Ми не цінуємо землі. Що ми без неї?
Шануємо всіх, хто, як вважаємо, нас годує. Батьків, начальників, можновладців. Людських синів з дочками. Та хто ж нас годує насправді, як не наша земля?
Бог дарував нам її. Вимилував, вилюбував. Виділив найкращий шматочок з-поміж усіх.
Наситив її Своєю Любов`ю. І стала вона плідною. Настільки, що й патик встромлений в неї дає плід.

Ущедрив її озерами й ріками. Прикрасив лісами та горами. Осяяв сонцем. Загорнув у голубінь Неба.

І оселив на ній люд працелюбний. Життєрадісний та волелюбивий. Ще мову йому дав особливу - що звучить, немов пісня.

По-різному жилося тому людові. Випробування мали різні. Були темні та світлі часи.

Та понад усе цінували свою землю. Розуміли, що без неї не буде життя. Залежність та рабство.

Скільки ж поколінь перейшло на цій землі!.. І вони цінували. Тому й ще ходимо нею.

А ми?.. Що ж ми?.. Що ми без своєї землі?.. Подумаймо над цим..

Що ми залишимо наступним поколінням? Чому себе вважаємо у праві розтринькувати надбання предків?

Приходьки ми. Гостюємо отут. Нас у відрядження сюди відправили - на землю цю.

Ми завжди пам'ятали це. Та в цьому віці, ніби збожеволіли.

Одні поводяться, неначе жити їм віки. Ніяк не наталують у кишені. І зупинитися не можуть.

А інші збайдужіли. Й пасивно дивляться на те, як нищаться ліси. Забруднюють повітря. Й ріки.

Тепер земля..

Вона дісталася нам у спадок від дідів і прадідів. Минулих поколінь. Які сплатили кров'ю її ціну. Кістки яких лежать усюди тут.

Чому ж не вдячні? Чому ми мріємо її не зберегти - загнати подорожче? Урвати куш - грошви отримати.

Розводимо - от прийдуть іноземці. І будуть обробляти землю. Загосподарюють тут. Тоді ми заживемо..

Яке ми право маємо ось так от міркувати? Що скажемо ми, зустрівшись із дідами? Коли підемо до них туди - у засвіти.

Чи зможемо ми подивитися у вічі їм? Вони насмерть стояли. Аби загарбникам не дати панувати в ріднім краї.

Ми що їм скажемо? Що продали? Й покажемо торбинку із срібняками? І ким ми станемо в такому разі?..

Катерина Когут, психолог
Інф. із сторінки автора у Фейсбук

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити