Формат УНРади понад століття доводить свою необхідність і живучість
Про це йдеться у Заяві сучасної Української Національної Ради з нагоди 100-річчя створення УНРади в часи УНР.
Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник стверджував: "Традицію демократичної репрезентаційної форми самоорганізації УНРади треба не тільки затримати, а її треба продовжувати, максимально популяризувати і удосконалювати, а головне – зробити її максимально діяльною в наш час".

                                                  Демократичне об'єднання
                                            "Українська Національна Рада"


                                                               ЗАЯВА
                      з нагоди 100-річчя створення Української Національної Ради               


                     17 жовтня 2018 р.                                                                 Київ

18 жовтня 2018 року виповнюється 100 років з дня створення Української Національної Ради – традиційного формату згуртування українців
Українська Національна Рада була створена у Львові як вищий законодавчий орган Західно-Української Народної Республіки — Західної Області Української Народної Республіки. Вона постала як Конституанта (Конституційні Збори) українського народу, що жив на своїх етнографічних землях в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 року УНРада прийняла постанову про утворення Української держави на українських етнографічних землях у складі Австро-Угорщини та закликала національні меншини направити своїх представників до УНРади пропорційно кількості населення. Президентом УНРади став Євген Петрушевич. Після придушення більшовиками «Української Народної Республіки» у 1919 р. УНРада призупинила діяльність.

УНРада відновила свою діяльність у 1941 році у Львові та Києві. У Львові одним із керівників УНРади був митрополит Андрей Шептицький, який наголошував на необхідності взаємодії українців у одному форматі.

Першою умовою побудови української держави Шептицький вважав «національну єдність і гармонію духу. Це бажання народу складати єдине ціле – свідома воля всіх одиниць злучитися в одну організацію… Усі, хто почуваються українцями і хотять працювати для добра України, нехай забудуть про які-небудь партійні роздори, нехай працюють в єдності і згоді над відбудовою… нашого економічного, просвітного і культурного життя».

У Києві Установчі збори відновленої Української Національної Ради (УНРади) відбулися 5 жовтня 1941 року. Президію УНРади очолив професор Микола Величківський. УНРада діяла як громадсько-політичне громадське об’єднання передпарламентарного типу.

Німецька окупаційна влада, незадоволена зростаючим впливом УНРади, з листопада 1941 року розпочала акцію на її ліквідацію, і в січні 1942-го перейшла до репресій її членів. Тому УНРада перейшла у підпілля.

Діяльність УНРади відновилася у квітні 1944-го у Львові, в соборі св. Юра з прийняттям Акту злуки трьох основних державних центрів — Львівської та Київської УНРади, а також Центральної Народної Ради Карпатської України. Очолив Українську Національну Раду Микола Величківський, а його заступниками були — митрополит Андрей Шептицький і Августин Штефан. УНР призупинила свою діяльність в еміграції у 1946 році.

Влітку 1948 року Українська Національна Рада (УНРада) відновила свою діяльність в результаті порозуміння українських партій як законодавчий орган у системі державного центру Української Народної Республіки в екзилі на чолі з Андрієм Лівицьким – Президентом УНР в екзилі. Метою УНРади було визначено консолідацію всіх самостійницьких сил для відновлення незалежної української держави з демократичним устроєм.

Надзвичайна Сесія УНРади 14-15 березня 1992 року на чолі з її Головою Михайлом Воскобійником схвалила постанови про передачу 24 серпня 1992 року Грамоти, Заяви, президентської Відзнаки (клейнода – хреста гетьмана Івана Мазепи), президентських печатки і прапора останнім Президентом УНР в екзилі Миколою Плав’юком першому всенародно обраному Президентові відновленої Української Держави Леоніду Кравчуку.

Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник стверджував: «Традицію демократичної репрезентаційної форми самоорганізації УНРади треба не тільки затримати, а її треба продовжувати, максимально популяризувати і удосконалювати, а головне – зробити її максимально діяльною в наш час. УНРада – це школа демократичних методів праці на державному рівні. Це шлях демократизації всіх українських середовищ. Авторитет Української Національної Ради треба перетворювати на притягальний форум для молодших генерацій активних, політично думаючих людей. З її рамен може здійснюватися праця на якнайширшому політично-організаційному масштабі у державницькому сенсі, включаючи до провідної праці десятки молодих, здібних до політичної праці людей. Ми наголошуємо, що всенаціональний репрезентативний орган є важливою підставою для наших теперішніх і майбутніх демократичних шляхів самоорганізації і шляхів визволення».

30 листопада 2002 року, в Київському Будинку вчителя (історичному Будинку Центральної Ради) на виконання Рішення представницького Форуму Демократичних сил (який відбувся у вересні того ж року в Палаці культури КПІ за участю 40 національно-демократичних партій та громадських організацій), було створене Демократичне об’єднання «Українська Національна Рада» – організація, яка продовжує столітні історичні традиції УНРади.

Закликаємо всіх українців, які відстоюють українські національні інтереси та цінності, виконати заповіт наших славних попередників – діяти системно і узгоджено у спільному форматі, який понад століття доводить свою необхідність і живучість. Разом до спільної дії!

Слава Україні!

Голова Української Національної Ради     Юрій Пальчуковський

Інф.: unr.org.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити