Ідея розвалу Євросоюзу набуває дедалі більшої популярності
Влада Кіпру остаточно відмовилася виконувати вимогу Євросоюзу щодо одномоментного збору з рахунків у острівних банках (від 6,75 до 9,9 процента залежно від розміру вкладу). За задумом Європейського центробанку, це дало б кіпріотам можливість залучити в бюджет 5,8 мільярди євро, що, своєю чергою, було умовою надання ЄС кредиту в 10 мільярдів. Ці кошти мали б порятувати острівну республіку від дефолту.

Москва перемогла Берлін

Однак, дибки стала Росія, що й не дивно, адже, за приблизними оцінками, російські олігархи та компанії тримають на кіпрських офшорних рахунках приблизно 24 мільярди євро.

Натомість головним прихильником банківського збору виступала Німеччина, яка чинила на уряд Кіпру безпрецедентний тиск. Тож підсумки голосування в кіпрському парламенті, де проти законопроекту про разовий податок на банківські вклади проголосували 36 депутатів, і жоден голос не був поданий «за», стали для німців дошкульним ударом.

За оцінками експертів, ця ситуація стала «вирішальним випробуванням» нав’язуваного канцлером ФРН Ангелою Меркель курсу на «фінансову дисципліну і економію» в ЄС. Випробування не вдалося – німецький авторитет у європейській політиці серйозно похитнувся.

Натомість суттєво виріс вплив Москви. Адже саме там кіпріоти вирішили шукали порятунку від дефолту. В Кремлі прозоро натякнули, що можуть надати Кіпру необхідні 5,8 мільярди євро. Звичайно, не просто так. В обмін Москва хоче отримати частки в банках та концесії на видобуток газу на острівному шельфі.

Ображена Європа б’є на сполох. «Ціна російського порятунку може виявитися жахливою, – попереджає Sueddeutsche Zeitung: Москва хоче перетворити острів на васала. «Газпром» контролюватиме видобуток газу біля кіпрського узбережжя, а російський військовий флот отримає зручну базу замість гавані в Сирії».

Однак кіпріоти мало тим переймаються. Ще у вересні 2012 року глава правлячої лівої партії АКЕЛ Андрос Кіпріану заявив, що країна покине Євросоюз, якщо Єврокомісія виставить занадто важкі умови надання фінансової допомоги.

Угорщина не хоче стати «колонією» Євросоюзу

Але не лише Кіпр розхитує основи ЄС. Правляча в Угорщині партія ФІДЕС на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном теж регулярно заливає сала за єврошкіру.

Великого галасу наробила минулорічна заява глави угорського уряду про те, що Угорщина «відчуває сильний диктат» з боку об’єднаної Європи, причому Орбан порівняв ситуацію з післявоєнним домінуванням СРСР. «Угорщина не стане колонією Євросоюзу», – рішуче заявив угорський прем’єр.

Партія ФІДЕС не обмежується самими лише заявами, регулярно приймаючи закони, що йдуть врозріз з європейським цінностями. Великий резонанс викликала, зокрема, поправка, що передбачає тюремне ув’язнення для безхатченків.

Багато галасу наробив і законопроект, згідно з яким стипендії від держави отримуватимуть тільки ті студенти, які пропрацюють в Угорщині 10 з 20 років, наступних після закінчення вищого навчального закладу. Ті з них, хто захоче виїхати в інші країни, повинні будуть компенсувати витрати, витрачені на їх навчання. Таким чином Будапешт грубо порушив ідею про право кожного європейця вільно працевлаштовуватися в межах ЄС.

Тіпає європейців й від постійних заяв Віктор Орбана про те, що метою зовнішньої політики Угорщини є повернення в історичні межі. Звичайно, Будапешт не збирається силоміць захоплювати частини сусідніх Словаччини, Румунії та Сербії.

Будапешт діє значно витонченіше: масово роздає угорські паспорти етнічним угорцям, які проживають в інших країнах (у тому числі й мешканцям українського Закарпаття). А в березні 2012 року уряд Угорщини підтримав ініціативу політичних організацій закарпатських угорців про надання автономії на території Закарпаття.

Не додала євросимпатій Будапешту й минулорічна вимога повернути йому гроші, які були виплачені євреям, постраждалим під час Голокосту.

Німці: марка краща за євро

Нещодавно провідні німецькі економісти, юристи та бізнесмени оголосили про створення партії «Альтернатива для Німеччини», головним пунктом програми якої став вихід країни з єврозони.

Професор економіки Гамбурзького університету Бернд Люке в інтерв’ю «Німецькій хвилі» заявив, що «єдина валюта не тільки не допомагає Європі подолати кризу, а навпаки – поступово руйнує економіку континенту».

Тож «Альтернатива для Німеччини» пропонує або повернутися до німецької марки, або створити спільну валюту з Фінляндією, Австрією та Нідерландами (найстабільніші держави в Євросоюзі).

Зазначимо, що приблизно чверть німців готові розглянути можливість відмови від євро і повернення до німецької марки.

Британія – стрімкий злет UKIP

На початку 2013 року британці заговорили про появу на політичній арені нового серйозного гравця – ним стала маловідома за межами країни Партія незалежності Сполученого Королівства (UKIP).

Основа її програми – вихід Британії зі складу Євросоюзу. На думку засновників партії, Брюссель у відносинах з Лондоном занадто багато на себе бере. Великобританія, кажуть лідери UKIP – незалежна держава, у минулому – могутня імперія, якій просто соромно постійно озиратися на чиновників з Європи.

Цікаво, що хоча в основі ідеології UKIP лежить відверта антиєвропейська риторика, перший успіх до партії прийшов саме в Євросоюзі: у 1999 році вона посіла четверте місце на британських виборах до Європарламенту, одержавши три мандати. Зазначимо, що в 2004-му євромандатів стало 12, а в 2009-му – 13.

Не менш стрімко Партія незалежності здобуває популярність і всередині країни. Ще в 2010 році за неї готові були голосувати лише 3,1% британців. А вже в березні 2013-го – 17%, що вивело UKIP на третє місце в загальнонаціональному рейтингу: перші – лейбористи (37%), другі – консерватори (28%).

Чи не першим відчув загрозу старий політичний лис Девід Кемерон. Саме зростанням популярності UKIP експерти пояснюють те, що останнім часом британський прем’єр регулярно критикує Брюссель за надмірну концентрацію повноважень в рамках ЄС.

Апофеозом стала його заява на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в лютому цього року. Нагадаємо, що Девід Кемерон оголосив подальшу євроінтеграцію помилкою.

Підстави суто економічні. Якщо Лондон стане незалежним від ЄС, він заощадить лише на листуванні з євроорганами 1,3 мільярди фунтів на рік.

Крім того, британці стануть вільними від зобов’язань в сфері сільського господарства – на підтримку фермерів у Євросоюзі Британія виділяє приблизно 500 мільйонів євро щорічно. За даними статистичної служби Британії, у разі припинення цих виплат і підтримки власних виробників ціни на продукти в країні впадуть на 15-20%.

Немає роботи – немає злагоди

Європа – на межі соціального вибуху. Такого висновку дійшли експерти Міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s (S&P). Головна причина – високий рівень безробіття.

«Для того, щоб проводити політику економії, необхідний соціальний консенсус. Натомість високий рівень безробіття абсолютно цьому не сприяє», – заявив в інтерв’ю німецьким мас-медіа голова підрозділу S&P у Німеччині Торстен Хінріхс.

Як повідомляється в доповіді європейського статистичного агентства Eurostat, рівень безробіття в зоні обігу євро (17 країн) у січні 2013 року виріс у порівнянні з груднем 2012-го, склавши 11,9% з урахуванням сезонності. Найгірші показники в Іспанії (26,2%), Греції (27,0%) та Португалії (17,6%).

Не додає популярності європейським інститутам й недолуга фінансова політика. Скажімо в листопаді 2012 року Європейська рахункова палата (незалежний регулятор ЄС) виявила нецільове використання Євросоюзом близько п’яти мільярдів євро.

Зрозуміло, що наразі говорити про розпад Євросоюзу не випадає. Однак, тривожні тенденції видно неозброєним оком. Причому ситуація дедалі погіршується.

Інф.: vgolos.com.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити