Росія не для того розпочинала війну з Україною, щоб погоджуватися на наші умови її припинення! Що ж робити?
Про це розмірковує Володимир ПИЛИПЧУК, відомий політик, економіст, громадський діяч:
- Порошенко сказав, що на його думку військового варіанту вирішення конфлікту немає, що Україна не здатна вистояти проти Росії (саме тому і не проводить кадрові зміни в МО). За таких умов, з таким Президентом наша перемога стає неможливою навіть теоретично. І як таке панікерство Президента здатне підняти бойовий дух Армії? І як таке, збиткове почуття меншовартості в'яжеться з патріотизмом? А яким був "героєм" ДО виборів? Чи просто обманув виборців, що перемагатимемо і переможемо, щоб посісти президентське крісло? Тобто, прийшов до влади обманним шляхом? Але це – тема окремої розмови.
- Підписанти Будапештського меморандуму виявилися банальними «кидалами», кожен по – своєму.
- НАТО в конфлікт не втрутиться, і необхідної зброї ніхто реально не надає.
- «Мінська змова Путіна-Порошенка» не передбачала гарантій територіальної цілісності України, роззброєння бойовиків і заморожування «гарячої фази» збройного протистояння і очікуваних нами цілей не досягла. Та й досягти НЕ могла!
- «Мінський формат» - то є уловка Путіна для України часів Порошенка. І здійснена вона виключно задля виграшу в часі для формування і військово-технічного забезпечення  армії Лугандонії, розширення плацдарму агресії, формування квазі-державних інституцій Лугандонії – для оформлення їх і надання їм вигляду «правосуб’єктності».
- Політичний варіант вирішення проблеми (разом з партнерами Заходу) – досі до успіху не призвів.
- Економічні санкції - повільно-діючі, вони роз’їдають економіку Росії повільно, як кислота - залізо. Санкції підірвали Росію, але ще не настільки, щоб вона не продовжувала війни ще як мінімум на півроку - рік… Від радикальних санкцій Захід утримується.
- Надіятися на переворот у Росії - поки-що  гадання на кавовій гущі...

Я не згоден із Порошенком, що ми нездатні перемогти! Категорично не згоден! Проблема в управлінні військами, в ГенШтабі, в кадровій політиці Порошенка! Але оскільки не я формую і реформую склад МінОборони і його ГенШтабу, а проблема поглиблюється, то  пропоную ще один варіант виходу з ситуації  - Звернутися до ООН з проханням ввести в Україну міжнародні миротворчі сили і розставити їх на кордоні України (Донбасу) з Росією  (можливо і по всій лінії розмежування військ). Але на україно-російському кордоні в межах Донбасу - ОБОВ’ЯЗКОВО! За таких умов має припинитися постачання зброї і збройний конфлікт поступово зійде нанівець – Сепаратисти без зброї не матимуть чим воювати. А життєзабезпечення (економіку) Донбасу терористи самостійно здійснити не зможуть. Тому Росії лишиться або забрати звідти бойовиків, або взяти весь регіон на повне фінансування, можливості якого (в умовах наростаючого падіння економіки Росії) стають усе більш примарними.

 На жаль, Порошенко і його  МЗС і такого варіанту не приймуть, бо вже сьогодні МЗС повідомило, що питання вводу миротворчих сил в Україну навіть не розглядається, оскільки перетворить гарячий конфлікт в заморожений.  
Як на мене, то військовий конфлікт, який Порошенко не збирається вигравати  - ліпше перевести з гарячої фази в заморожену за допомогою введення миротворчих сил ООН, а не шляхом реалізації «Мінської змови Путіна-Порошенка»!
Але, якщо і на цей варіант, або на ефективніший Президент не піде, а Україна втратить Донбас, то Порошенко має піти у відставку, бо це означатиме, що його кадрова політика у сфері оборони виявилася реально провальною, як і провальною в урядовому, банківському і правоохоронному секторах. А за реальні провали слід нести не символічну, а реальну відповідальність – втратою посади! ПОСАДИ, ЯКУ ПОСІВ ОБМАННИМ ШЛЯХОМ.

Повертаючись до песимістичної позиції Порошенка, стверджую наступне:
Не може армія 45-мільйонної держави програти війну кільком десяткам тисяч навіть дуже добре озброєних бандитів. Такого в історії війн не бувало!
Хоча, локальний програш можливий. І можливий лише в одному-єдиному випадку — у випадку зради політичного і військового керівництва держави!
Але втрата 45-мільйонної Держави НЕМОЖЛИВА навіть у випадку зазначеної зради!
Та якщо зрада відбудеться, то  Перемога МОЖЛИВА  не після відставки, а після страти зрадників!

Володимир Пилипчук, політик, економіст, громадський діяч,
для порталу "Воля народу"

30.01.2015 р.

Коментарі