Володимир Пилипчук, політик, науковець:
Чи є президент ЗЕ високоінтелектуальною особою?

Відповідь на це запитання можете отримати просто, звіривши дії ЗЕ за критеріями Джеффа Безоса (він володіє талантом оточувати себе розумними людьми і за версією агентства Bloomberg є найбагатшою людиною світу, власником фірми АМАЗОН – статки 150 млрд.дол.)
Головні ознаки високого інтелекту, за якими Безос підбирає кадри:

- Високоінтелектуальна людина підбирає в своє оточення лише високих інтелектуалів! Не розумний підбирає - виключно не розумних... щоб на їхньому фоні виглядати виключно розумним. Брудний - забруднених...

- Стратегія Безоса полягає в тому, що він в першу чергу віддає перевагу не тим людям, які ніколи не помиляються, а тим, хто може визнати свою неправоту і поміняти думку.

-  Безос вважає , що найрозумніші люди здатні постійно переглядати рівень свого розуміння проблеми, яка, як вони вважали, вже була успішно вирішена (чи запропонована) ними.

- Вони відкриті для нових точок зору, нової інформації, нових ідей, протиріч і викликів, породжених їх власним образом мислення. Тобто, суперррозумні ті, які мають гнучкий розум і гнучке мислення, які ВИМАГАЮТЬ наявності опонентів і їх постійної критики власних ідей, методів, технології, способів досягнення, запропонованих автором (керівником).

- Ця постійна готовність до прийняття нової інформації йде рука об руку з готовністю визнати, що ваш колишній спосіб мислення був помилковим, або не досконалим.

- Безос навіть заохочує вміння завтра знайти ідею, яка буде повністю суперечити його сьогоднішній думці. Він є прихильником Ральфа Уолдо Емерсона: «сталість і затятість своєї власної позиції - це доля обмежених розумів», імовірний шлях до провалу. Психологи називають таку гнучкість розуму «інтелектуальним смиренням».

- Його дослідження показують, що приймають найбільш успішні рішення саме ті люди, які вміють визнавати свої помилки, чи недосконалість своєї ідеї, чи способу її досягнення. Бо вони розуміють, що визнання допущеної помилки, недосконалості власного рішення (чи ідеї) є ознакою не дурниці, не слабкості розуму, а ознакою сили цікавості, здатності до постійного пошуку, відкритості до нових знань і, в кінцевому рахунку – до суперрозуму, до успіху власного, до успіху корпоративного.

-За словами професора Стенфордського університету Боба Саттона, високоінтелектуальні люди мають бути «переконливими, але не з незмінними думками і позиціями» в той час, коли поруч є інші переконливі думки і позиції які суперечать вашим. Їх обов'язково слід розглянути і врахувати, якщо бажаєте безумовного успіху .

- Ваша здатність бачити і чути докази , які суперечать вашим судженням і є ознакою супервисокого інтелекту. Відсутність такої здатності засвідчує, про примітивний інтелект, примітивне мислення, яке ніколи не дозволить стати вам продуктивним генератором високоефективаних ідей, а тим більше - успішних результатів роботи.

- Відсутність такої здатності – однозначне заперечення для запрошення такого фахівця на роботу і абсолютне табу на пропозицію для неї керівної посади.

Тому наступного разу, коли ви спробуєте визначити, чи дійсно людина перед вами має розум або він просто блефує, то не запитуйте його, як часто він виявляється правим і високорезультативним в своїй практиці. Замість цього поцікавтеся, коли (і скільки) в останній раз він помилявся, чи змінював власне рішення (чи думку) на користь оппонентів... і що це дало?. Людина, яка зазнає затруднення з відповіддю на ці запитання, швидше за все, не така розумна, якою вона хоче здаватися...

Володимир Пилипчук, політик, науковець, громадський діяч
Інф. із сторінки автора у Facebook
(публікується з його дозволу)

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити