altВолодимир, російськомовний Українець, Киянин у 4-му поколінні, для Волі народу
(у перекладі з російської)  Фото УНІАН
Мова - це сигнальна система внутрідержавної солідарності, та її всіляко руйнують або вороги, або дурні або пройдисвіти. В контексті Української ситуації мова - це «майка командної солідарності». Продовжити справу придушення Української мови можуть тільки або повні ідіоти, які не розуміють, що своя відмітна мова (і повага до неї) означає єднання у своїй країні, або пройдисвіти - бандити, зрадники, що руйнують свою країну. Адже справа не в труднощах вивчення Української мови і не в якихось проблемах для російської мови в Україні, а - в організації п'ятої колони зрадників, які бажають, щоб Україна була колонією Росії, а народ (не важливо, якою мовою він говорить) був керованим іззовні бидлом.         

Що таке мова? Як засіб спілкування вона має безліч варіантів. Хочете мати перспективне комунікаційне поле? Сьогодні воно - пригнічуюче англійське. Але, є варіант європейської полімовності: німецька, французька, іспанська, скандинавські мови – кому що під силу. Вони визначають перспективу на ринку світової праці. Але мова - це, насамперед, спосіб утворити свою спільноту з людей, солідарних у своєму праві відстояти себе проти зовнішньої експансії. Тому фіни, спочатку, придушили пануючу там на 80%  шведську мову й довели її поширення до 5%. Тому «прибалти» та інші народи, насамперед, роз'яснили своїм недалекоглядним співвітчизникам, що, якщо не переламати свою лінь та не інтелігентність щодо культури своєї країни, то лавина звичайних життєвих взаємин автоматично винесе їх у сферу впливу іншої країни. А вона ж старається для СВОЇХ людей. Ці люди можуть бути зовсім не поганими і навіть родичами.

Проте, руйнуючи прозорість приналежності, вноситься той безлад, який не дає нічого організовувати в суспільстві крім бандитського свавілля: люди розбредаються в лавинах побутових стереотипів. А при наявності переважаючого сигнального впливу через десятки радіо-, теле-каналів дуже легко подавати стереотипи і керувати людьми, як пристебнутою масою. Це і робить Росія - подивіться, скільки мільярдів вона витрачає офіційно в бюджеті і неофіційно на операції проти України. Чимале число людей в Україні, просто рефлексує на команди, які оформлені у формі різних розважальних сюжетів на радість ляльководам з Москви, пускають слину, як собаки в дослідах Павлова. Але не всі в Україну мають інтелект Шарикова, а тому здіймається соціальна буря на захист Української мови та Російськомовні Українці звучать не менш переконливо у своєму патріотизмі. Тим не менше, вороги України йдуть все далі й далі. Вони всіма силами намагаються нав'язати мовний конфлікт, щоб розділяти і владарювати. П'ята колона зрадників працює на «общак» внутрішнього і зовнішнього походження. Вони сіють ненависть, розбрат - пролог подій, на зразок спровокованих у всіх відомих країнах, включаючи Югославію.

Вони - наші вороги, вороги Україні з посмішкою «шестіркового» Іудушки. Тут не можна відсидітися біля телевізора, відбутися жартами з розумним виглядом, «потріпатися» мовою - небезпека дуже конкретна й велика. Сьогодні її можна уникнути мирно, показавши свою зрілість і солідарність. Боягузлива собака не кидається, спостерігаючи спокійну силу. Всього лише треба припинити демагогію і базар навколо другорядних речей і усвідомити головну небезпеку та, відірвавши свій зад від софи, вийти разом з усіма на протест. Не солідаризувавшись навколо Української державності, Українських символів, ми стаємо слабкими і провокуємо ворога вершити його криваву справу. Мало прикладів? То невже Вам хочеться жити біля параші з «паханами» й «розбірками», балансуючи на грані братовбивчої війни? А війни-то, вриваються несподівано і криваво, нікого не жаліючи. Хто з добрих сусідів, що жили століттями, думав про криваве місиво там, де все це сталося? Адже провокатори втечуть - їх мільярди знаходяться на Заході, який вони, устами своїх партнерів - продажних комуністів та іншої нечисті, лають всіма лайливими словами. Їм потрібні Західні блага, але не потрібен імпорт життя по-закону й менталітет громадянської самосвідомості. Їхня мрія - совковий табір для нас і Західний рай - для них. І російські й українські капітали, вілли - в Америці та Англії ... їхні діти влаштовані там .... Їх майбутнє - там. А у нас є країна, нічим не гірша, ніж маленька Японія зі своїми скелями без усяких ресурсів. Всього лише треба - БУТИ СОЛІДАРНИМИ Й АКТИВНИМИ В ІДЕЇ ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ НАВКОЛО СВОЇХ ІСТОРИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА СИМВОЛІВ. Це - справа ні націоналістів, ні когось окремо, добре чи погано вони стараються для цього. ЦЕ - СПРАВА КОЖНОГО З НАС: НАШЕ РОЗУМІННЯ І НАША ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СЕБЕ Й МАЙБУТНЄ ДІТЕЙ НА НАШІЙ – МИРНІЙ ЗЕМЛІ.

Наші історичні цінності: Свободи, боротьби за Незалежність, Відважної бійцівської сили, військового, але Демократичного Козацького устрою приховують, обпльовують, принижують наші вороги зі зрозумілою метою. І безглуздо виглядають співвітчизники, підспівували цьому самообпльовуванню. Але таких стає все менше. Своя мова - це найбільша цінність, якою б мірою ми нею не володіли. Мономовні люди заздрять здатності особливої групи людей взаємодіяти на власній мові. Адже це - партнерство, дружба, взаємопідтримка - ОДНА КОМАНДА.

Приємно було дивитися на «ЄВРО 2102», як усі Українські трибуни вибухали в солідарному пориві й жовто-блакитні кольори ясно нагадали всім - Україна сильна своїми людьми і - геть з дороги російські блазні, які мріють розпалити громадянську війну або скинути атомну бомбу на Україну (почитайте, подивіться ці сюжети з Москви, щоб зрозуміти, які там бродять і розвиваються ідеї навколо владних коридорів). Ми бачили полотнище з кривавим мечем над усіма трибунами російських уболівальників з агресивним написом: ЦЕ - РОСІЯ. Ми бачили, як імітують спів російські футболісти і, як натхненно співають поляки свій гімн. Російська справа - неправа: вони мислять категоріями захоплення і насильства. Тому люди відчувають фальш з усіма її стандартними промовами й імперськими маршами. Все це остогидло з часів радянської диктатури. Українці - це ті, хто цінує свою культуру, свої символи, свою мову і, які б мови вони не використовували, але Український нікому не віддадуть на поталу, бо це - НАША цінність і віковий страх для ворогів України.

Продовжити справу придушення Української мови можуть тільки або повні ідіоти, які не розуміють, що своя відмітна мова (і повага до неї) означає єднання у своїй країні, або пройдисвіти - бандити, зрадники, що руйнують свою країну. Адже справа не в труднощах вивчення Української мови і не в якихось проблемах для російської мови в Україні, а - в організації п'ятої колони зрадників, які бажають, щоб Україна була колонією Росії, а народ (не важливо, якою мовою він говорить) був керованим іззовні бидлом. І це не моя думка, а думка вченого, який здатний оперувати категоріями управління системами на будь-якому доказовому рівні поза суб'єктивними тлумаченнями. Я не хочу жалюгідної долі для України. Я не хочу щоб її народ гнали, як отару.
 
Як російськомовний Киянин, колишній військовослужбовець в немаленькому ранзі, людина, що прожила багато років за кордоном, кажу абсолютно точно, що введення російської, як другої державної - це диверсія проти Української держави і зрада українських інтересів - інтересів всіх, хто живе в Україні, незалежно від того, якій мові вони надають перевагу. Розрахунок диверсантів - на дурнів, які не розуміють, що їх нездатність освоїти мову рідної землі вбиває їх же перспективу володіти власною країною. А їх примітивна демагогія на зразок «некомфортності» і «прав» є гачком чужих їм же «інтересів». В контексті Української ситуації мова - це «майка командної солідарності» проти тих, хто хоче вами підтертися. Мова - це сигнальна система внутрідержавної солідарності, та її всіляко руйнують або вороги, або дурні або пройдисвіти. Ніде в світі немає неконфліктного двомовності, як такої. Квебек - вічний соціальний вибух. Фінни - спочатку подолали пануючу шведську. У Європі (Швейцарія) - багатовікові культури національних пріоритетів. В Америці - корпоративна Американська солідарність (спробуйте не знати Американської - так і залишитеся на дні). Забезпечили мовну солідарність - розмовляй якою завгодно мовою .... Якщо ні - жорстка Українська національна орієнтація, якщо не хочете бути натовпом і маріонетками-за кордону - всі, хто живе в Україні, незалежно від національності.

А як російськомовний Українець, Киянин у 4-му поколінні, скажу: МЕНІ НЕ ПОТРІБЕН МОВНИЙ ЗАХИСТ: МЕНІ НЕ ПОТРІБЕН ЗАКОН ПРОВОКАТОРІВ ТА ІУДУШЕК. ЗАБИРАЙТЕСЯ ГЕТЬ, ПОЛІТИЧНІ ПРОЙДИСВІТИ!
 

Коментарі