8 березня - визнаний у світі день боротьби за права жінок. Цей день повинен стати святом рівноправності, а не святом "весни та краси"
Український інститут національної пам'яті (УІНП) вважає, що дискусія про те, чи варто 8 Березня залишати вихідним днем, не так важлива, як то, якими смислами буде наповнена ця дата.
Традиція святкування окремої дати, яка б наголошувала на відсутності рівності між чоловіками та жінками, перш за все в питаннях виборчих та трудових прав, з'являється на початку минулого століття з ініціативи жінок. Повноцінно на міжнародному рівні цей день відзначається з 1975 року, коли ООН прийняла відповідне рішення, нагадують в УІНП.

Інститут нацпам'яті підкреслив, що до появи цього дня СРСР не має жодного відношення, оскільки це не комуністичне й не радянське свято, хоча пізніше воно увійшло у своєрідний "канон свят радянської людини".

"Дискусія, чи варто 8 березня залишати вихідним днем, не настільки важлива, як те, якими сенсами буде наповнена ця дата. Чи продовжуватиметься радянська і пострадянська традиція «свята весни й краси»? Чи це буде нагода поміркувати, які права здобули жінки у світі за ці понад 112 років, відколи у США вперше був проголошений Національний жіночий день", - відзначають в Інституті.

В УІНП додали, що СРСР стер ключову суть 8 березня і це цілком закономірно, адже в тоталітарній країні не могло бути мови про реальну і послідовну боротьбу за права людини.

"Те, чи здатні ми сьогодні на рівні публічних обговорень якісно змінити фокус у підході до цього міжнародного дня, – також є індикатором руху нашої країни від радянського минулого до зрілого європейського суспільства... Тож 8 березня – добра нагода осмислити, в чому реальність відрізняється від декларацій, де справді є поступ, а в чому українські жінки досі змушені відстоювати свої права", - додають в Інституті.

Історія 8 березня – версія друга: протести повій, а не робітниць фабрик

Ця версія походження свята, мабуть, найскандальніша і найнеприємніша для всіх представниць прекрасної статі, які з трепетом очікують Міжнародного жіночого дня.

У 1857 році в Нью-Йорку жінки справді протестували 8 березня, але були це не текстильниці, а повії. Вони вимагали виплатити зарплату матросам, адже ті користалися їхніми послугами та не мали грошей заплатити.
Ще пізніше – 8 березня 1894 року – у Парижі відбулася ще одна демонстрація повій. Цього разу вони вимагали визнати їхні права нарівні з тими працівницями сфери послуг, які шиють одяг чи печуть хліб, і заснувати спеціальні профспілки.

8 березня довгий час був звичайним робочим днем, тільки 8 травня 1965 року, напередодні 20-річчя Перемоги у Великій вітчизняній війні, Міжнародний жіночий день 8 березня був оголошений в СРСР святковим днем.

Якщо сказати, що 8 березня – це комуністичний пережиток, ви не помилитесь, йдеться у публікації 24.tv.ua.

Але УІНП так глибоко не "копає".

Коментарі