Анатолій Ковальчук, політолог: "Гройсманіада посилюється"
Чому то так: як приходить до влади новий президент і з ним новий уряд, зразу ж стараються напасти на дрібний і середній бізнес?
Ситуація в торговельно-розважальному центрі "Караван”. Продавці одного з бутиків за день зробили один продаж і отримали 100 гривень виручки. За цей же день, як і за всі інші, їм треба заплатити 3 тисячі гривень оренди. В цьому бутику останнім часом майже жодного дня  не отримали такої виручки. Судячи по інших закладах, які терміново закриваються і з’їжджають, там теж ситуація не краща. Про якісь поблажки, поступки в оренді хазяї торговельних центрів не ведуть ніякої розмови. Здихай, але плати – така в них позиція. Не зважаючи навіть на те, що знецінюється гривня і можливості у підприємців компенсувати свої витрати за рахунок підвищення цін до хоч би номінальної собівартості товару (щоб частково погасити нанесені обвалами гривні збитки) немає ніякої. То ж і доводиться сидіти і надіятися на щось, щоб виплачувати оренди і підвищені Гройсманом податки та збори.

Йому ж, як животіє цей бізнес, відомо добре. Живе в накуплених начебто пенсіонеркою-тещею квартирах в елітному районі Києва. Має мільйонні запаси, окрім великої зарплати і ще чогось.  Все це він "заробив” на нещадній експлуатації тих же дрібних підприємців, які, як починали з "кравчучок”, то так і залишилися бідними "човниками”. Зате Гройсман розрісся і на "подяку” тим, хто, як бджола, наносив прибутків у його бізнес, вирішив їх добити до ручки.

Звідки брати підприємцям гроші на оплату його підвищених податків і зборів, на скажені штрафи, які він упровадив для дрібного і середнього бізнесу, на армаду фіскалів, які він натравив не цей бізнес? Адже у них немає грошей інколи навіть на те, щоб поїсти, а не лише на його штрафи, а й навіть на його бандитів-фіскалів.

У мене питання до цього лобуряки: хай скаже, як людям виходити з цієї ситуації, звідки брати гроші. Чи, може, зразу сідати в буцегарню. І упевнений, відсидять від дзвінка й до дзвінка. Адже у них немає коштів, щоб відкупитися, як, скажімо, в недавнього глави Державної фіскальної служби Насірова, який волів організовувати свої банди фіскалів на остаточне розграбування середнього класу.

Досі не зрозумію, чому то так? Чому то так: як приходить до влади новий президент і з ним новий уряд, зразу ж стараються напасти на дрібний і середній бізнес? Що там? Медом чи що намазано? Чомусь жоден із урядів не зачепить жодного з олігархів, економічні  запаси і сили в якого значно більші, ніж у разом узятих мільйонів людей, зайнятих цим бізнесом. Здогадуюсь, від олігарха вони можуть і по морді отримати, якщо від мільйонів беззахисних людей – нічого. Отож то й лізуть туди, де грабувати безпечніше. А за ними й менти, й податківці, й захисники різних там прав. Гройсман, до речі, кількість бандитських служб, які матимуть право знищувати бізнес мільйонів, ще наростив.

Йому все ще мало. Він наносить нові та нові удари. Один із останніх – розширення використання розрахункових апаратів, придбання і оплату обслуговування яких повністю покладає на знищуваний ним клас. А це значні кошти.
Суттєва біда цього бізнесу – нестабільність гривні, грою на якій охоче користуються наші президенти та прем’єр-міністри. Першим розпочав Кучма з Пустовойтенком, коли ціну долара підняли з 2-х до 4-х гривень. Обійшлося тоді порівняно легко, бо долар в нашому обігу лише починав старт. Другим став Ющенко за прем’єрства Юлії Тимошенко. Не хочу  називати її поряд з Ющенком співучасницею злочину, бо вона противилась цьому і у певний період добилася, щоб ціна долара не піднялася до захмарних тоді 14 гривень, як хотів Ющенко, а зупинилася близько восьми. Тоді був серйозно підірваний дрібний і середній бізнес, який не міг підняти ціни на свій товар до рівня нових ціни за долар, почалися проблеми з банківськими позичальниками.

Це була справжня трагеді. Потім Янукович, слідуючи традиції попередніх президентів-злочинців, теж спробував знищувати бізнес простих людей. Пригадаймо його горезвісний податковий кодекс, податковий майдан і судові процеси "плиточників”. Певно, вже тоді біля нього окопалась якась типу Яреська, яка нацькувала його на такий крок.

Перші кроки наступного прем’єр-міністра Яценюка підтримали ці сподівання. І його хід на зниження соціального внеску для дрібних підприємців був правильним. Треба було дати можливість бізнесу відродитися, компенсувати загальні втрати, нанесені Кучмою. Пустовойтенком і Ющенком, зміцнитися і потім вже питати, як з повноцінного партнера держави, як в інших розвинутих країнах. І все було б добре, якби його політика була чіткою і послідовною, не жахала і не обіцяла закручування гайок, якби не пішов шляхом своїх попередніх злочинців, не обвалював гривні. Але тут він зробив навіть рекорд, похоронивши будь-які надії бізнесу на поліпшення справ.

Потім прийшов Гройсман, економічна політика якого ні на яку голову не налазить. Людина абсолютно брехлива і підла. Пригадаймо його перші заяви, що він підтримуватиме дрібний та середній бізнес. І що з цього вийшло?
Страшенне підвищення цін на товари першої необхідності - на тепло, газ і воду підірвало будь-які надії на поліпшення ситуації. Повернення до жорсткої загальної фіскальної політики з упровадженням високих, значно вищих, ніж за Януковича податків і зборів, астрономічних штрафів, яких ніколи не знав український бізнес, показали, що тут йому робити нічого. І тримаються лише останні, кому ніде дітися і ніде заробити навіть нещасний кусень хліба, хіба що спустити за безцінь останні запаси. Та це до часу, коли прийдуть гройсманівські бандити, які й вичистять усе до нитки. Особисто Гройсману від того кращає, бо сподівається, що дірки в бюджеті залатають підвищені податки та скажені штрафи на дрібний бізнес. Але то тільки уява. Вже більше 200 тисяч відмовилося від підприємництва. Бізнес панічно тікає. При тому, що Гройсман з його поплічниками не пропонують ніяких позитивних варіантів для цих вивільнених людей, не пропонують можливості щось і десь заробити, то варто очікувати лише соціального вибуху.

Це все робиться для того, щоб Україна не жила, щоб у ній не було, як у всьому заможному цивілізованому світі, головного класу, який і створює цю заможність. Можливо, цього хочеться україноненависникові Гройсману. Але де ж українська Верховна Рада, яка допускає всі ці грабунки і беззаконня. Чи вона теж?... Так, на жаль, маю констатувати, що вона сьогодні теж антиукраїнська. І це приводить до думки, що все в нашій еліті треба міняти. Жорстко і під корінь.
Цим горе-політикам, які забруднилися в хабарах і антилюдських, антилюдяних змовах, уже не під силу зробити щось на захист простих людей. Така вже в них ледь не механічна запрограмованість. Але новим, що прийдуть на зміну їм, необхідно буде зробити ряд кроків, які стануть пересторогою для кожного, хто схоче свою жадібність або бездарність задовольняти за рахунок народу. І в першу чергу треба впровадити заборону на будь-які обвали гривні. Кожного, хто спробує порушити її, негайно усувати від влади, переслідувати і нещадно карати будь-якими можливими державними засобами. Негідники мають відповідати. В тому числі й ті, які вже понищили нашу гривню, опустивши її ціну з неповних двох гривень за долар до нинішніх двадцяти шести.

Анатолій Ковальчук, журналіст, політолог,
для порталу "Воля народу"

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити