З України в минулі роки вивозилося в офшори близько 15 мільярдів доларів щорічно. Частина з цих грошей,  помилково обрахованих як «іноземні інвестиції», потім ввозилася назад у країну,    але завжди менше, ніж вивозилося. За оцінками ряду експертів, які провели свої розрахунки взаємно незалежно, за останній рік з України в офшори було вивезено 53 мільярди доларів (що більше, ніж державний бюджет України, який менше 45 мільярдів)! П'ЯТДЕСЯТ ТРИ МІЛЬЯРДИ!
 
На тлі загальної захопленості футболом і мовними питаннями спробуємо зберегти тверезу голову і максимально стисло уявити собі ситуацію в Україні в цифрах.
Для початку, трохи макроекономічних показників (Азарови й Арбузови можуть скільки завгодно розповідати, що все добре, але цифри, на відміну від них, не брешуть). І, як відомо, найкраще цифри говорять у динаміці.

Обсяг золотовалютних резервів України в минулому році становив 38,4 млрд. доларів (пам'ятається, Арбузов ще хвалився рекордним збільшенням ЗВР), а до 1 червня 2012 впав до 30,7 млрд. доларів.
До речі, агрегат М0 (обсяг готівки поза депозитних рахунків) склав на початок травня 194,5 мільярда, тобто за поточним курсом долара забезпеченням цих коштів зайнято близько 24,3 млрд. доларів ЗВР. Як тільки ЗВР впадуть нижче цього обсягу (а з урахуванням поточних тенденцій і швидкостей, це справа кількох місяців), падіння гривні буде вже не зупинити.
Більш того, поріг може зрости, оскільки для забезпечення соціальних ініціатив Президента (читай «передвиборного підкупу виборців»), швидше за все, доведеться включити верстат, істотно збільшуючи гривневу масу в обігу.

Але йдемо далі. Державний борг зріс за аналогічний період із 48 млрд. доларів до 60,9 млрд. доларів. До речі, ніхто не підкаже мені, який граничний розмір державного боргу встановлений Бюджетом-2012? Правильно, 415 млрд. грн., що приблизно дорівнює 52 млрд. доларів (я сміявся вже тоді, коли читав це в проекті Бюджету)! Пани Арбузов та Азаров вже порушили закон, перевищивши встановлені ними ж норми запозичення, але ж пройшло всього півроку, що ж то буде до грудня...

Тепер перейдемо до цікавішого, я би навіть сказав, ключового моменту. Сукупний зовнішній борг України становить 126,8 млрд. доларів, що вже наближається до 80% від ВВП. Янукович, звичайно, нафантазував у своїй заяві, що у 2012 році ВВП України складе 1,5 трильйона гривень, але за перші півроку він склав близько 600 мільярдів гривень, що в річному вираженні дасть лише 1,2 трильйона (150 млрд. доларів). Ділимо 100% * 126,8 / 150 = 84,5% ВВП. І, нагадую, до кінця року цей показник має всі шанси ще погіршитися.

Сальдо зовнішньої торгівлі також продовжує залишатися негативним. Щомісячна різниця між імпортом і експортом становить приблизно 1-1,2 млрд. доларів, що автоматично означає зростання боргових зобов'язань на аналогічну суму.
На перший погляд може здатися, що ми споживаємо більше, ніж виробляємо (як це зараз ставлять в докір Греції всякі ліберальні економісти). Але варто додати в рівняння всього одну змінну, і картина змінюється кардинально.

З України в минулі роки вивозилося в офшори близько 15 мільярдів доларів щорічно (ми про це регулярно пишемо, щоб, не дай Боже, не забулося!). Частина з цих грошей потім ввозилася назад в країну, помилково обрахованих як «іноземні інвестиції», але завжди менше, ніж вивозилося. За оцінками ряду експертів, які провели свої розрахунки взаємно незалежно, за останній рік з України в офшори було вивезено 53 мільярди доларів (що більше, ніж державний бюджет України, який менше 45 мільярдів)! П'ЯТДЕСЯТ ТРИ МІЛЬЯРДИ!

Громадяни, рідні, після всіх цих років розпилів і переділів ми як і раніше виробляємо більше, ніж споживаємо! З такими показниками ми цілком могли б розрахуватися з усіма боргами (або просто не позичати), а також взагалі обійтися без цих самих «іноземних інвестицій» (яких, насправді, кіт наплакав), якби не цей нескінченний потік грошей, що йдуть «на Кіпр». Більше того, ми могли б ще по кілька мільярдів доларів щорічно витрачати на модернізацію економіки, на оновлення виробництв і розвиток науки.
Громадяни, це не ми погано працюємо, це не у нас «неконкурентоспроможна економіка», нас просто безбожно грабують! Це головна і єдина проблема нашої країни.

Втім, ні, не єдина (це я погарячкував). Наступною проблемою нашої країни є демографічна ситуація. У нас банально невідомо, скільки народу живе в Україні. Офіційна статистика говорить нам, що українців приблизно 45,5 мільйона. А, наприклад, дані по споживанню хліба кажуть, що приблизно 38 мільйонів. І ці дані (було 52, померло 7, виїхало за кордон ще 7) мені здаються більш об'єктивними.

Я був системним адміністратором в обласному управлінні статистики, коли проходив Перепис-2001. Уже тоді тільки по Вінницькій області близько 46 000 чоловік перевели з категорії «виїхали за кордон» у «тимчасово відсутні». По всій Україні це дає нам понад мільйон «фальсифікованих душ», а якщо врахувати, що із західних областей виїхало набагато більше, ніж із центру, то ще більше. І за ці роки їх число ще значно збільшилася.
Чому питається, за 11 років ніхто так і не зібрався провести новий перепис? Навіть проміжний, 5%-ний! Тому що мільйони «мертвих душ» - це потужний інструмент фальсифікації будь-яких виборів. Гоголь - великий письменник, все передбачив, і мертвих душ, і нечисть. Хлопці, поки не буде проведений повний та об'єктивний перепис населення України, ні про які чесні вибори й мови бути не може! Мертві прийдуть і проголосують!

Ну і, додатково, якість цієї демографії, і її тенденції. Три роки тому половина випускників ВНЗ мріяла поїхати за кордон, а зараз уже дві третини. І це не так уже й дивно, враховуючи, що влаштуватися за фахом практично нереально.
Два роки тому число людей, які подали заявки на отримання грін-карти (можливості виїхати в США) було близько 250 000, у минулому році вже майже мільйон, а зараз - півтора мільйона. Вдумайтеся: в Україні півтора мільйона людей (не рахуючи членів їх сімей) хоче виїхати на ПМЖ за кордон, і це тільки в США!

Крім того, українки масово відмовляються народжувати дітей. Більше 80% українських жінок не хочуть мати дітей, поки економічна ситуація не покращиться (а з якого дива їй поліпшуватися, якщо країну грабують на 53 мільярди доларів за рік?!), А понад третина тих, у кого їх двоє, живуть за межею бідності.
Якщо після всього прочитаного хтось ще вірить у «еволюційний розвиток», то це вже клініка, і таким панам потрібно не читати аналітичні статті, а звертатися до відповідних фахівців у білих халатах.

Втім, щоб скласти повнішу картину найближчого майбутнього, нам не вистачає ще одного компонента - зовнішньої економічної і політичної обстановки. На обстановку в Україні в основному впливають три компоненти: стан економіки в США (на жаль, вони на всіх впливають), в ЄС і в РФ.
Економіка США не настільки вибралася з кризи, як це багато разів заявлялося. В останній доповіді ФРС довелося знизити всі прогнозні макроекономічні показники, оскільки було очевидно, що вони не виправдаються. У результаті рейтинговому агентству «Moody's» довелося знизити рейтинги 15 найбільших американських банків. Одним з ключових показників того, що криза нікуди не пішла, є той факт, що ФРС зберігає облікову ставку близькою до нуля (тобто фактично задарма роздає гроші банкам).

Заявлений коефіцієнт інфляції в 1,7% розрахований взагалі незрозуміло на кого, оскільки незрозуміло, хто може в це повірити. Інфляція в США становила в останні роки не менше 8-10% на рік, що чітко видно і по індексу споживчих цін (ІСЦ). Навіщо занижувати інфляцію, запитаєте ви? Дуже просто: якщо коефіцієнт інфляції більше коефіцієнта зростання, то це ніяке не зростання економіки, а її падіння. Такими нехитрими маніпуляціями і підтасовуваннями ФРС намагається вберегти США від паніки, яка неминуче почалася б, якби спливла правда.

Що стосується Євросоюзу, то, незважаючи на кидані на розв'язання кризи сотні мільярдів євро, обстановка залишається вкрай нестабільною. Минулі вибори в Греції не додали впевненості в завтрашньому дні, оскільки сформований коаліційний право-лівий уряд вкрай нестабільний, і не виключено, що вже до осені ми побачимо наступні грецькі вибори. Вкупі з проблемами в Іспанії та інших країнах Півдня Європи, це продовжує загрожувати розпадом єврозони (при цьому замість реальних заходів щодо вирішення проблем євробюрократи воліють зображувати видимість того, що все під контролем).

Фактично політика заливання всіх проблем незабезпеченими фінансами нічого не вирішує (адже більшості давно зрозуміло, що такої маси активів, що відповідає вкиданим євро та доларам, не існує в природі), а лише погіршує ситуацію. Поточна політика ФРС США та ЄЦБ - це гасіння пожежі бензином.
На цьому тлі може здатися, що ситуація в Росії краща. Але криза в єврозоні боляче вдарить по Росії теж, тому що, по-перше, європейцям буде нічим платити за постачання їм енергоресурсів, по-друге, платити вони будуть стрімко знецінюваними євро і доларами, а по-третє, більшість резервів російського Центробанку номіновано в тих же доларах і євро.

Що ж служить індикатором розгортання нової хвилі боргової кризи? Таким індикатором виступає, перш за все, ціна на нафту. І якщо місяць тому, коли я писав попередній огляд, ціна російської нафти Brent злегка перевищувала психологічну позначку в 100 доларів за барель, то зараз, всього через три тижні, вона вже впала до 90 доларів і коливається в районі цієї позначки. Минулого разу подібне падіння було в кінці 2008 року і супроводжувало всім відомі події в США.

До речі, а що буде з російською економікою, бюджет якої на 59% залежить від експорту вуглеводнів, у разі чергового різкого падіння ціни на нафту? Думаю, всі здогадуються, що нічого доброго.

Як усе вищенаведене стосується України? А дуже просто. Резерви України падають, борг зростає, співвідношення гривневої маси до розміру забезпечення прямує до критичної точки, негативне торговельне сальдо витягує із країни по мільярду доларів на місяць. Плюс до цього всього додати бюджетний дефіцит у 25 мільярдів гривень, який, незважаючи на всі зусилля податкових служб по вичавлюванню соків з населення, за півроку вдалося скоротити менш ніж на мільярд.

Додайте до цього загальне негативне ставлення до Януковича в Європі і загравання американців з Тимошенко як політичні чинники, і розгортання другої хвилі кризи, коли ніхто не тільки не захоче, але й не зможе дати Україні ще в борг як економічний фактор - і ви отримаєте приблизну картину, що нас чекає восени.
Інші деталі можете домалювати в міру жвавості своєї уяви ...

Олександр Роджерс,  Інф.: hvylya.org 

Коментарі