alt«Свобода і творчість – синоніми»
Відомий письменник, голова творчого об’єднання пригодників та фантастів Національної спілки письменників України, член правління і президії НСПУ Микола Славинський пропонує  подивитися на відомого політика Олександра Турчинова як людину цілісну, багатогранну, зі сформованим світоглядом, як цікавого й своєрідного письменника, в активі якого – романи й повісті, ціла низка широкоформатних публіцистичних есеїв. 
        «Свобода і творчість – синоніми», - стверджує Олександр  Турчинов, і в цих словах – його життєве кредо й творче покликання. Він не визнає ні самоцензури, ні конформізму, а, навпаки, зосереджує  увагу  на болісних проблемах в суспільстві, аби стверджувати добро й правду. І кожного разу починає з самого себе, з власної відповідальності і обов`язку.
       Отже, особистість – і нація. Власний внутрішній світ – і вселюдські обрії, держава.  Творчість – і доля всього народу. Про це і йдеться в ексклюзивній розмові двох письменників – Олександра Турчинова та Миколи Славинського.

- Економіка, література, політика, теологія – і все це Ваше.  І все це в одній людині. То що головне в Турчинові?
      - Головне? Головне в мені –  оптимізм (сміється). Якщо серйозно, щось виділити з перерахованого не можу. Політика та економіка – це робота, література – можливість забути про цю роботу, а віра –  те, що дає сил жити, працювати й боротися.
Написання  ж книжок для мене -  ще одна можливість донести до читачів свої думки про справедливість, істину, справжню свободу та, врешті-решт, Бога. Тому головне в творчості для мене - це можливість поділитися власними думками.
  - Думками про…
  – Про буденні речі – добро і зло, любов і ненависть, совість і підлість. Про все те, з чим ми стикаємося щодня, але інколи навіть не усвідомлюємо того, тому що не завдаємо собі клопоту замислитися над цим. Знаєте, кардинал Любомир Гузар  якось сказав, що “там, де є хоч дрібка ненависті, немає Бога”.  І тому,  хоч які     випробування випали, не засмічуймо наші душі ненавистю. Не опускаймося до злоби. Я часто згадую цю фразу і намагаюся не випалювати себе ненавистю.
    Ненависть - це щось пасивне. Краще діяти з вірою та оптимізмом, тому ми разом із колегами по Всеукраїнському об’єднання «Батьківщина» та КОДу робитимемо все можливе, щоб якомога швидше позбавити Україну “радості” годувати “сім’ю” ненажерливих корупціонерів, які розтягують нашу країну по шматках. Ось чому, якщо  говоримо про майбутню демократичну Україну, ми просто зобов`язані єднатися, і, як не раз наголошувала Юлія Тимошенко, не йти на вибори кількома колонами – бо можна не дійти, і переможе одна, п`ята, колона. Об‘єднатися, переступивши амбіції та власні інтереси, – це наша відповідальність перед країною. От, бачите, знову я про політику (всміхається).
   – Наше життя сповнене нюансів, і часом категоричні висновки – не найкращий спосіб розв’язання проблеми.
    – Ви маєте на увазі, що є не тільки чорне та біле, а й ще щось чорніше та біліше? Може, й так, але не для мене. Біле – це біле, чорне – це чорне, гідність – це гідність, зрада – це зрада, і ніякі пояснення тут не прийнятні. Крапка. Це моя позиція.
  – До речі, вічне дискусійне питання: відірвана творча біографія від особистої чи ні? Одні кажуть, що для того, щоб писати про суп, не обов’язково у ньому варитися. Інші, навпаки, стверджують, що без Біографії не може бути письменника…. Біографії з великої літери.
   – Знаєте, життя будь-якої людини – при народженні – пишеться з великої літери, і вже від неї залежить, залишиться   ця літера такою  великою, красивою та сяйливою, чи поступово, з роками буде зменшуватися, всихати, непомітно так... А потім дивишся: була людина і нема... і все... не залишилося більше нічого. І я тут говорю не про якихось особливих людей, а про звичайних, як ми з вами.  Свою біографію ми пишемо самі. На те у нас є право вибору – бути вільним чи рабом.
      Нарешті, людина  доти людина, доки вона відчуває нестримне прагнення до Свободи. І це кожну мить, як у Гете: «Лише той гідний щастя й свободи, хто щодня йде за них на бій». А свобода й творчість – синоніми. Справжнє слово письменника – не імперативне, воно здатне усовістити, зробити кращим читачів. І тому до нього прислухаються, бо в галасі та фальцеті немає правди. І через це воно й веде за собою. Недарма Юлія Тимошенко пропонувала, щоб об`єднаний список опозиції очолив моральний авторитет рівня Ліни Костенко.
   – Нещодавно Ви через Інтернет привітали її з днем народження. Відчувається, зроблено це від щирого серця, а не для піару.
   -  І привітав, і подав на своєму сайті добірку улюблених віршів цієї воістину унікальної поетеси. Я люблю лірику Ліни Василівни. Видатна поетеса, надзвичайна людина! Найголовніше те, що вона поруч з нами. Ліна Костенко – той камертон, який нагадує нам про себе, справжніх. Так було завжди. Одні спалюють себе, щоб світити. Інші, щоб зігрітися, спалюють інших…
     Свого часу король Франції Людовик Х1V, який мав абсолютну владу, висловлювався: «Держава – це я!». І сьогодні так намагається сказати криміналітет, який опинився при владі, прибравши до рук парламент, Кабмін, суд і ЗМІ. Але так не буде. Тому що “держава – це ми”! І коли кожен українець таке усвідомить, не залишиться місця для продажу голосів на виборах, не залишиться місця для бандитів та грабіжників, не буде політв‘язнів та приниження України.
– Тоді на завершення. Ми були б раді активніше залучати Вас до  спілчанських справ, зокрема до роботи у творчому об’єднанні прозаїків. Чи от, скажімо, в Ірпені відбудуться семінари молодих  авторів. Переконаний, що Ваші виступи, Ваш аналіз творів цих обдарованих людей був би дуже корисним.  Можна сподіватися?
    – Без питань. Я справді буду радий поспілкуватися з творчою молоддю.
   – Мабуть, скучили за літературою. А над чим зараз працює популярний прозаїк Олександр Турчинов?
   – Популярний? Хіба що у вузьких колах Генпрокуратури та МВС. На жаль, сьогодні в Україні вкрай мало стали читати художню літературу.  Виростає покоління, яке читає тільки рвані речення твіттера, фейсбуку або смс. Що стосується нових творів, то  моя майбутня книжка називається «Пришестя». Дуже хочу завершити  працю, але для цього потрібен час.
     – Який розставить усі крапки над «і». І теж засвідчить, що свобода й творчість – синоніми. Тут я з вами цілком згоден.
    – Дякую за розуміння.

На фото: Олександр Турчинов та Микола Славинський у конференц-залі Будинку письменників

 

Коментарі

Download SocComments v1.3