. Якщо ви роками дебілізуєте своє населення, якщо ви нав'язуєте агресію, ксенофобію, якщо ви йому говорите, що закон не працює, якщо ви йому торочите: Убивай! Убивай! Убивай! - спочатку вбивай чеченців, потім грузинів, потім українців. Ось ця накопичена агресія, злість просто так не розсмокчуться. Обов'язково виплеснуться.

Та ж сама "Лента" вчора написала: жінці відрубали руку, коли вона розмовляла по телефону. Абсолютно божевільна історія. Жінка стояла, говорила по телефону. Ліву руку із золотим годинником і золотими перснями поклала на паркан. Повз ішов мужик із сокирою, побачив золото - відрубав їй руку, втік з нею, золоті персні собі зняв. Ось у таких навіть речах це вихлюпується. Просто так це не розсмокчеться.

Я кажу про загальний процес озвіріння суспільства, безумовно. І не можна заперечувати, що воно вже є. Тому що якби навіть я, весь такий аларміст і панікер, чотири роки тому сказав, що росіяни натовпами їхатимуть в Україну, щоб убивати українців, а російські танки штурмуватимуть українські міста, мені б сказали: "Ну, братан, ти зовсім вже псих! Їдь в Кащенко (Московська психіатрична лікарня №1, - Gazeta.ua). Чотири роки тому ніхто цього уявити не міг. Зараз ми вже живемо в цій реальності.

До тих росіян, які воюють на сирійській війні я ставлюся вкрай позитивно. Правда. По-перше, я, безумовно, вдячний Владіміру Путіну, що він їм дав таку можливість поїхати до Сирії і бути там прикопаними в пісочку.По-друге, я їм вдячний за те, що вони їдуть до Сирії, а не в Україну, тому що, як не крути, своя сорочка ближче до тіла, і Сирія все-таки від нас далі, і про неї я знаю менше. Ось якби ці люди їхали сюди, в Україну, вбивати українців, мені б це подобалося менше. А так, уже Сирія, прости, світ такий. А, по-третє, я вдячний цим людям, тому що вони туди їдуть - і менше стає проблем в Росії. Тобто всіх недоумкуватих. У цьому випадку, я швидше вдячний все-таки сирійцям, що вони взяли на себе проблему утилізації всіх недоумкуватих і біснуватих в Росії.

Аркадій Бабченко, російський журналіст, публіцист
Інф.: gazeta.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити