Ви ніколи не були, не є і не станете нормальним президентом, - Олег Чорногуз вшосте звернувся до Зеленського
Володимире Олександровичу, пишу вам чи не шостого листа (цифра із страшного сатанинського числа) і молю вас Господом Богом: зійдіть з трону.
Вам нічого в цій державі, яка вам чужа, не під силу. Ви ніколи не були, не є і не станете нормальним президентом тієї держави, котру ви висміювали з української сцени на московському язиці, як і ту ж мову, якою ви не володієте і не швидко освоїте, бо це вам від природи не дано.

Лист №6 до президента Зеленського

«Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми - українці?»
                                               Віктор Баранов
 
Володимире Олександровичу,
пишу вам чи не шостого листа (цифра із страшного сатанинського числа) і молю вас Господом Богом: зійдіть з трону. Вам нічого в цій державі, яка вам чужа, не під силу. Ви ніколи не були, не є і не станете нормальним президентом тієї держави, котру ви висміювали з української сцени на московському язиці, як і ту ж мову, якою ви не володієте і не швидко освоїте, бо це вам від природи не дано. Людина, яка працювала понад 20 років на чужих текстах, сама  самостійно не мислила, а тільки тренувала пам'ять, не здатна стати оратором. Це підтверджують усі ваші виступи, що я чув протягом цих пів року. У вас нема ні честі, ні совісті, ні сорому.

Ви виступаєте перед різними аудиторіями і не задумуєтесь, що перед вами сидять філологи, кандидати наук, доктори, члени-кореспонденти, академіки - цвіт української нації, і слухають президента, який читає навіть з папірця малограмотно, а коли відривається від написаного, починається темний ліс із культури Вєрки Сердючки. Я голову як страус опускаю під стіл. Від сорому  і ганьби й прокльонів, що я надсилаю тим 73% невігласів, які за принципом «хай гірше, аби інше» вирішували долю моєї (моєї, а, видно, не вашої, не Вадима Рабиновича, не Юрія Бойка, не Деркача, не Медведчука) - моєї української України.

Ви дістали все оте вже на першому році президентського життя. Тепер ви з рідного батька (докотилися до тирана Сталіна - фельдмаршалів на солдат не міняємо) знімаєте сорочку - позбавляєте  президентської  стипендії у 3 тисячі гривень, яку не ви, син, йому дали, а ваш попередник - Петро Олексійович Порошенко, якого ви так ненавидите за те, що й Кремль. Збіг обставин? Не думаю… І яке суголосся.

А звідси: завтра ви знімете і з мене ту президентську стипендію, і з сотень, а може й тисяч інших таких самих престарілих стипендіатів, яких ваші радники вважають «відпрацьованим матеріалом». Щоб ваш підлеглий чиновник від Мінфіну сказав: «Он президент з рідного батька стипендію зняв». А це такий самий «відпрацьований матеріал». Але саме такий «відпрацьований матеріал» сьогодні, як не прикро, ще вчить молодого  президента уму-розуму. Ви ж узяли в свої ряди радників із когорти «відпрацьований матеріал»: 88-річного Вітольда Фокіна і 86-ти річного Леоніда Кравчука. І що вони дали Вам особисто, яку свіжість принесли у нашу дипломатію, політику, стратегію? Виправдали, по суті, загарбання українських земель Московією і, по суті, відповідно до московської ідеології звели до внутрішнього «конфлікту в Україні» кремлівську бійню на українських полях, де полягло за рідну землю понад 2 тисячі тільки наших синів і дочок, захищаючи вас і мене, і давши вам можливість стати навіть президентом держави, яку ви до цього називали «німецькою повією», висміювали у стилі московських хохмачів українську мову, а про історію України стверджували, що її ніхто, як і ви, не читає, і в ній (книжці) можна ховати від дружини кишенькові гроші? Чи забулося? А ще ці «доблесні радники» виправдали загарбання українського Криму бандитською Московією, для якої до одного місця усі без винятку ООНівські резолюції, міжнародні угоди, хартії, конвенції. Для Кремля – це  просто папірці. Реальне тільки загарбання чужих земель, які нібито «ісконно московські».

Там, де ступив кінь ординського хана, там його земля: кров, смерть, руїни чужих держав і, в першу чергу - сусідів. Ментальність орди не змінилась і протягом 8-ми тисячоліть. А ви замість того, щоб сісти за стіл зі своїм президентом-попередником і виробити єдину концепцію, стратегію, ідеологію європейської держави, зводите з ним рахунки під час війни з таким лютим ворогом як Москва. Краще думайте свій народ, про тих 73 відсотки, які ви на очах втрачаєте. В ім’я чого це? Для чого це? За що ви так уперто ненавидите свого попередника?За що? За те,що він створив армію, повернув Томос (нечувана подія!),історичну справедливість для України. Повернув колоніальному народові його рідну мову. Народові, якого катували і вбивали, насильно асимілювали і нищили мільйонами душ московські кати упродовж майже 4-х сторіч, забороняючи (в першу чергу!!!)розмовляти рідною мовою. І ось  щаслива історична мить. Бог змилувався над нами. Нам, тим, хто заснував Москву (Довгорукий, а не Дліннорукий, якого народ Київської Русі називав (до Вашого відома) «Довга рука»), свою колонію, для свого князівства. З нього згодом виріс монстр на фундаменті Золотої Орди від 13-го сторіччя і пішли нові завоювання ординські: покореніє Сібірі, покореніє Крима (дивись картини московського художника Сурікова, читай поему «Горе от ума» Грибоєдова, там усе це написано). І ординська колонія стає митрополією. Стає тією гідрою, що вбирає все у себе, весь інтелект, починаючи від Києво-Могилянської академії, і православіє через 500 років після хрещення Руси- України! Після того, як Русь-Україна створила перший у світі Євросоюз інтелектом Ярослава Мудрого, котрий віддав 12 своїх дітей за європейських королів, принців, королев чи їхніх наступниць.

Володимире Олександровичу, саме з вашим приходом до влади - слуг чужого народу», не українського - підняли голову і вийшли з підпілля прокремлівського бужанські, дубінські, рабиновичі, ківи заговорили московською мовою на всіх щаблях української влади. Саме з вашим обранням і приходом до влади слуг чужого народу, не українського, заговорили мовою вєрки сердючки, шуфричів та інших з розумовим відхиленням у бік «рускага міра», яке видно по їх очах, і почали вбивати українців в Україні за українську мову. Згадаймо 37-річного  ветерана АТО, волонтера Артема Мірошниченка, якого добили до коми в Бахмуті і він так і не вийшов з коми і помер у лікарні. Тоді по всій Україні - Львові, Києві, Дніпрі, Запоріжжі, інших містах розпочались акції «Убитий за мову».

А тепер побили ледь не до смерті (уже в рідній столиці Києві) кремлівського політв’язня Володимира Балуха (також ще перебуває в комі). Його не добили на окупованій території Криму, але майже добили у столиці України - до розтрощення черепа. Ви пропонуєте підсадку качок, або підкидання чужих яєць під квочку – уведення окупаційної мови в школах, підсадку студента-іноземця в українську групу студентів, щоб заради цієї однієї «квочки» почати розмовляти московською (а чому не польською, чеською, болгарською, словенською, словацькою?). Звідки такі привілею окупанту?
 
Cьогодні за нашу мову знову вбивають, як у часи творення «єдіного советского народа» с єдіним (звісно, московським) язиком. Тоді два кедебістських покидьки вбили серед білого дня видатного композитора Ігоря Білозіра. Сьогодні у вільній Україні вбивають за українську мову, державну, мову представники 5-ї московської колони кримчанина Балуха. Москва не добила, вирішили добити у Києві. Мовляв, довга рука Москви і в Києві дістане українця, як споконвіку діставали (візьмемо лиш період) від Івана Мазепи) родину Войнаровських, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Лева Ребета, Степана Бандеру, журналіста Шеремета, Олеся Бузину, щоб звалити  це на українських націоналістів, полковника Шаповала (уже наш час) і десятки інших славних і неславних імен.

Де ще у світі така держава, в якій заборонялась би мова корінного народу?! За неї, як і в колонії, вбивали? Назвіть мені таку державу. Де у світі інородці, кримінальні злочинці( в минулому) злодії, яких було засуджено до вічного ув’язнення в СРСР, сьогодні є «слугами народу»?Сьогодні вони нав’язують свою політику українцям, українському народові. Маю на увазі Вадима Рабиновича, за яким кілька тюрем плакало і в есесеревіській і в незалежній. Яке моральне право (аби лиш була совість і честь у цієї  істоти), будучи євреєм за своїм походженням, натравлювати росіян на українців. Хай би він, маючи два паспорти, спробував у Ізраїлі стати на бік арабів і словесно воювати проти рідного Ізраїлю. Чому ж він дозволяє такі випади, як московські агенти типу деркача, шуфрича, медведчука й іншої моральної нечисті (типу шарія, юрія кота, володимира олійника - зрадників, яничар, через яких нищилась воля народу, його державність. Ці прислужники завжди служили сюзерену і нищили зсередини і ззовні нашу державу. Чому їх не заносять до чорної історичної дошки ганьби. З покоління в покоління. Цих квіслінгів має знати український народ, діти з дитячого садочку і з першого класу, як ворогів власного народу, як іуд, які продалися за 30 срібників.

Вони продають такий древній, такий великий і такий невмирущий (незважаючи на московські катування, тюрми, концтабори, розстріли) НАРОД. Саме цей народ, руси-українці, створив Московію і подарував Московії мову, проваславіє, культуру, як згодом це зробили й інші європейські держави, особливо за Петра Першого і Катерини Другої. Усі царі (чи майже всі) не є і не були московського походження. Орда дала тільки аксакових, суворових, кутузових, тютчевих. За імперську історію Московії так само не було московських письменників. Усі були інородцями, починаючи із засновника нової літературної мови Московії – Пушкіна (араб), Гоголя (українець), Белінського, Чернишевського, Достоєвського (поляки,українці). Додайте сюди ще й Розумовських і сотні, сотні видатних українців імперії. Придбайте книжку Віталія Абліцова «Галактика «Україна». Це енциклопедичний довідник світового масштабу видатних постатей українського походження. Я мав честь її видати, про що зазначає автор на сторінках цієї своєрідної енциклопедії.

Володимире Олександровичу, я розумію Вашу зайнятість. Та ще й у такій величезній державі європейській, якою є Україна. Тому далі писатиму стенографічно. Пригадую спомин одного з прибічників президента Леоніда Кучми, який після свого прем’єрства вирішив поїхати назад у Дніпро (це місто в Україні, а не тільки річка, - ОЧ), купив вудочки і пішов до Дніпра рибу ловити. До нього приїхали Табачник, Гурвіц та інші хлопці з нашого двору. Людмила Миколаївна (дружина Кучми) їм сказала:
- Хлопці, їдьте назад. Він не потягне як президент. Україна – це не «Південмаш». Залиште його в спокої.
- Ми керівництво беремо на себе, допоможемо. Нам світ допоможе, - нібито сказав Табачник і після довгих умовлянь, Леонід Данилович погодився. Народ обрав його президентом, табачники допомогли. Тепер кажуть, що Кучма був найкращим президентом. Можливо. Переписався з рускаго на українця, вивчив українську мову, хлопці з нашого двору допомогли навіть з другим терміном. Щоправда за нього вилилося дуже багато крові з тодішніх «претендентів на папаху», починаючи від Гетьмана, до Кирпи, через Гонгадзе до Щербаня…
Думай-те!

ОЛЕГ ЧОРНОГУЗ, письменник

Коментарі

Download SocComments v1.3