Андрій Любка: Нормандський капкан
Що ближче до зустрічі в Нормандському форматі, то зрозуміліше, що легко Україні точно не буде.
Здається, навколо нас починає затягуватися європейсько-російський зашморг, і навіть наші західні союзники намагатимуться дотиснути президента України, щоб нарешті «шукати миру» з агресором. Війна втомила всіх, санкції всім невигідні, а український народ сам масово проголосував за капітуляцію – то чому французи й німці мають бути більш проукраїнськими за самих українців?

І хоча я не належу до прихильників Володимира Зеленського і його політичної сили, та під час нормандського саміту «триматиму кулаки» за нього. Адже поразка Зеленського означатиме поразку України. На жаль, ситуація виглядає так, що саме до цієї поразки все й наближається.

Знаю, що ніхто на цей мій текст не зверне особливої уваги, але все ж вважаю, що мовчати не можна. Тому хотів би дати кілька порад Зеленському та людям, що готують його до цієї зустрічі:

Перша і найголовніша: не вірити Путіну. Ніколи і жодному слову. Його мета – знищити Україну, підпорядкувати її Кремлю. Жодного мирного плану – крім капітуляції Києва – він не визнає.

Друга: не вірити Заходу, в тому числі Меркель і Макрону. Перечитати перед поїздкою Будапештський меморандум. Якщо є сумніви – перечитати ще раз.

Третя: опиратися на Україну й українців. Казати, що суспільство його не зрозуміє, якщо він підпише невигідний Україні документ. Казати, що Верховна Рада невигідні для України умови не ратифікує. Затягувати час. Стратегічно – аж до падіння режиму Путіна, коли з Росією можна буде говорити по-іншому.

Четверта: не шукати собі ворогів всередині України. Серед волонтерів, «порохоботів», добробатів та інших патріотів. Коли мова йде про майбутнє України – треба шукати точки дотику й об’єднання. Головне: зберегти державу, а там собі якось самі розберемося.

П’ята: щойно починаються «мирні» переговори з Росією – приводити Збройні Сили України в режим підвищеної бойової готовності. Єдиний вірний  союзник України (і в цьому випадку Володимира Зеленського) – наша армія. Кремль любить бити в спину, тому саміти про мир – найнебезпечніший період.

Шоста: з огляду на повідомлення урядів Франції, Німеччини й Росії, беручи до уваги безперспективність будь-яких переговорів із Путіним, просто ні на яку нормандську зустріч не їхати. Краще впасти з велосипеда й зламати ногу, сказати зранку, що сильно піднялася температура, повідомити, що втомився і на кілька днів злітати в Бодрум. Просто і під будь-яким приводом – не їхати!

Андрій Любка, письменник
Інф.: day.kyiv.ua

Коментарі

 

Коментарі  

 
+4 #1 Varnak 02.12.2019 12:40
Сергій Марченко
Менеджер, експерт ринку праці
23.11.2019

Мир з росіянами виявився грою, де вхід рубль, а вихід два

Ніколи знову

100 років тому українці теж були втомлені від війни. З 1914 року вони воювали за Російську імперію у Першій світовій, а після її поразки й розпаду проти уламків імперії та один проти одного. За п'ять років війна так набридла усім, що воювати перестали. Навіть, коли на кону стала власна державність. Сто років тому наші предки вирішити просто прєкратіть стрєлять. І держави Україна не стало.

Я не вважаю себе і своє покоління мудрішим за них. Зараз, коли пройшов час, легко робити правильні висновки. Напевне, наші предки мали резони припинити війну будь-якою ціною. Смерті на війні це жахливо. Кожна притомна людина проти смертей. Очевидно, те рішення припинити стріляти та гинути на фронтах було загальнонаціона льним. Його підтримала переважна більшість населення.

Поминання роковин Голодомору обов'язкове хоча б для того, щоб люди пам'ятали, чим закінчуються для українців спроби дружби з "братнім" народом

Але смерті не закінчилися, а тільки починалися. Мир з росіянами виявився грою, де вхід рубль, а вихід два. За різними оцінками, враховуючи ненароджених дітей українців, виморених голодом та закатованих Совєтами, населення України зараз чи не вдвічі менше за те, яке мало б бути, якби наші діди не перестали стріляти.

Поминання роковин Голодомору обов'язкове хоча б для того, щоб люди пам'ятали, чим закінчуються для українців спроби дружби з "братнім" народом. Ніколи знову.

https://gazeta.ua/blog/52531/mir-z-rosiyanami-viyavivsya-groyu-de-vhid-rubl-a-vihid-dva

Оригінал
https://www.facebook.com/serhii.marchenko.ua/posts/2901993593166567
Цитувати
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити