Шансів на покупку власного житла в Україні практично немає навіть у вельми успішних та високооплачуваних молодих фахівців.
Експерти стверджують, що причиною тому є несприятливий бізнес-клімат в країні, високі ставки іпотечних кредитів та роздуті ціни на будинки та квартири.
Різного роду програми сприяння молоді в придбанні житла та отриманні пільгових іпотечних кредитів за останні десятиліття стали одним з обов'язкових пунктів передвиборчих програм політичних партій та окремих політиків.
Молоддю маніпулюють від виборів до виборів, обіцяючи доступне житло, замість створення відповідних пільг та умов для підприємництва.

 
Держава допоможе небагатьом
 
Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву пропонує українській молоді відразу кілька програм допомоги у вирішенні житлової проблеми. За словами голови правління Фонду Леоніда Рисухіна, це і надання пільгового кредиту строком на 30 років під три відсотки річних, і держпрограма "Доступне житло" з компенсацією державою 30 відсотків вартості квартири, і програма компенсації кредитних ставок комерційних банків. Разом з тим, чиновник визнав, що черги на участь у цих програмах залишаються великими. "Тільки на одну з цих програм зареєструвалося вже близько 15 тисяч молодих сімей, але коштів на її реалізацію виділено значно менше", - додав Рисухін.
 
Різного роду програми сприяння молоді в придбанні житла та отриманні пільгових іпотечних кредитів за останні десятиліття стали одним з обов'язкових пунктів передвиборних програм політичних партій і окремих політиків. "Молоддю маніпулюють від виборів до виборів, обіцяючи доступне житло", - заявив в ході дискусії в парламентському комітеті з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму лідер громадської організації "Фонд молодих лідерів України" Роман Хорольський. За його словами, українська молодь потребує не в пільгах і допомоги держави, а в сприятливих умовах для підприємництва. Тільки тоді у молодих з'явиться можливість самостійно заробити на купівлю житла, підкреслює Хорольський.
 
Приватна ініціатива і ... везіння
 
Держслужбовець і лідер громадської організації "Спільна мета" 34-річний Руслан Бортник відноситься до числа тих, кому пощастило розв'язати житлову проблему власними силами. В інтерв'ю DW він розповів, що приїхав до Києва з села в Житомирській області і зміг поступити в престижний ВНЗ країни - Києво-Могилянську академію. Пізніше він став одним із засновників юридичної компанії, якій пощастило працювати з "великими корпоративними клієнтами". Доходи від цієї діяльності дозволили накопичити кошти на перший внесок в розмірі близько 60 відсотків від вартості житла і отримати іпотечний кредит у банку.
 
Бортник відмовився від спроб отримати держдопомогу в придбанні житла, за його словами, через відразу до корупції. "Для отримання пільгового кредиту потрібно бути родичем чи другом впливового офіційної особи. Або ж внести цілком певну суму у вигляді хабара держслужбовцю, який розподіляє ці кредити", - впевнений Руслан. За його словами, він отримав іпотечний кредит у звичайному комерційному банку на загальних умовах у 2006 році. І вже в 2010 році зміг повністю розплатитися з банком за куплену квартиру.
 
Виїхати жити в передмістя

 
У замдиректора телекомунікаційної компанії "Місто-ТБ" 29-річного Олександра Маркова стартові житлові умови інші. Він киянин, не одружений і поки ще живе в одній квартирі з батьками. Найреальнішим для себе варіантом вирішення житлової проблеми Марков вважає отримання довгострокового кредиту від забудовника строком на 10 років з першим внеском 10-15 відсотків від загальної вартості житла.
 
Проте в даний час знайти такі умови іпотечного кредиту вкрай складно. "Ціни на житло у вже побудованих будинках в Києві невиправдано завищені, на покупку квартир у споруджуваних будинках або немає кредитування на тривалий термін, або забудовник сильно завищує відсоток по кредиту", - поділився своїм досвідом Марков. Іпотечні кредити в комерційних банках відлякують його надмірно високими відсотками. У Олександра також є сумніви в стабільності навіть найбільших банків. "Єдина осудна альтернатива, на мій погляд, придбання більш дешевого житла в одному з передмість Києва", - додав співрозмовник DW.
 
Альтернатив оренді немає
 

27-річний IT-спеціаліст банку "Райффайзен банк Аваль" Ігор Шило приїхав до Києва з провінції, закінчив університет і тепер живе в орендованій квартирі. Він зізнався, що мріє про власне житло в столиці ще зі студентських часів. Але умови іпотечних кредитів Ігор називає "грабіжницькими": "Звичайна однокімнатна квартира в спальному районі Києва коштує близько 60 тисяч доларів. Якщо взяти кредит у банку, то за 20 років при нинішній середній ставці іпотечного кредиту в 16-20 відсотків, я виплачу вартість більш чотирьох таких квартир ".
 
Ігор поскаржився, що стати в чергу на участь в держпрограмі лізингу квартир для молоді не так вже й просто, як здається на перший погляд. "Потрібно штучно" погіршувати "свої житлові умови, щоб відповідати умовам програми. А це ще та проблема! Ну а далі тебе чекає черга, яка практично не рухається", - говорить Шило. На його думку, поки у нього взагалі немає можливості купити власне житло, так що в осяжному майбутньому йому доведеться як і раніше жити в орендованій квартирі.

Інф.: ua-banker.com.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити