Анатолій ГРИЦЕНКО, Голова партії "Громадянська позиція"

Газові контракти, підписані в 2009 році, безумовно, невигідні для України. Вони кабальні, несиметричні по зобов’язаннях сторін і штрафних санкціях, а тому повинні бути переглянуті.
Це не єдиний випадок міжнародних угод не на користь України, як до 2009-го, так і після. Ось деякі приклади.
1991-1992: несправедливий розділ золотовалютних резервів і майна колишнього СРСР, зокрема за кордоном.
1994: неадекватна компенсація за відмову України від третього в світі стратегічного ядерного арсеналу.
1991-1997: розділ Чорноморського флоту: кращі кораблі, гавані і причали віддали Росії. Замість справедливої орендної плати на рівні $0,8-1 млрд. щорічно нам списували удесятеро меншу суму за борги, об’єм і природа яких також не беззаперечні.

1998: Україна не отримала обіцяних тисяч робочих місць в Харківській області, коли під натиском США відмовилася від постачань устаткування для Бушерськой АЕС в Ірані.

2006: у Москві підписані газові контракти, не менш кабальні, ніж у 2009-му.

2010: Харківські угоди завдали удару по національним інтересам України – як у сфері безпеки, так і в енергетиці.

Оголосимо злочинцями і посадимо за ґрати всіх президентів, прем’єрів і міністрів, які не змогли добитися кращих умов для України на переговорах в Москві, Брюсселі або Вашингтоні? Щоб назавжди відбити бажання будь-кому проводити будь-які переговори від імені України? Абсурд.

Абсурдним є переслідування прем’єра-політика в порядку, передбаченому для кримінальних злочинців.

Якби в мотивах Тимошенко слідство виявило корисливий інтерес і особисту вигоду, тоді Кримінальний кодекс був би цілком виправданий. Не виявило? Тоді все це лише зведення рахунків.

Підписанням невигідних контрактів прем’єр закрила тему боргів ЄЕСУ перед Міноборони Росії? Ні. На банківські рахунки Тимошенко надійшли гроші після підписання контрактів? Таких фактів прокуратура суду не пред’явила. Тоді в чому кримінальний злочин?

Люди не вірять, що президент Янукович безпристрасно бореться з корупцією. Тому що переслідують «попередників», тоді як «нинішнім» або «тушкам» все сходить з рук.

Тимошенко місяцями не випускають за межі Києва, а мер того ж Києва залишається на посаді і спокійнісінько подорожує за кордоном. А як же зафіксовані новою владою багатомільярдні зловживання команди Черновецького?!

Валерія Іващенко більше року тримають в СІЗО, а його наступника в Міноборони, Михайла Єжеля, за зловживання в особливо крупних розмірах, що підкріплені документально, до відповідальності не притягають?!

Юрій Луценко не небезпечний для суспільства, але суд вісім місяців тримає його за ґратами. Сина прокурора з Дніпропетровська, що убив трьох жінок, як і десятки інших мажорів, які несуть смерть на вулицях наших міст, суд не заарештовує...

У справедливість суду над опозицією не вірять ніде. Про політичні мотиви виразно говорять у Брюсселі, Страсбурзі, Москві, Вашингтоні, Берліні, Варшаві.

Команда Тимошенко, захищаючи свого лідера від переслідувань, теж переходить межі допустимого. Забуваючи про інтереси країни, вона провокує Євросоюз на відмову від підписання угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з ЄС.

У Європі провал переговорів сприймуть хто з жалем, а хто і з полегшенням. А в Україні?

Країна отримала реальний шанс – зафіксувати нарешті, після 20 років поневірянь, європейський вектор розвитку, життєві цінності і демократичну перспективу. Втратити шанс через внутрішні суперечки та особисту помсту неприпустимо.

Продовження судових ігрищ веде Україну прямо до Москви, у творіння Володимира Путіна – Митний союз. Правосуддя там точно не буде. Ні для Тимошенко, ні для Януковича, ні для кого.

Значить, пора зупинити війну на самознищення. Переможців в ній не буде – програє вся країна.

Переговори з ЄС потрібно завершити до грудня. З урахуванням політичних розкладів і виборів в країнах ЄС іншої такої можливості в найближчому майбутньому у нас не буде.

Янукович, якого перспектива Митного союзу теж не спокушає, повинен швидко шукати вихід. Зазвичай він там, де і вхід.

Повноважень і важелів впливу, щоб припинити убивчі для майбутнього країни судові процеси, у президента достатньо.

журнал FORBЕS, серпень 2011 р.        Джерело: grytsenko.com.ua                    
 

Коментарі