ВЕЛИКІЙ УКРАЇНЦІ, ПАТРІОТУ, СПОДВИЖНИКУ, АВСТРАЛІЙЦІ УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, СЛАВНІЙ І ВІРНІЙ ДОНЬЦІ БАТЬКОВИХ ІДЕАЛІВ, БЕЗСМЕРТНОГО ТАТА І ВЕЛИКОГО ПИСЬМЕННИКА ДМИТРА НИТЧЕНКА, ЛЕСІ ТКАЧ НА ЇЇ ЧЕРГОВИЙ ЮВІЛЕЙ ЦЕЙ СКРОМНИЙ ВІРШ АВТОР ПРИСВЯЧУЄ З ЛЮБОВ'Ю ЗА ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ!!!
Я пам’ятаю дев’яності,
Як рідний стяг замайорів,
І Ви приїхали не в гості
Й не до своїх господарів.
А Ви приїхали додому -
З весни неначе до зими.
І Ви вважали в ріднім домі
Вже буде так, як хочем ми.
Не так все сталось, як гадалося -
Проспали день, проспали щось:
І знову все так само сталося
І все так само повелось.
А ви ж нас вчили, направляли,
І все робили, що могли.
Ми ж йшли кудись, куди не знали,
Неначе в лісі ми жили.
І опинились в чужім домі
І наче наш дім і не наш.
І охопив страшезний сором -
А що тепер?! Хоч сядь і плач!
І знов, неначе чужі люди
Приспали нас, приспали час,
Бо знову й знову всюди чути
Всі хочуть жити та без... нас.
Ви наш сподвижник – патріотка,
Чудового тата донька Ви!
Але, як бачите, не можем
Ми досі без москаля-Москви.
І в котре ми в чужому домі,
Де знов без мови й без святинь
Своєї віри, як в содомі,
Цькують всі нас, кому не лінь!
Нема ні книги, ані мови
Й інтелігенції нема.
І ми повзем, й сповзаєм знову
Кудись туди, де наче тьма.
А ви з край світу, континенту,
Сказати можна з тих світів,
Як Батько Ваш за рідну Неньку
Турбуєтесь про нас, братів.
Згадав я Вас – Ви виступали
У рідній Вінниці моїй.
Ви нас до волі закликали
На нашій на землі своїй!
Сьогодні вік... жінкам не кажуть!
То ще сто літ Ви нам живіть!!!
А час біжить, й часи покажуть,
Що всім, як Ви, нам треба жить!
Щоб встала, встала Україна!
З колін трьохсотої війни
І з москалем!.. Як він загине
То житимем тоді вже й ми!
З роси і води Вам, дорога пані Лесю!!!
Олег ЧОРНОГУЗ, письменник
Київ, 23 червня 2016 року
ДОВІДКА
Уже багато років поспіль
Леся Ткач (літературний псевдонім Леся Богуславець) поспішає до Києва із-за океану, щоб вручити премії імені свого батька тим, хто всіляко пропагує українську культуру. Так заповів їм із сестрою Галиною тато, Дмитро Нитченко — відомий подвижник українського слова, письменник, журналіст, літературний критик, педагог, меценат, видавець і популяризатор творів українських авторів, особливо замовчуваних за радянських часів. Отож разам із Лігою українських меценатів їхня родина започаткувала премію імені Дмитра Нитченка. Нею нагороджують людей різного фаху, яких об’єднує любов до рідного слова.
Коментарі
