Сьогодні Пам’ять як ніколи важлива
У Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" відкрилась виставка, де представлені фото й історії 16 чоловіків та жінок, які зберегли свідчення та факти про Голодомор, не боялись писати та говорити про це, коли ця тема була заборонена, а також інформували про це світову спільноту, як свого часу зробив американець і автор "Дня" Джеймс Мейс.
Директор Меморіалу Олеся Стасюк зазначила, щороку до Дня пам’яті жертв Голодомору обирають одну з тем, щоб якомога ширше розповісти про Голодомор 1932—1933 років. Цього року Україна згадує «людей правди». «Це ті, хто публікували статті в західній пресі, описували побачене й пережите у щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувався навколо, ризикуючи кар’єрою, свободою або навіть життям», — додає Олеся Сторожук.

Експозиція діятиме до кінця грудня. Її організовували спільно Український інститут національної пам’яті, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», Центр досліджень визвольного руху, Архів СБУ та Громадський комітет вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932—1933 років. Виставку вже побачило чимало дипломатів та чиновників, але цінним є те, що приходять сюди і свідки трагедії. Так, 90-річний Микола Онищенко, який у дитинстві пережив Голодомор, розповів, що двічі вмирав від голоду: «У 1932—1933 роках, а другий раз — у німецькому концтаборі. Я бачив багато трупів, страшні знущання фашистів — але то були вороги. Але те, що я бачив, коли мені було сім років, назавжди зробило мене іншою людиною».

Для нас, а особливо журналістів, всіх цей меморіальний тиждень — це ще один шанс зробити вибір: бути Волтером Дюранті чи Ґаретом Джонсом, відмежовуватися і «заговорювати» складні теми, чи досліджувати їх, проговорювати і приймати.

Тож, 28 листопада о 16 годині запаліть свічку у своєму вікні — як ушанування пам’яті жертв Голодомору. Сьогодні Пам’ять як ніколи важлива.

Інна Лиховид, "День"
Інф.: day.kiev.ua

Коментарі