У Донецьку підбивають попередні підсумки Євро-2012. «На жаль, загальний негативний імідж держави, пов’язаний із політичним підґрунтям, нікуди не подівся. Саме в цьому контексті я бачив у мережі фото футболки з надписом англійською мовою «Мені нічого вже не страшно, я був у Донецьку». На щастя, ніяких негативних інцидентів не було. Іноземців, які були у нас, було набагато менше, ніж очікували. Передусім, небагато французів, португальців, більше могло бути й англійців та іспанців. Також те, що два матчі в Донецьку провела збірна України, теж я вважаю позитивним явищем. Тому, що Донецьк, як ніколи, проявив себе як українське місто», – наголошує професор кафедри міжнародних відносин Донецького національного університету Ігор Тодоров.

Євро-2012: «Мені нічого вже не страшно, я був у Донецьку»
Донецьк – У Донецьку підбивають попередні підсумки Євро-2012. У середу в шахтарській столиці в рамках чемпіонату пройшов п’ятий і останній матч на місцевій «Донбас-Арені». Півфінал був довгим, а кінцівка поєдинку між сусідами та одвічними суперниками Іспанією та Португалією – драматичною. Лише післяматчеві пенальті змогли визначити переможця, яким стала Іспанія. Як впоралося місто із прийомом трьохсот тисяч гостей, які вже відвідали Донецьк?

Донецьк – єдине українське місто, яке приймало півфінал чемпіонату. Євро-2012 ще не закінчилося, але в Донецьку матчів європейської футбольної першості вже не буде. І хоч фан-зона ще працюватиме, а після фіналу тут обіцяють влаштувати грандіозний феєрверк, вже можна говорити про деякі підсумки.

«До Євро було відкрито багато нових готелів і об’єктів соціально-культурного призначення. Відповідно, ми зможемо приймати більше туристів в наступні роки, – зазначає донецький міський голова Олександр Лук’янченко. – За три тижні Євро, за найпершими підрахунками, в економіку міста додатково ззовні надійшло 300 мільйонів гривень. Це не в бюджет, а в економіку. Тобто кожен, хто приїжджав, залишив певну кількість фінансових ресурсів у міській інфраструктурі».

Олександр Лук’янченко пояснив, що кожен турист витрачав у Донецьку мінімум сто євро, звідси й подібні підрахунки.

Окремо міський голова відзначив роботу донецького аеропорту, зазначивши, що в середу відразу після матчу звідти полетіло близько 5 тисяч осіб.

Взагалі ж найбільше вболівальників проживало у кемпінг-парку. За словами його керівника Сергія Хановича, там за весь час функціонування містечка перебувало близько 15 тисяч осіб, деякі поверталися двічі або тричі.

На щастя, ніяких негативних інцидентів не було

Міліція зазначає, що серйозних порушень громадського спокою під час Євро-2012 не було, а вболівальники поводили себе дружньо. Позитивним є й той факт, що, зокрема, англійські вболівальники зробили самі багато для того, щоб спростувати інформацію британських ЗМІ про те, що в Донецьк їхати небезпечно.

До речі, «труну» Сола Кемпбела, який через ЗМІ закликав англійських фанів не їхати в Україну, продадуть з аукціону, а гроші підуть на благодійність. Труну залишили у кемпінгу англійські вболівальники, які перед грою Україна – Англія влаштували в Донецьку театралізовану акцію, щоб показати, наскільки місто безпечне.

Однак професор кафедри міжнародних відносин Донецького національного університету Ігор Тодоров не так однозначно оцінює вплив Євро-2012 на міжнародний імідж міста.

«На жаль, загальний негативний імідж держави, пов’язаний із політичним підґрунтям, нікуди не подівся. Саме в цьому контексті я бачив у мережі фото футболки з надписом англійською мовою «Мені нічого вже не страшно, я був у Донецьку». На щастя, ніяких негативних інцидентів не було. Іноземців, які були у нас, було набагато менше, ніж очікували. Передусім, небагато французів, португальців, більше могло бути й англійців та іспанців. Також те, що два матчі в Донецьку провела збірна України, теж я вважаю позитивним явищем. Тому, що Донецьк, як ніколи, проявив себе як українське місто», – наголошує Ігор Тодоров.

Економічні експерти зазначають, що місто зробило величезний інфраструктурний стрибок, а ось поштовху для розвитку нових підприємств малого бізнесу Євро-2012 не дало.    

Олена Поволяєва,  Радіо Свобода

Коментарі