Після введення формули "Роттердам+" виграли генеруючі компанії, передусім ДТЕК Ахметова, - Олег Перетяка
У дурнях залишилися країна, яка далі залежить від поставок вугілля з Росії, промислові споживачі та населення.
 Минуло майже 1,5 року з того часу, коли з легкої руки Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) в Україні почала працювати скандальна формула "Роттердам+".
Як відомо, за цією формулою розраховується вартість вугілля для українських теплоелектростанцій, що у підсумку впливає на тарифи на електроенергію для населення та бізнесу. Паливна складова у структурі ціни на електрику сягає 80%.

У зв'язку із зростанням тарифів обґрунтованість застосування цієї формули викликала жваву дискусію в експертному середовищі, яка триває й сьогодні.
Експерти і ЗМІ, "Економічна правда" в тому числі, не раз доводили, що "Роттердам+" переважно працює на збагачення виробників електроенергії, зокрема Ріната Ахметова (група ДТЕК. — ЕП), який є головним гравцем на ринку.
Представники Нацкомісії були іншої думки. На думку керівника НКРЕКП Дмитра Вовка використання цієї формули повинно було дати країні чимало переваг. Серед них — автономність від зони АТО при накопиченні ресурсів, відсутність ручного режиму визначення ціни, прив'язка до світових цін на вугілля.
До того ж, одним з головних пріоритетів енергетичного сектору на найближчі роки уряд визначив ліквідацію залежності економіки від монопольних джерел енергоресурсів.

Однак реалії життя внесли свої корективи. Через війну на Донбасі всі шахти, які видобувають вугілля антрацитової групи для низки ТЕС, опинилися на окупованій території. Проблема пошуку нових джерел ресурсів для теплової енергетики загострилася.
Головним каталізатором проблеми стала блокада залізничних перевезень вугілля з окупованих територій. Через дефіцит антрациту 15 лютого 2017 року уряд запровадив надзвичайний стан в електроенергетиці. До травня 2017 року п'ять з шести ТЕС, які використовують антрацит, тимчасово зупинили роботу.
Чому країна виявилася неготовою до енергетичної кризи? Чи була альтернатива поставкам вугілля з окупованих територій?

Здавалось би, підхід, запропонований комісією, вирішить проблему безпеки постачань. Утім, коли виникла складна для енергетики ситуація, виявилося, що до неї не готові ні державний оператор "Центренерго", ні приватні компанії ДТЕК та "Донбасенерго".
Більше того, поки високопосадовці та основні гравці ринку тлумачили та використовували "Роттердам+", оптові ціни на електрику різко підскочили, а запаси вугілля на ТЕС знизилися до критичного рівня. У той же час на фоні глибокої кризи учасники ринку різко поліпшили свої фінансові показники.
Як таке могло статися?

Що таке "Роттердам+"

3 березня 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення прогнозної ОРЦ електроенергії. У ній вартість енергетичного вугілля визначалася за такою формулою: середня ринкова ціна імпортного вугілля в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен за попередні 12 місяців плюс вартість його доставки.
"Ми змінили філософію від "витрати+" (ціна на вугілля), щодо чого не могли дійти згоди, до прив'язки до міжнародних цін на вугілля. Така прив'язка може бути короткостроковим рішенням до переходу на нову модель ринку, коли регулятор не встановлює ціни на генерацію", — роз'яснив Вовк.

Формула "Роттердам+" почала діяти з другого кварталу 2016 року. Фактично у тариф для ТЕС після цього стала закладатися ціна вугілля за імпортним паритетом за 2015 рік з урахуванням доставки. Саме тариф для ТЕС, який не піддавався регламентуванню, виявився найбільш слабким місцем. Це дозволяло коригувати процедуру перерахунку рівня ОРЦ.   Повний текст

Олег Перетяка,  "Економічна правда"
Інф.: epravda.com.ua

Коментарі