Людей віддали у рабство земельним латифундистам
Інна Ведернікова: У команді "слуг народу" всі питання підтримки та розвитку фермерства ведуть представники великих агрохолдингів, які й лобіювали закон про обіг землі.
Триває зачищення території від селян для безклопітної передачі землі національним агротрейдерам, а згодом і транснаціональним компаніям. Це новітній і дуже серйозний виклик не лише для українського селянства, а й для держави загалом. Виклик від влади ми прийматимемо на черговому з’їзді АФЗУ, а можливо, і раніше. Тому що влада запропонувала селу свідомо гірший із варіантів земельної реформи. Але це не кінець, далі ще буде, і буде!..

Буенос чавес, панове!
Інна Ведернікова, редактор відділу політики DT.UA

Як «слуги народу» «підготувалися» до відкриття ринку землі та руками представників агрохолдингів при владі задушили національне фермерство

Цього тижня парламент поставив крапку у двомісячній епопеї поправок до законопроєкту №2194 і вніс зміни до Земельного кодексу, що стосуються управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. Це другий ключовий закон, яким регулюється земельна сфера, після чого держава передасть громадам землі, що лежать за їхніми межами. І ця «велика перемога», яку кувало та якої давно очікувало місцеве самоврядування, — один із найсвітліших аспектів земельної реформи й окрема тема для розмови. Ми ж зараз говоритимемо про її зворотний — темний бік.

Бо є свідками, мабуть, найбільш масштабної і єзуїтської маніпуляції влади в новітній українській історії. У селевому потоці слів про те, що ось-ось запрацює ринок землі, давно втрачена суть. Витекла, як вода крізь пальці, разом із державним інтересом. Пропажі влада навмисне не помічає. Понад те, навіть пишається нею, констатуючи, що «нарешті тіньовий ринок землі буде закритий, і все запрацює по-чесному». На жаль, президент 42-мільйонної країни, котра володіє 27,8 млн га чорнозему (8,7 % світових площ), обмежується лише наївним очікуванням обведеного навколо пальця дилетанта. Який якщо й не в частці, то точно в темі, правильно піднесеній йому аграрним лобі.

Підписавши рік тому закон про обіг землі, президент Зеленський визначив для України новий аграрний шлях, підтримавши ставку парламенту на вже сформовані агрохолдинги. Ми не маємо наміру огульно виключати можливий ККД цього державного рішення, яке справді може не тільки збільшити обсяги сільськогосподарського експорту України, а й, за прогнозами експертів, додати 1% ВВП. Хай там як, а країни Глобального Півдня (Мексика, Бразилія, Аргентина, Венесуела) — у лідерах світових аграрних рейтингів. До чого, власне, активно й апелюють великі лобісти ринку, що очікують 2024-го року, коли легально зможуть вступити в гру.

При цьому ми не відвертатимемо голову і від європейського Заходу, який поставив на розвиток малого та середнього фермерства. На жаль, владі, яка зробила вибір за всю Україну, забракнуло розуму навіть заднім числом, але бодай спробувати зберегти рештки середнього класу, що самостійно вижив у селі. (Обробляючи менше 40% площі угідь країни, фермери виробляють понад 60% валового сільськогосподарського продукту). Не кажучи вже про те, щоб знайти відповідь на ключове запитання: а чому ми, які так прагнули в Європу, раптом стрімголов побігли в Латинську Америку?

Понад те, проводячи децентралізацію, знову-таки, як у Європі, зробили ставку не на людину та розвиток територіальних громад (сільських ОТГ в Україні — більшість, і їх стійкість могло стимулювати тільки фермерство), а абсолютно алогічно віддали людей у рабство земельним латифундистам. Яким у гонитві за прибутком за будь-яку ціну апріорі доведеться ставити на вже перевірені в тій-таки Латинській Америці глобальну механізацію та скорочення робочих місць. При тому що правоохоронна і судова системи в Україні не працюють. Тож місцеве самоврядування, отримавши землю, святкує Піррову перемогу.

Відсутність глобального державного мислення в перших осіб країни та, як наслідок, незбалансованість державної політики шокують. Як і цинізм центральної влади. Свідомо цементуючи новий олігархічний агрокластер, Банкова під рейтинго-рятівною парасолькою РНБО цілком серйозно вкидає на обговорення депутатам і суспільству закон про статус олігархів. Увага: що з’явилися в Україні після такої ж кишенькової приватизації промислових підприємств. І та ж влада, яка найбільше «турбується про національну безпеку», другий рік поспіль демонстративно не помічає купки фермерів, які, задерши голови під вікнами Кабміну, махають національними прапорами в надії, що їх почують. (46 тисяч фермерських господарств, що вижили, на тлі 6,5 мільйона власників паїв — справді пшик).

Хоча причини того, що відбувається, зрозумілі. У команді «слуг народу» всі питання підтримки та розвитку фермерства ведуть представники великих агрохолдингів, які й лобіювали закон про обіг землі. Все на очах. У Верховній Раді в кріслі голови профільного комітету сидить співзасновник «Українського Аграрного Холдингу» Микола Сольський. А в заступниках міністра економіки з аграрної політики ходить володар шестилітнього бекґраунда генерального директора «Українського клубу аграрного бізнесу» Тарас Висоцький, за яким стоїть власник МХП Юрій Косюк. (Процес відновлення колись скасованого міністерства аграрної політики, яке очолив також виходець із агросередовища, ексрадник президента із земельних питань Роман Лещенко, ще не завершений).

Також по темі: Українська Національна Рада спростувала міфи можновладців про потребу продажу землі - ТУТ

У принципі, взявши до уваги вже цю обставину, можна зробити висновок, у чиїх інтересах минув перехідний рік і як влада «допомогла» фермерам наростити обіцяні м'язи, щоб вони вже з 1 липня могли почати купувати землю. Однак ми все-таки вирішили спуститися по подробиці з владних небес на грішну землю і продовжити розпочату півтора року тому «Історію про фермера і президента», поговоривши з президентом Асоціації фермерів та приватних землевласників України Миколою Стрижаком.

То чому команда Зеленського, пообіцявши підтримати фермерів, згорнула всі програми і заблокувала їхні казначейські рахунки? Навіщо заступникові міністра від агрохолдингів кишенькова геошка, яка нібито об'єднала фермерів? Чия рука лізе в Держгеокадастр і відбирає землю у фермерів, а потім продає їм же втридорога? До чого тут прокуратура, і як вона «наглядає» за тим, що відбувається на готовому до відкриття ринку? Хто рейдерить успішні фермерські кооперативи, і чому йому за це нічого не буде? Де візьмуть гроші ослаблені фінансово фермери, щоб із 1 липня купувати землю? Чи не потраплять вони, зрештою, в боргову кабалу до банків, які очікують здобичі? Чи є в ухвалених законах запобіжники, що можуть не дати агромагнатам скупити землю через підконтрольних фізосіб не дочекавшись 2024-го року?  Повний текст

Інф.: zn.ua

Коментарі