ЧИ ГОДУВАТИМУТЬ УКРАЇНЦІ СВІТ М'ЯСОМ І САЛОМ?
30 червня 2016 року, в конгресово-виставковому центрі “Парковий”, відомому для багатьох киян як “вертолітна площадка” біля Верховної Ради, відбувся наймасштабніший тематичний захід у Східній Європі - VIII Міжнародний конгрес "Прибуткове свинарство" та Конференція "М’ясний бізнес України" (спільно).
Серед доповідачів заходу були експерти з Європейського Союзу, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), депутати ВР, Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий, Ольга Трофимцева - керівник проекту «Консультування України в питаннях аграрної торгівлі  в рамках повної та всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС», Голова Ради з питань експорту продовольства Богдан Шаповал; Голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун та інші.
Майже 700 учасників заходу обговорювали проблеми галузі, слухали розгорнутий аналітичний огляд про стан та перспективи м’ясного ринку в Україні та світі, а також ділилися досвідом та обговорювали останні технологічні новинки, які підіймають виробництво на новий рівень. Конференція зорієнтована на розробку нових стратегій розвитку вітчизняної м’ясопереробної галузі, а також відкриття нових ринків для українських м’ясопереробних підприємств.
Наш спеціальний кореспондент, експерт AMGC із стратегічного планування та маркетингових досліджень Роман Колядюк повідомив з місця подій:

«Із самого початку заходу відчувалося відверте спілкування по суті щодо проблем свинарства та переробників м’яса на рівні державних службовців («зі сцени») та учасників (у залі). Такий підхід дозволяє насправді знаходити нові можливості у скрутних умовах економічної кризи в Україні та й глобальної у світі. Він свідчить про реальну спільну зацікавленість держави і бізнесу в покращенні ситуації та цивілізованому розвитку галузі.
Корисним для продуктивного обговорення проблем, згуртованості щодо подальших дій було об’єднання Міжнародного конгресу "Прибуткове свинарство" та Конференції «М’ясний бізнес України» в одну подію. Працювали секції: Аналітика м’ясного сектору, Управління та технології, Ветеринарія, Економіка м’ясного сектору, Експортні горизонти.
М’сопереробка є стимулючим фактором розвитку свинарства, особливо в умовах кризи. Тому проблеми збуту продукції були нагальними для більшості учасників і обговорювалися достатньо жваво. Загальний аналіз ситуації та статистики споживання і виробництва показав наявність товарних ніш як на ринку України, так і світових ринках. Зокрема в сегменті споживання яловичини. Учасникам заходу пропонувалося приділити увагу розвитку культури споживання. Що, як мені здалося, було сприйнято без загального ентузіазму, зокрема з огляду на тривалість процесу відгодівлі молочних бичків та необхідних вкладень у рекламу зараз з розрахунку на прибуток потім.
Особливу надію вирішення нагальних проблем перевиробництва та ще не зовсім найкращої якості м’яса та м’ясопродуктів учасники покладали на доповіді щодо експорту.
Економіст департаменту технічного співробітництва FAO Андрій Ярмак модерував секцію «Економіка м’ясного сектору». У своєму виступі «Філософія м’ясного бізнесу» - акцентував увагу на необхідності глибокої переробки м’яса, що розширює можливості збуту. На моє запитання, щодо прикладів саме глибокої переробки, експерт відповів, про багатоваріантність можливих продуктів глибокої переробки відповідно до кожного конкретного ринку і попопиту на ньому і привів приклад успішності фасованих упакованих охолоджених стейків в ряді розвинених країн. Зауважу, що з точки зору маркетингу – це загалом вірний напрямок розвитку перебників, який для результативності потребуватиме вивчення споживачів на кожному ринку,  розробки брендів, упаковок та стратегій просування цих товарів.
На секції «Експортні горизонти» доповідачі розповідали про ментальні особливості бізнесменів на ринку Китаю та країн MENA (північна Африка та середня Азія). Дуже цікавою була доповідь експерта FAO Володимира Гонтара після особистих відвідин країн центральної та південної Африки і оцінки потенціалу цілої низки країн регіону. Експерт засвідчив, що на швидку організацію експорту в країни Африки розраховувати не слід з огляду на необхідність часу для вирішення цілої низки суто технічних задач та пристосування до культурно-ментальних особливостей в цих країнах (на південь від Сахари). Не дивлячись на те, що на африканському континенті проживає більше 500 млн. споживачів, існують товарні ніші, низка країн далеко обігнала українців за доходами, стало зрозуміло: там де ще існує расова ворожнеча, закон існує часто формально, а таокж є загроза викрадення людей з немісцевої спільноти - бізнес українцям вести буде не просто. За свідченням експерта, лише за невинне фото біля аеропорту білого учасника делегації – українця - було затримано за підозрою у фотошпигунстві… (заплатив штраф). Проте новозеладці і американці в Африці бізнес ведуть уже давно. Це додає оптимізму.
На жаль, з обмеженням часу дискусій мені не вдалося задати запитання виступаючим щодо навності дослідження саме споживачів на цих ринках, а не тільки статистики споживання. Бо відомо: лише споживач може пояснити, чому він купує те чи інше. І статистично визначені ніші можуть виявитися оманою в реальності, бо попиту не буде, або неможливо буде перебороти вже звичних для споживачів конкурентів
В ході виступів відбувалися жваві дискусії. Зауважу, що представники переробників м’яса отримали корисну інформацію для стриманого оптимізму. Багатьом стало зрозуміло, що можна торгувати всюди: і в Гонконзі, і в Китаї, і в Африці, і Саудівській Аравії, і деінде. Але український бізнес всюди чекають лише конкуренти, перепони географічні, юридичні, організаційні, ментальні і митні. Лише той, хто обере собі перспективні для своєї переробленої продукції ринки і почне системно торувати до них 1-3 річний шлях, той зможе системно отримувати нові прибутки і розширювати бізнес. Для виходу на нові ринки застосовують відомий інструмент - стратегічний маркетинг, до використання якого багато українських компаній лише наближаються".

Організаторами події виступили Рада з питань експорту продовольства та Асоціація свинарів України, за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Мінагрополітики України та Всеукраїнської аграрної ради.

Павло Січкар, журналіст ВН

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити