 3-го листопада протестувати під Верховну Раду прийдуть понад 250 організацій
Акція протесту "Вимкни Раду" пройде 3 листопада під стінами парламенту і розпочнеться о 10.00, повідомив начальник штабу Всеукраїнської громадянської акції "Вперед!" Андрій Панайотов.
"Ми закликаємо всіх громадян, яким не байдужа доля країни, прийти 3 листопада під Верховну Раду і вимагати, щоб ці вже ненародні депутати пішли звідти", - сказав він на прес-конференції у п'ятницю в Києві.
 Рівно 22 роки тому, 28.10.1989 Верховна Рада УРСР ухвалила Закон про державний статус української мови,- Воля народу
Володимир СІРЕНКО
Хочу процитувати ідола комуністів Карла Маркса: «Людина, котра не володіє мовою народу, на землі якого живе, є або гостем, або окупантом, або рабом цього окупанта». Вибирайте, зайди в Україну та «русскоязычные», будь-яке визначення. Як на мене, то вам найбільше пасують середнє й останнє. Покайтеся, станьте українолюбами, справжніми громадянами й патріотами. Це радить вам, поки що радить, український зовсім не буржуазний націоналіст, мільйони таких, як я, українців, які хочуть добра та злагоди між усіма народами світу, процвітання їх і передусім своєї, незалежної ні від кого України.
 Європу лякає, що після арешту двох опозиціонерів - Юрія Луценка та Юлії Тимошенко, в Україні буде встановлена єдина влада, яка не має опозиції по відношенню до себе.
Таку думку висловив політолог Олександр Палій у коментарі кореспонденту ГолосUA.
За його словами, українська влада заявляє про те, що Угода про Асоціацію з ЄС буде парафована до кінця року, тому що «їм вигідно щось говорити». У той же час, як відзначив політолог, країни Європи розглядають те, що відбувається в нашій країні як той факт, що два лідери виборів 2007 року зараз знаходяться за гратами. Йдеться про Юлію Тимошенко та Юрія Луценка, які очолюють БЮТ і НУ-НС. Ці політичні сили, як нагадав О. Палій, під час попередніх парламентських виборах разом набрали 228 депутатів у парламенті, тобто «фактично були переможцями виборів».
 Європейський Парламент:
- Засуджує обвинувальний вирок колишньому Прем’єр-міністру Юлії Тимошенко як порушення прав людини та зловживання судовою системою для політичного переслідування провідних опозиційних політиків України; наголошує на тому, що закон, який був вибірково застосований до Тимошенко, походить з радянських часів та передбачає кримінальне переслідування за політичні рішення; у той час як Статті 364 та 365, які наразі розглядаються Верховною Радою, не відповідають стандартам ЄС та ООН;
Н- Наполягає на тому, що всі судові процеси проти колишніх та чинних високопосадовців уряду повинні проводитись у відповідності до європейських стандартів справедливості, неупередженості, прозорості та незалежності.
 Віталій КАРПЕНКО, Заслужений журналіст України, публіцист, науковець, для Волі народу
Я багато роздумував над ідеєю української єдності, необхідність якої, на перший погляд, здається такою логічною і здійсненною, на практиці перетворюється в непереборний мур – ні обійти, ні перескочити, ні проломити. Впродовж років незалежності я написав сотні статей, які так чи інакше торкалися теми і які вийшли трьома окремими книгами. Тому сьогодні можу з усією переконаністю сказати: проблема української єдності – одна з найскладніших, вона виникла не сьогодні і не вчора; вона не зводиться суто до українського менталітету чи амбітності лідерів; вона не є суто українською, оскільки стосується самого існування не тільки незалежної Української держави, а й самої української нації, чи, якщо хочете, українського етносу, в чому не зацікавлені досить потужні сили і всередині країни, і поза нею.
 Українці вважають, що опозиція тільки критикує, а не працює
Більшість українців вважають наявність сильної опозиції необхідним фактором для стабільного розвитку держави. Про це на сьогоднішній прес-конференції заявив керівник компанії Research and Branding Group Євген Копатько, представляючи результати опитування, проведеного компанією.
Так, 74% респондентів упевнені, що існування сильної опозиції необхідне для стабільного розвитку України.
Ще 45% опитаних вважають, що чинна опозиція не має конструктивних програм, а займається лише критикою влади з метою підвищення свого рейтингу.
 Володимир Пилипчук, народний депутат України 1-го та 2-го скликань, академік Академії економічних наук України, професор, для УНІАН
Камо грядєши, владо України?
Угода про зону вільної торгівлі з СНД не лише нічого позитивного не дає Україні, але й затягує Україну в багатоступеневий лабіринт узгоджень з країнами СНД і країнами Митного союзу. При цьому, якщо одній з країн Митного союзу збільшення експорту України в СНД не сподобається, то згаданого збільшення експорту попросту не відбудеться, оскільки положення Договору про створення Митного союзу мають вищу юридичну силу над положеннями Договору про вільну торгівлю. Таке положення зафіксоване в Договорі про створення Зони вільної торгівлі в СНД. Тобто, згаданий Договір – „фільчина грамота”, у чому Україна зможе пересвідчитися вже упродовж 2012 року.
 Оптимістичні очікування українців щодо наступного року знизилися. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного дослідницьким агентством IFAK Ukraine.
За його даними, в цілому з оптимізмом дивляться у 2012 рік 40% українців, не поділяють оптимізму 36% населення України.
У кінці 2010 року оптимістичні прогнози на поточний рік давали відповідно 47%, а песимістичні - 28% українців. Разом з тим 35% мешканців України впевнені в поліпшенні свого фінансового становища в наступному році, погіршення очікують 23% опитаних.
 Олександр РОМАЩЕНКО, для Волі народу
Ще й досі українцям майже недоступна справжня, неміфізована, історія, навіть, якщо це стосується не таких вже й далеких часів. Але, варто зробити лише кілька зусиль, щоб помітити що майже вся та історія яку нам намагаються втовкмачити у голови «зшита білими нитками». Сьогоднішня влада, яка самовіддано намагається вислужуватися перед Москвою, так само яро, як і часів СРСР захищає міфізовану історію, яку писали «кремлівські фантасти» продовжуючи «славну традицію» російських псевдоісториків імператорських часів.
Однією з найбільш міфізованою, сфальшованою сторінкою нашої історії є події Другої світової війни, зокрема історія радянського партизанського руху.
 Володимир ФЕСЕНКО, політичний експерт
В Україні існує посилення ризиків авторитарного режиму в Україні. Таку думку у відеоблозі на «Главкомі» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Зокрема, відповідаючи на питання, на кого більше схожа України щодо чинного сьогодні режиму на Росію чи Білорусь, політолог відповів: «Ми - не Росія, ми - не Білорусь, та ми, на жаль, і не Європа».
У той же час, за словами експерта, з точки зору розвитку нинішньої ситуації рано ще робити такі трагічні висновки: все Рубікон перейдено. «Тимошенко сказала 37-й рік ... 37-рік - це масові репресії, але не персональні політичні, - зазначив Фесенко. - До того ж, і економічно і соціально-політично ми дуже сильно відрізняємося від наших сусідів по СНД, де існує авторитарний або напівавторитарний режим».
 На адресу порталу Воля народу надходять пропозиції щодо необхідності усунення небезпеки консервації чинної системи влади. Оприлюднюємо
Звернення до майбутніх кандидатів у депутати Верховної Ради і регіональних Рад
Ми проголосумо за ті партії, які в процесі виборчої кампанії запропонують громадянам України наступні зобов'язання:
1. Зміна Закону про статус народного депутата.
2. Створення Єдиного пенсійного Кодексу.
3. Ліквідація всіх пільг народним депутатам і членам уряду.
4. Ліквідація статусу недоторканності.
 У вівторок керівники урядів Росії, України, Білорусі, Казахстану, Молдови підписали у Санкт-Петербурзі угоду про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Вірменія, Таджикистан та Киргизстан пообіцяли визначитися найближчим часом.
Шлях до феодалізму?
Оцінка відомого експерта Олега СОСКІНА - негативна. СНД — структура, яка діє лише на папері, адже більшість угод, які раніше підписувалися учасниками цієї структури, не виконувалися, вважає він. Ну, підписали ще один папірець, але механізмів його реалізації поки що немає. Та навіть якщо припустити, що угода про ЗВТ буде діяти, Україні це не принесе ніякої користі.
 Роман КОВАЛЬ, письменник, для Волі народу
Підполковника Армії УНР Ананія Волинця “радвлада” розстріляла 14 травня 1941 року. Через півстоліття Українська Радянська Соціалістична Республіка, іменем якої Москва засудила до розстрілу Ананія Волинця, зникла. Вона перетворилась на державу Україна, за яку боровся і поклав своє життя подільський отаман. І ось 27 серпня 1997 р. Генеральна прокуратура переглянула його справу. Заступник Генерального прокурора України Олександр Христенко завізував “Висновок у архівній кримінальній справі №3962” на Ананія Гавриловича Волинця, організатора Вільного козацтва, командира 61-го полку Дієвої Армії УНР.
Заступник Генерального прокурора у “Висновку” визнав політичні мотиви боротьби Ананія Волинця, тобто, не заперечив очевидної істини, що Ананій Волинець зі зброєю в руках боровся за владу УНР. Та з усього тексту “Висновку” архівної кримінальної справи № 3962 випливає, що саме в цьому Христенко і вбачає злочин Ананія Волинця.
На фото: А. Волинець.
 Пшонка підтвердив провину двох міліціонерів у смерті студента Ігоря Індила
Двох співробітників Міністерства внутрішніх справ (МВС) України буде притягнуто до кримінальної відповідальності у зв’язку зі смертю студента Ігоря Індила у камері попереднього ув’язнення Шевченківського РУВС у 2010 році.
Про це під час брифінгу в середу, 19 жовтня, повідомив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка.
«Зараз до кримінальної відповідальності притягуються двоє міліціонерів, слідством їх провину доведено, триває судовий розгляд справи», — повідомив В.Пшонка.
При цьому він нагадав, що оприлюднення в інтернеті відео з камер спостереження в Шевченківському РУВС є фрагментами семигодинного відеозапису, який долучено як речовий доказ до матеріалів кримінальної справи ще у червні минулого року.
 Громадяни України у своїй більшості вважають, що не мають ніякої можливості впливати на стан справ у суспільстві.
Як свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи», 73% українців впевнені, що зовсім не можуть, 15% - можуть певною мірою і лише 3% - у повній мірі можуть впливати на стан справ на загальнодержавному рівні.
У своїй здатності впливати на становище на місцевому рівні впевнені лише 2%, в той час як 67% вважають, що не можуть впливати взагалі, а 15% - можуть до певної міри.
|
