Ще зовсім недавно у своїх статтях про участь українських режисерів у міжнародних кінофестивалях, про демонстрацію відреставрованої вітчизняної кінокласики я із вдячністю завжди згадував про Національний центр Олександра Довженка. Заслуги його невеличкого колективу в збереженні, відродженні й популяризації наших мистецьких надбань неоціненні.
Підприємство, що об’єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію,  - це наша багатюща національна скарбниця. У Києві та моїй рідній Одесі ходити на кіноперформанси центру Довженка вже модно й престижно. Адже тільки там можна побачити відроджене німе українське кіно, яке здатне затьмарити голлівудські бойовики.

Яким же був мій подив, коли на сайті Національної спілки кінематографістів України я прочитав повідомлення з приголомшуючою назвою «Знищують Національний центр Довженка». Спочатку подумалося, що це сама НСКУ під головуванням Сергія Тримбача б’є на сполох, але інформація виявилася скопійованою слово в слово заміткою, оприлюдненою 30 січня інтернет-виданням Gazeta.ua. Хоч минув цілий тиждень із часу цієї звістки, та ні сама спілка, ні Мінкультури, де саме в ці дні відбулася рокіровка міністрів, ні громадські організації своєї позиції ще не визначили, немов усім заціпило.

Наведу спершу з деякими скороченнями текст самого повідомлення. «В Україні знищується Національний центр Олександра Довженка. Зараз 90 відсотків співробітників звільняють, а приміщення «окупувала» російська фірма, повідомляє «Рідна країна», посилаючись на Gazeta.ua та колишнього головного інженера Центру Сергія Бей-Безпалька. «У Москві є фірма, яка називається творча лабораторія «Саламандра». До останнього часу - це один із найбільших тиражувальників фільмів у Російській федерації. Приблизно в березні 2012 року вони попросились поставити у нас одну чи дві проявочні машини. А влітку вже повністю переїхали зі своїм обладнанням із Москви в Україну, - каже Сергій Михайлович. - «Саламандра» -наш прямий конкурент, а центр Довженка доводять до банкрутства. Коли я почав протестувати, зіпсував стосунки з керівництвом. Написав листа до Міністерства культури, а мене 23-го січнязвільнили з роботи». За словами Сергія Бей-Безпалька, вже є наказ про скорочення штату, в якому названо 89 працівників із 93-х, зараз уже звільнили реставратора, а без якого фільми реставрувати неможливо.

Уявляю як, читаючи ці слова, скрушно хитають головами всі 1200 з гаком членів нашої спілки кінематографістів, які, мабуть, вважають себе послідовниками Олександра Довженка, замість того, щоб обуритися, бодай звернутися із колективним запитом до Мінкультури, Кабміну, зрештою, до самого президента Віктора Януковича. А годилося б вже масово пікетувати саму московську фірму з назвою ящірки «Саламандра», яка готується зжерти центр Олександра Довженка. Але НСКУ, яка й раніше не відзначалася  громадською активністю, на це не здатна. Байдужими залишаються і працівники кіностудії, яка носить ім’я нашого генія, класика світової кінематографії Олександра Довженка, лауреати державної премії його імені, зрештою, просто шанувальники його творчості.

Тож це всім вище переліченим і не названим тут адресую слова, які виніс у заголовок: Шануєте Олександра Довженка? Доведіть це ділом.

Сергій Горицвіт, незалежний журналіст, для "Волі народу"                          

Коментарі