Необхідно мати державну стратегію патріотичного виховання підростаючого покоління, - Михайло Роль
В умовах боротьби з країною-окупантом патріотичне виховання молоді в Україні стає стратегічною складовою національної безпеки України. 
Вже сьомий рік ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів країна відстоює свободу і територіальну цілісність. Боротьба з російськими окупантами викликала  хвилю патріотизму, яка сколихнула всю Україну. Адже у цілих поколінь українців раніше формували почуття національної меншовартості, комплексу неповноцінності, навіювали переконання в перевазі "старшого брата". А також намагалися позбавити усіх ознак культурної та духовної самостійності. Як іде народження "нового українця" і що для покращення ситуації з патріотичним вихованням має зробити держава Promote Ukraine запитало у експертів.

Михайло Роль, незалежний політичний експерт, громадський діяч

Патріотичне виховання молоді, яка нині не випускає з рук гаджетів – надважливе. Необхідно мати державну стратегію патріотичного виховання підростаючого покоління.  Що саме слід зробити в цьому напрямку:

Доцільно розглянути питання щодо створення при Раді національної безпеки і оборони України постійно діючого Координаційного центру з питань національно-патріотичного виховання, із залученням представників зацікавлених міністерств, відомств, громадськості, ЗМІ, духовно-релігійних, волонтерських та інших організацій.
Національно-патріотичне виховання молоді має бути складовою формування національно-державницького світогляду всіх українців. Адже, наприклад, досі  багато політиків, експертів, журналістів називають Україну «багатонаціональною» державою. Насправді, багатонаціональним був Срср, а Україна – це не Срср в мініатюрі. У нас етносів багато, а нація одна – українська! Принцип простий – єдина держава, єдина нація, єдина державна мова.
Потрібно визначитися з термінологією, щоб журналісти не поширювали у ЗМІ небезпечні для нацбезпеки й іміджу України кліше на кшталт «війна (конфлікт) в Україні» – замість правильного «війна проти України», «лінія розмежування» – замість правильного терміну «лінія фронту», «бойовики» – замість «російські найманці». Щоб журналісти не писали абревіатуру квазідержав «лнр-днр» великими буквами тощо.
Важливий момент для патріотичного виховання цього і наступних поколінь – необхідність правдиво вказувати на могилах причину загибелі у новітній війні наших бійців. Як правило, там вказують: «Загинув під час АТО (ООС)». Потрібно писати, наприклад, так: «Загинув від рук російських окупантів».
Потрібно змалечку виховувати у дітей повагу до української мови (однієї з найдавніших, якою говорили київські князі), до національно-державних символів: Герба, Прапора, Гімну, Конституції України.
Популяризацію української мови слід здійснювати, насамперед, через українську пісню. Варто при цьому використовувати нестандартні підходи. Наприклад, заслужений артист України Володимир Вермінський записав понад 20 світових хітів мовами оригіналу і в українському перекладі.
Наступним важливим аспектом у формуванні патріотизму є школа. Вона повинна надати кожному своєму учню необхідні умови для його розвитку, щоб підготувати його до виконання у майбутньому своїх сімейних та громадянських зобов’язань, заснованих на принципах солідарності, демократії, терпимості, справедливості і свободи. Надзвичайно важливий аспект патріотичного виховання у школі – шкільні церемонії, у яких діти та молодь беруть участь. Це різного роду державні та шкільні урочистості, в основі яких закладена повага до національних символів.

Каріна Дорошенко, кураторка проекту «Поєднані», активістка організації «Українська народна молодь»

Проект «Поєднані» був започаткований у 2017 році. Ідея – в поєднанні військових персоналій ХХ і ХХІ століть, які народжені на одній території, але обоє захищали українську державу. Представники ХХ століття – армія УНР, бійці УПА, члени ОУН.
Представники ХХІ століття – військові, які захищають країну в неоголошеній російсько-українській війні на сході України з 2014 року.

Запланована серія з 20 плакатів у процесі реалізації проекту доповнилася відеоінтерв’ю з українськими військовими сьогодення. Це короткі ролики про мотивацію, про вибір, про думки героя в бойових діях.

Первинно проект був націлений на руйнування стереотипів, що патріотизм притаманний виключно воякам ХХ століття. У ХХІ столітті вихідці з Донеччини і Луганщини захищають Україну пліч-о-пліч із мешканцями інших регіонів.

Після успішної реалізації проекту про донбасівців, було вирішено зробити проект всеукраїнським. Адже він привертає увагу до коріння і додатково дає можливість молоді пишатися Україною і своєю малою Батьківщиною, якщо вони народилися в тій же області, про яку робили проект.

Так, у 2018 році презентовано проект про військових з Криму, а також Запоріжжя та Херсонщини. «Південь смалить» – гасло проекту 2018 року. У 2019 році було розказано історії військових з Одещини, Михолаївщини та Кропивниччини.

Ролики і плакати ми показуємо на різних заходах національно-патріотичного виховання. Зокрема, демонстрували у  військовому ліцеї «Сокіл»  у Кропивницькому, на конференціях до дня Героїв, зустрічах зі школярами до Дня Соборності.

Олександр Закриничний
, правозахисник, голова ГО «Єдина надія!»


Різні країни світу по-різному здійснюють патріотичне виховання молоді залежно від ступеня участі держави у цьому процесі. Наприклад, у США навчають американських дітей з дитинства, проявляти  повагу та любов до державної символіки. І це ми можемо констатувати через кіноіндустрію. До речі, у значній частині американських начальних закладів навчальний день починається із Клятви вірності прапору, зміст якої наступний: «Я клянуся у вірності прапору Сполучених Штатів Америки і Республіці, яку він символізує, одній нації під Богом, неподільній, із свободою та справедливістю для всіх». Важливим інститутом прояву та виховання патріотизму є Збройні сили США. Американці вважають, що служба в лавах Збройних Сил Америки – це гідно та патріотично.

Кожна країна світу самостійно визначає обирає засоби для підвищення патріотичного духу своїх громадян. Одні запроваджують патріотичні настанови через заохочування добровільної участі громадян в процесі вирішення суспільних проблем. Інші країни контролюють цей процес на законодавчому рівні. Другі – надають перевагу громадянському вихованню, в основі якого покладено реалізацію прав і свобод людини та громадянина.

Разом з тим, Україна під час реалізації концепції «Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2020 – 2025 роки» має враховувати вже набутий досвід провідних країн світу для вибору необхідних для цього інструментів. І для подальшого адаптування їх до сучасних реалій та потреб. Адже на сьогоднішній день соціальні дослідження показують що є високий показник готовності до еміграції серед української молоді. Вказана проблематика зумовлює необхідність у прийнятті на законодавчому рівні необхідних механізмів та методів національно-патріотичної роботи з молоддю.

Наталя Толуб
Інф.: promoteukraine.org

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити