Олег РОМАНЧУК, кандидат філологічних наук,
шеф-редактор журналу "Універсум"
Політики не втямили важливості здійснення своєрідної конверсії свідомості від колоніальної до державницької, яка полягає в утвердженні національної та людської гідності, знищенні рецидивів/реліктів совєтськості, прищепленні відчуття самобутності, неповторності, виробленні твердих рис самоповаги, загальноукраїнської спільності.
Йдеться про творення єдиного державотворчого народу, про інтегрування етнічних українців і тих громадян України інших національностей, які духовно та ідеологічно тяжіють до українства, в єдину політичну націю.
Нині духовний фактор важливіший за матеріальний. І це дуже добре розуміє Росія. Підтвердженням цьому є тотальне завоювання нею українського інформаційного простору. Як наслідок, в Україні триває холодна громадянська війна. Світоглядна. Детальніше
 Мирослав МАРИНОВИЧ, інф. газети ГАЛИЧИНА
Відомий український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, філософ, один із провідних аналітиків у сфері релігійних відносин в Україні, проректор Українського католицького університету М. Маринович розповідає про своє бачення духовного світу України та сучасні виклики, які постали перед українським християнством.
Мені імпонує перспектива, що постає з концепції єдиної Київської Церкви, яку озвучив Блаженніший Любомир, зокрема у зверненні «Один Божий народ у краї на Київських горах». Там українські Церкви київської традиції є активними учасниками «лабораторії екуменізму», як назвав Папа Іван-Павло II всю християнську Україну. Існує виразна можливість, що, діючи задля досягнення безпосередньої мети — об’єднання гілок давньої Київської Церкви, ми зможемо внести свій великий вклад у нормалізацію міжцерковних стосунків у світі загалом. Детальніше
 Василь КЕДИК, політолог, для УП
Технології, до яких ми всі так звикли, відіграють важливе значення для комунікації всередині політичного поля – як
локального, національного, так і світового масштабу.
Навіть в авторитарних режимах люди мають доступ до мережі. Правда, рівень доступу в таких державах тяжіє до контролю мережевої свободи з боку влади, і корелюється залежно від рівня грамотності та купівельної спроможності населення.
Уперше вирішальну роль інформації у функціонуванні політичної системи виділив німецький політолог Карл Дойч ще в 70-80 роках минулого століття. Його модель побудована на потоках інформації всередині політичної системи та комунікаціях – формальних і неформальних – між політичними суб'єктами всіх рівнів, та між ними й громадськістю. Фактично, політичне життя зводиться до сукупності комунікативних механізмів.
Сьогодні ця модель як ніколи актуальна. Детальніше
 Інф. Gazeta.ua
Результати переговорів уряду Азарова з Міжнародним валютним фондом – це найбільший програш за всю історію
незалежної України.
Таку думку висловив прем'єр-міністр опозиційного уряду
і народний депутат від БЮТ Сергій Соболєв.
За його словами, підняття комунальних тарифів на 62%, підвищення ціни на газ для населення на 30% та проведення пенсійної реформи, яка передбачає підняття пенсійного віку для жінок до 65 років - це шлях в нікуди. Детальніше
 Незабаром (18 березня) виповниться 137 років з дня народження Миколи Бердяєва – одного з найвидатніших та найглибших філософів і мислителів ХХ сторіччя, громадсько-політичний діяча і публіциста. Микола Олександрович Бердяєв народився в Києві (за іншими даними – в Обухові під Києвом). Микола Бердяєв залишив по собі близько 40 книг. Зокрема, ось як актуально звучать його роздуми про волю народу в праці «Духовні основи російської революції»:
"Воля народу повинна вирішувати долю всього народу і вона не може бути...роздрібленою, в ній має бути цілісність, осяяність ідеєю…
Доля народної волі не є формальним поняттям, вона передбачає перемогу в цій волі добра над злом, Бога над дияволом… Вище волі народної стоїть воля Божа…
Уся задача в тому, щоб виявити високу народну волю, натхненну високими цінностями, таку, що схиляється перед святинями…
Не формальна воля народу дорога нам, а воля до добра. Ми шукаємо могутнього вираження доброї, цінної, високої волі народу…
Народ не є механічною масою нинішнього дня історії, він є соборною особистістю, яка живе тисячоліття. І лише така соборна воля, яка усвідомлює спадкоємний зв'язок часів, не будет фальсифікована, не буде підміною великого цілого мізерною частиною".
 Більшість українців не довіряють Президенту В. Януковичу. Українці також вважають, що країна рухається не в тому напрямку. Про це свідчить соціологічне опитування,
проведене "GfK Ukraine".
Так, за даними дослідження, 55% респондентів не
довіряють главі держави. При цьому 54% опитаних українців переконані, що країна рухається по неправильному шляху.
В усіх регіонах переважає частка громадян, які вважають сьогоднішній шлях розвитку країни неправильным.
Одночасно Президент Янукович продовжує втрачати довіру громадян. Якщо у травні
2010 року на 13% більше громадян довіряли президентові, ніж не довіряли, то в січні
2011 року на 27% більше громадян не довіряли президенту, ніж довіряли. Детальніше
 Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, для "Української правди"
Ну, добре – Леонід Кравчук. Ясна річ, Леонід Кучма. Але щоб
Віктор Ющенко отак узяв і прийшов до Віктора Януковича
привітати його з першою річницею перебування на посаді та попити чаю за дружньою бесідою...
Не знаю, чи втратить після цього "шоу чотирьох президентів"
голова партії "Наша Україна" ті 0,5% чи 0,9% виборців, які
його досі підтримують, чи ні – зрештою, запеклі фанати
третього президента будуть з ним до останку, на них жодні аргументи не діють, як і на будь-яких фанатів.
Проблема в тому, як тепер повинні почуватися ми, тобто всі ті, хто був переконаний –
попри всі політичні ідіотизми Віктор Ющенко все ж у моральному плані істотно
відрізняється від інших представників політбомонду, бо в ньому не згасла традиційна
етнічна моральність, і керується він християнською етикою.
Виявляється, ми глибоко помилялися. І це слід визнати прямо і чесно, не шукаючи собі пом’якшуючих обставин. Віктор Ющенко виявився людиною без морального
стрижня, без внутрішнього самостояння, і це, боюся, ще не раз дасться
взнаки, не раз буде використано маніпуляторами певного штибу. Детальніше
 Олег СОСКІН, політолог, президент Інституту трансформації суспільства
Я думаю, він слухав тільки себе. По суті, цей його виступ був не більше, ніж шоу - класна фундаментальна постановка «з елементами Голлівуду» і якісної російської режисури, на яку, я думаю, було витрачено багато мільйонів гривень. Це був перформанс. Чистої води перформанс. Є така опера - «Борис Годунов», де є сцена, в якій народ мовчить. Ось фактично її ми і побачили в п'ятничному виступі Глави держави. І, звичайно, народ він абсолютно не слухав. Та й йому, власне, «до феньки» цей народ. Детальніше
Так на першому місці по ймовірності наступного спалаху посідає Кенія зі індексом 100.
До першої десятки також входять Камерун, Пакистан, Нігерія, Індонезія, Філіппіни, Гватемала, Марокко, Йорданія та Азербайджан, індекс якого склав 78,6.
Україну в протесних настроях також випередили В'єтнам, Лівія, Індія, Узбекистан, Єгипет, Болівія, Грузія (73,4), Туркменістан (71,3), Домініканська республіка та Туніс (69,1).
Індекс України склав 68,2. Наступною за Україною є Боснія і Герцеговина. Іран посів 27 сходинку із індексом 65,7, Білорусь опинилась на 29 сходинці з індексом 65,1, Росія – на 40-й сходинці із індексом 58. Останньою в рейтингу є Швеція з індексом - 26.7
Рейтинг країн, де можливі протести складений на основі трьох критеріїв – соціальна несправедливість, схильність до революцій та те, яку долю складають витрати на їжу з загальних витрат в родині.
Критерій соціальна несправедливість базувався на даних Transparency International, індексі розвитку людського потенціалу ООН.
 Інф. УНІАН
Українці головним опозиціонером, як і раніше, вважають
лідера партії «Батьківщина» Юлію ТИМОШЕНКО. Про це повідомив директор департаменту комунікацій Gorshenin Group Володимир ЗАСТАВА, презентуючи на прес-конференції в Києві результати соціологічного дослідження Інституту Горшеніна «Перший рік президентства Віктора ЯНУКОВИЧА. Підсумки». Зокрема, на думку 41,0% громадян, головним опозиціонером в Україні сьогодні є Ю.ТИМОШЕНКО. Далі із значним відривом слідують Арсеній ЯЦЕНЮК (16,0%), Анатолій ГРИЦЕНКО (6,2%) і Олег ТЯГНИБОК (4,3%). Детальніше
 TSN.ua Україна, Сьогодні, 12:58
Більшість українців (майже 80%) відзначають погіршення економічної ситуації в країні впродовж останнього року.
Близько третини українців (32,0%), оцінюючи своє матеріальне становище заявили, що ледве зводять кінці з кінцями, іноді їм бракує коштів навіть на харчування. Про це свідчать дані всеукраїнського опитування на тему: "Перший рік президентства Віктора Януковича", який провів Інститут Горшеніна з 14 по 23 лютого 2011 року. Детальніше
 Марія БАКУШИНСЬКА,
інф. ГОЛОС.UA
Президент взявся за Конституцію. Конституційна ініціатива Віктора Януковича якраз співпала з річницею його правління. Як відомо, 25 лютого Президент «відзначить» річницю від дня вступу на посаду. Подиву конституційне поривання Віктора Федоровича не викликає: рано чи пізно всі українські президенти бралися змінювати Конституцію, намагаючись прилаштувати її під потреби поточного політичного моменту і власні владні інтереси. Щоправда, попередники Віктора Федоровича зазвичай згадували про недоліки Основного закону під кінець своєї каденції, вишукуючи в ньому «лазівки» для продовження терміну повноважень.
 Олександр Палій, історик
інф. УНІАН
Щоб забути ганьбу поразки, її треба було перетворити на торжество... Навіщо святкувати день капітуляції Радянської Росії, ще й називати його днем захисника Вітчизни?..
Президент, прем’єр та інші офіційні особи дружно вітають громадян із Днем захисника Вітчизни, не надто вдаючись у деталі – з чим саме. Мовляв, „свято чоловіків” – і все тут. Ще два десятиліття тому історики затято сперечалися навколо того, що ж сталося 23 лютого 1918 року. Тепер уже не сперечаються. У більшовицькій пресі тих днів вони так і не знайшли жодного посилання на розгром німців, який нібито стався 23-го. Навпаки, 25 лютого більшовики включили гудки в самому Петрограді, щоб розбудити місто й прискорити запис добровольців у Червону армію, очікуючи наступу німців на столицю. 26 лютого Ленін повідомив соратникам, що столицю переноситься до Москви. Натомість відомо: 23 і 24 лютого – це дні „безумовної” капітуляції Радянської Росії перед кайзерівською Німеччиною. Щоб забути ганьбу, її треба було перетворити на торжество. Тому 23 лютого – це радше день захисника німецької кайзерівської вітчизни, ніж російської радянської, чи, тим більше – української. Детальніше
 Тарас СТЕЦЬКІВ, народний депутат України
Народний депутат із фракції НУ-НС Тарас Стецьків не погоджується із твердженням Арсенія Яценюка про те, що на сьогоднішній день об'єднання опозиційних партій немає сенсу. Про це він сказав в коментарі Gazeta.ua.
"Він думає особисто про себе. Суспільство не тільки вимагає, а й внутрішньо готове до того, щоб підтримати і вилитися в опозицію. Народ України хоче об'єднання. Яценюку треба почати їздити і говорити з людьми. Не на прес-конференціях і телеефірах, а на місцях – в селах та райцентрах. Йому там дуже швидко розкажуть, чого саме хочуть. Людям байдуже, хто буде лідером", - зазначив депутат. За словами Стецьківа, об'єднатися заважають амбіції Юлії Тимошенко, Арсенія Яценюка та Олега Тягнибока. "Кожен себе бачить єдиним і неповторним лідером, який має повести за собою український народ. Політичні вождики продовжують пиляти булаву. З людьми не спілкуються, бо сидять в телевізорі та в Інтернеті", - зауважив він.
 Григорій НЕМИРЯ,
народний депутат України 5-го, 6-го скликань
Відмова України приєднатися до спільної заяви голів урядів Австрії, Чеської Республіки, Німеччини, Угорщини, Польщі та Словаччини стосовно Білорусі є ще одним підтвердженням того, що режим Януковича не дотримується на практиці демократичних цінностей, про «відданість» яким так часто говорять сам президент та його підлеглі.
Багато з того, що викликало справедливе обурення і протест Євросоюзу відбувається в Україні під прикриттям фальшивими гаслами «стабільності і порядку». Детальніше
|
