На ринку оцінки майна настають великі зміни
Зміни ці задумані (треба віддати належне розробникам) дуже грамотно. Щоб зрозуміти, що ж саме несуть ці зміни самим оцінювачам і народові України, необхідно об'єднати в одне ціле відразу кілька різних проектів нормативних та законодавчих актів. На сьогодні із запланованих нововведень набрав чинності лише один нормативний акт: Постанова Кабінету Міністрів № 231 "Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства".

Мета даної Постанови - відсікти 3500 діючих суб'єктів оціночної діяльності від нової схеми умовно чесного відбирання грошей у населення. Яким чином чинні оцінювачі будуть відсікатися - прояснюють опубліковані Проекти наказів ФДМУ, які планується прийняти на виконання Постанови КМ № 231. Загальну суть даних наказів можна охарактеризувати приблизно таким чином:
а. вводяться два нові, усних іспити для оцінювачів та керівників оціночних фірм;

б. від участі в екзаменаційних комісіях відсторонюються практично всі представники громадських оціночних організацій.

Що маємо на виході? Екзаменаторами є в основному чиновники ФДМУ і деяких інших Міністерств (а корумпованістю наших українських чиновників відома на весь світ, про що свідчать відповідні світові рейтинги, у яких за рівнем корупції Україна стабільно перебуває у світових лідерах). І ці чиновники будуть приймати іспити, як уже зазначалося, в усній формі, що виключає потенційне оскарження результатів таких іспитів. Рівень корупції при прийнятті усних іспитів в Україні досяг такого рівня, що навіть вступні іспити до ВНЗ вже давно замінили тестуванням. Але от деяким чиновникам не хочеться, щоб іспити проходили, як у всьому цивілізованому світі, у формі тестів. Напевно, тому, що їх результати легко оскаржити через суд.

Ось і виходить, що цій групі чиновників шляхом прийняття/неприйняття іспитів нічого не вартує повністю контролювати і кількість оцінювачів взагалі, і кількість Суб'єктів Оцінювальної Діяльності (СОД), які мають право надавати послуги з оцінки, і, природно, персональний склад тих оцінювачів і компаній, які зможуть надавати дану послугу. Враховуючи наведене, розуміємо, що ці чиновники матимуть можливість визначати і вартість самої послуги! Адже зрозуміло ж, що чим менше СОД будуть працювати в Україні, тим вищою буде вартість їх послуг для замовників. Та й пропускати до чинних оцінювачів за допомогою такої ось системи контролю можна тільки тих, хто і ціну буде тримати, і не забувати дякувати важливим чиновникам за працевлаштування.

Але для чого все це потрібно? Не для тих же «копійок», які можна зняти з продавців нерухомості, автомобілів та іншого майна, що підлягає оцінці при відчуженні... Хоча й тут обсяг коштів, які можна виручити, за деякими оцінками вже знаходиться на рівні 400-500 млн. гривень на рік. Але це «дрібниця». Головне - попереду!

Наступним етапом у реалізації даної схеми перекачування грошових коштів з кишень громадян до кишень деякої групи осіб, яка дуже активно лобіює просування цієї схеми, є Проект Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо оподаткування багатства та предметів розкоші». Як видно з наведеного Законопроекту, пропонується зобов'язати ВСІХ громадян, у яких є майно на території України, один раз на рік звертатися до відповідних оціночних компаній для отримання послуг з оцінки. От і «ціна питання»... Тепер зрозуміло, що насправді тягнуть за собою пропоновані сьогодні зміни! Ємкість ринку збільшується на кілька порядків! І це не абстрактні красиві слова! Це реальні гроші УКРАЇНЦІВ, ті самі гроші, які сьогодні поки ще лежать в наших кишенях!

А якщо до цього додати досвід 2012 року, коли була зроблена перша спроба введення даної схеми і вартість послуг з оцінки протягом одного дня злетіла на порядок! Тоді мінімальна вартість оцінки для оподаткування при продажу квартири перевищила величину середньої зарплати в Україні ... А відомі випадки, коли за оцінку будинку в Києві оцінювачі запросили суму в 40 тис. грн. Ось так апетити! Але ж і це ще не всі «принади»... Оподатковувана база оцінки, яку так активно намагаються впровадити, називається «оціночна вартість». Ніякого відношення до РИНКОВОЇ вартості дана величина не має. Різниця між цими двома видами вартості полягає в тому, що при визначенні «ринкової» вартості оцінювач орієнтується на вартість продажу аналогічних об'єктів у тій місцевості, в якій знаходиться об'єкт оцінювання. При визначенні «оціночної» вартості, ніякі ринкові чинники не враховуються, а оцінка проводиться на підставі коефіцієнтів і вартостей, затверджених відповідним органом.

Здогадатися, з якої стелі будуть братися ці коефіцієнти і вартості - неможливо! Принаймні, одне відомо точно: Кабінет Міністрів відмовився від аналізу ринкових даних для цих цілей. Швидше за все, такі вартості і коефіцієнти братимуться виходячи з того, скільки грошей потрібно зібрати з платників податків: потрібно поменше - зроблять маленькі коефіцієнти (наприклад, перед виборами), коли знадобиться поповнити бюджет (а в Україні це треба ЗАВЖДИ) - збільшать коефіцієнти... Зручно! Можна буде міняти величину податків без виснажливої процедури внесення змін до податкового законодавства.

Можливість змінювати податки в обхід податкового законодавства несе в собі ще одну загрозу. Завдяки «кишеньковим» оцінювачам і ніким не контрольованого, окрім самих чиновників, встановлення «потрібної» величини бази оподаткування для нерухомості, дозволить швиденько
 розселити «хрущовки» в центральній частині Києва та інших великих міст, які так заважають "великому бізнесу"! Для цього достатньо буде просто встановити там «оціночну» вартість 1 кв.метра на рівні, наприклад, 1 млн доларів... Жителі цих «хрущовок» миттєво стануть «багатіями» і доведеться їм платити податки зі своїх багатомільйонних квартир... Не важко порахувати, що заплатити, наприклад, з 1-кімнатної квартири, оціночна вартість якої буде на рівні 32 млн доларів, навряд чи хтось з мешканців зможе. Отже, при першій же вимозі податкових органів виплатити такі податки, мешканцям буде легше віддати свої квартири безкоштовно, тільки б позбутися такого баласту. Ну, а яку вартість на квартири інших «простих смертних» встановлять чиновники - це навіть передбачити неможливо ...
           
У даній статті описані ті сценарії, які можна реалізувати завдяки пропонованій на сьогодні урядом України схемі. Не можна стверджувати, що ситуація обов'язково, вже завтра, почне розвиватися в напрямку описаних сценаріїв. Не можна стверджувати, що інститут НЕЗАЛЕЖНИХ оцінювачів є єдиною перешкодою на шляху описаних схем. Але одне можна стверджувати точно: дані схеми неможливі в ситуації, коли для оподаткування визначається вартість, що формується в ринкових умовах і на величину якої чиновницький апарат вплинути не може. У всьому світі таким видом вартості є тільки «ринкова» вартість! А пропоновані сьогодні зміни до оціночної діяльності спрямовані саме на те, щоб максимально усунути ринкову вартість, а з нею і незалежних оцінювачів, від визначення бази оподаткування. І це наштовхує на різні думки про наше подальше майбутньомє.
 
За матеріалами Відкритого Клубу Незалежних Оцінювачів ВІКНО

Коментарі