Протистояння між Константинополем і Москвою набирає обертів
Про це констатує газета "День". Видання пише, що Вселенський патріарх Варфоломій цілеспрямовано послідовно втілює взятий курс щодо надання автокефалії православній церкві України. Москва ж продовжує використовувати будь-які методи, щоб зупинити цей процес. Інакше втратить свої штучно пришиті коріння. Константинополь зміцнив свої позиції. Йому вдалося переконати своїх ієрархів, митрополитів православних церков у необхідності збереження єдності з огляду на надання українській церкві автокефалії. Видання наголошує, що це були і є дуже складні шахові комбінації, оскільки Москва завжди тиснула своєю чисельністю прихожан і кількістю парафій, адже вона поки залишається найбільшою церквою у православному світі. Але, як показують нинішні події, не всі перемоги здобуваються чисельністю. Виявляється, перемоги можуть здобуватися щоденною, ритмічною, але тихою працею. На цьому наголошується в публікації «На шляху до томосу».

Кого делегуватиме «Опозиційний блок» на вибори президента України – Бойка, Рабіновича чи, може, Медведчука? Ситуацію досліджує газета «Україна молода». Автор статті Наталія Лебідь пише, що Верховна Рада на новий сезон має досить амбітний список законопроектів, деякі з них узагалі можна назвати історичними для Української держави. Важливим є й те, що ця сесія фактично стане останньою перед президентськими виборами 2019 року. А після їхнього проведення навряд чи можна буде спрогнозувати стійкість і стабільність парламенту, оскільки кожна фракція прагне на цих виборах перемоги саме свого кандидата. Видання пише, що вперше з 1999 року Україна входить у президентський виборчий цикл без чітко окресленої пари фаворитів. Одним із них може стати представник електорату півдня та сходу України. Йдеться не стільки про регіональну складову, скільки про загальну кількість колишніх виборців Партії регіонів і КПУ, а також тих, хто розчарувався в політиках, які прийшли до влади після перемоги Майдану. От тільки чи буде це єдиний кандидат, зазначає видання. Симптоматично, що останнім часом соратник Медведчука Рабінович, який раніше звинувачував «Опоблок» у заграванні з владою, заговорив про важливість єдності ідеологічно близьких сил напередодні виборів. Однак, як переконує автор статті, з ахметовською групою у Медведчука нічого не вийшло: в середовищі, підконтрольному олігарху, претензії останнього на лідерство розцінили як надмірні. Більше того: «сірому кардиналу» часів Кучми дали зрозуміти, що в його колоді бракує козирів. До активів Медведчука належить хіба що тісне знайомство з Путіним, однак цей факт не вражає ані Ахметова, ані Фірташа, йдеться у статті.

Бойовики на окупованих частинах Донецької та Луганської областей призначили «вибори» ватажків і «депутатів» на 11 листопада. Утім, як наголошують експерти «Газети по-українськи», хто «головуватиме» в ОРДЛО, для українців не має значення. У будь-якому випадку це буде призначення з Москви. Київ не вестиме переговорів із бойовиками. Експерти переконують, що Україна не була зацікавлена в ліквідації Захарченка у такий гучний спосіб. Це розборки Москви. Захарченко не ухвалював військових рішень. Їх ухвалюють росіяни. А він гауляйтер –стежив за дотриманням політики Москви й возив потрібним людям валізи з грошима. Через це його й прибрали. Ситуація на окупованих територіях залишається підвішеною та прив’язана до подій у Києві. 17 жовтня закінчується термін дії закону про «особливий статус Донбасу». Тому росіяни відтягнуть питання «виборів» до моменту, доки не буде зрозуміло – проголосує Верховна Рада за його продовження чи ні. Якщо Кремль проводитиме ці псевдовибори за 60 днів до голосування, це привід не продовжувати закон про особливий статус. Це тактичне рішення, щоб примусити Київ вести з Донецьком і Луганськом переговори. Але вони неможливі, бо Україна оголосила ці території окупованими. Цих «виборів» немає в Мінських угодах, зазначає газета.

9 вересня, в Росії відбулися вибори різного рівня. Той же день був примітний масштабними протестами проти пенсійної реформи, констатує газета «День». «Контроль Путіна над системою послабшав» – у статті під таким заголовком голова демократичного руху «Ми» Роман Доброхотов аналізує, про що свідчать результати виборів різних рівнів у Росії, що відбулися на тлі масштабних протестів.

Ірина Біла
Інф.: radiosvoboda.org

Коментарі