altВасиль КОПИСТКО, координатор міжнародних проектів королівства Нідерланди дав інтерв’ю порталу Воля народу:

Пане Василю, як відомо, Ви займаєтесь координацією міжнародних проектів королівства Нідерланди для України. Які ви бачите проблеми і перспективи такої співпраці. Принагідно розкажіть нам також, як живе українська громада Нідерландів?
- Сьогодні українці живуть у багатьох країнах світу. Чимало з них проживає і в королівстві Нідерланди (за офіційними даними – 5-7 тисяч). Незалежні експерти стверджують, що ця цифра може бути у 2-2,5 рази більшою. Тобто кількість українців у Нідерландах може сягати 10-15 тисяч.

 Така не жорстка їх реєстрація пояснюється дружнім ставленням Нідерландів до громадян з інших країн. Вони розуміють: якщо люди кинули рідні краї і сюди приїхали – то це не від гарного життя. Люди переїжджають до цієї країни з різних причин: хтось ховається від переслідування, а хтось хоче покращити своє життя. І це нормально, ми живемо у вільному світі. А Нідерланди з давніх часів були відкритими для для людей усього світу, тому що ця країна теж колись добряче натерпілася від іспанців, які знищили тисячі місцевих громадян. Історія України дуже схожа: українці, свого часу, добряче натерпілися від Московії.

  У різні періоди в Нідерландах навчався майбутній гетьман Іван Мазепа, а відомий голандський художник Вільгельм Гондіус увіковічив на портреті нашого Богдана Хмельницького (це єдиний прижиттєвий портрет знаменитого гетьмана, який зберігся до наших днів). У цій унікальній країні знайшов свій останній спочинок один з найвидатніших провідників українського національно-визвольного руху Євген Коновалець, який загинув у Роттердамі в результаті спецоперації органів НКВС СРСР. І цей перелік видатних українців є достатньо довгим.
    Сучасні Нідерланди є дуже сприятливою країною для життя, для реалізації громадянами своїх задумів та різних проектів.

   Я знаю багатьох українців, які приїхали сюди і навіть змогли досягнути високих державних посад. І це в чужій країні, в іншому мовному середовищі, за тисячі кілометрів від батьківщини!
   Я багато спілкувався з громадянами цієї прекрасної країни, і в результаті цих розмов сформувалося таке: щоб досягнути тут успіху, потрібна лише одна риса – здатність чесно працювати. А якраз українці – нація, яка любить багато і чесно працювати. Тому українці в інших країнах і, зокрема, в Нідерландах, всі добре живуть. А серед них є також багато українців, які хочуть допомагати Україні, робити свій вклад у побудову новітньої України, створювати країну за європейськими цінностями – Україну, яка матиме і європейські закони і європейські можливості.

  Сучасний світ є відкритим та сповненим великих можливостей. Королівство Нідерланди допомагає іншим країнам з нижчим рівнем демократії. І так склалося моє життя, що я почав працювати з добрими  небайдужими людьми з Нідерландів. Я близько познайомився з цією країною, вже добре знаю її історію, культуру та традиції. Треба сказати, що в королівстві Нідерланди є багато людей (як українського походження, так і корінних голандців), готових завжди допомагати Україні. Тому ця робота, ці спільні проекти мають велику перспективу та значний потенціал у побудові новітньої України.alt



  



















Чому, попри існування «Української Всесвітньої Координаційної Ради» та інших структур, світове українство залишається розпорошеним? Причина в українському менталітеті чи в чомусь іншому?

- Я був не лише свідком, а й активним учасником всіх подій, пов’язаних зі становленням відновленої Української держави, починаючи з 1991 року. За цей час у мене склалося враження, що УВКР існує й працює сама по собі, а світове українство – саме по собі. Хоча держава виділяє кошти на зв’язки України з діаспорою, та, очевидно, ті, від кого залежить ефективність цієї роботи, не мають великого бажання діяти на благо України.
Натомість, є багато міжнародних організацій, які без жодної державної підтримки ведуть активну роботу в цьому напрямку, допомагають Україні, при цьому (а я маю такий досвід) навіть не знають про існування УВКР. Вони просто працюють, знаходять українські контакти, дитячі сиротинці в Україні, допомагають інвалідам тощо. Повторюю: ці люди працюють без жодних бюджетних коштів, а в них наші державні чиновники не рідко навіть вимагають хабарі.
А УВКР та інші подібні структури так і не стали тим «Сонцем», яке об’єднало б усіх українців.

Яким повинен бути формат системної координації діяльності світової української громади?

- Потрібно створювати потужну впливову організацію в іншому форматі, який матиме переваги в порівнянні з УВКР та іншими існуючими організаціями. Тоді буде і потужний результат. Звичайно, потрібна структура, але найголовніше - наповнити її змістом. А це можуть зробити лише порядні люди. Ми повинні знайти в кожній країні цих людей і об’єднати їх для спільної праці в ім’я України. Вони мають розробити чіткі і прозорі правила скоординованої взаємодії світового українства.
Отже, нові порядні люди повинні запропонувати новий зрозумілий алгоритм об’єднання українців всього світу.
Зорганізоване українство зробить свою батьківщину сильною і процвітаючою.
 

Коментарі