Учора з'явилася новина про моє включення до складу Конституційної Асамблеї. Правда, при цьому мене забули запросити на її засідання. Не збираюся робити ніяких глобальних політичних висновків ні з першого, ні з другого факту. Природно, новина про моє включення до складу Конституційної Асамблеї не стала для мене сюрпризом. Пропозиція увійти до складу Конституційної Асамблеї надійшла мені від людей, яких я поважаю і яким довіряю, і по-людськи і професійно. При цьому у мене немає ніяких ілюзій ні з приводу нинішньої влади, ні з приводу Конституційної Асамблеї (не вона буде приймати остаточне рішення з приводу конституційних змін). Чому ж тоді я погодився на участь у роботі Конституційної Асамблеї?

По-перше, тому що навіть рекомендаційні рішення Конституційної Асамблеї можуть впливати на розвиток конституційного процесу і на політичні дискусії навколо нього. Не все так безнадійно, як комусь може здатися. У Концепції конституційних змін, яку підготувала Конституційна Асамблея і яку надрукували деякі ЗМІ, фіксується принцип обрання Президента загальним і прямим голосуванням виборців, а не волею народних депутатів, як підозрювали в опозиції. Виборчі закони пропонується змінювати тільки конституційною більшістю і рекомендується не змінювати їх протягом року перед виборами. Розширюються повноваження парламенту стосовно уряду. І т.д. Є, правда, і вельми контрваерсійниі пропозиції, особливо щодо механізмамів прямої демократії. Тому очевидно, що боротьба навколо конституційних змін буде відбуватися, в тому числі, і на майданчику Конституційної Асамблеї. Можна, звичайно, голосно грюкнути дверима, не погодившись з тими чи іншими рішеннями всередині цього інституту. Я поважаю і розумію позицію Віктора Лаврентійовича Мусіяки, якого давно знаю і до якого ставлюся із щирою симпатією. Але у мене інший стиль, інший дискурс та інший досвід. Як політичний консультант я чудово знаю, що на політичний процес і прийняті рішення, впливають не стільки закриті рекомендації клієнту і не публічні демарші (це красиво, але абсолютно неефективно), скільки аргументована публічна позиція. Знаючи, що відбувається всередині Конституційної Асамблеї та маючи статус її учасника, я зможу більш предметно впливати на дискусії навколо конституційного процесу.

Друга причина моєї участі в Конституційній Асамблеї - банальний професійно-політологічний інтерес. Висловлюючись мовою прикладної соціології, для мене це - використання методу включеного спостереження. Вже пробачте, але у мене залишаються і дослідні, аналітичні інтереси. Мені професійно цікаво зсередини проаналізувати практику роботи консультативного конституційного органу.

Щоб не було ніяких еківоків, я спочатку сформулюю свою позицію з принципових конституційно-політичних питань. Я прихильник прямих президентських виборів і противник виборів Президента в парламенті. Я прихильник парламентсько-президентської системи при досить сильному і повноважному інституті Президента країни. Я поділяю точку зору багатьох західних колег-політологів, що президентська форма правління на пострадянському просторі - пряме джерело авторитарних тенденцій (хто б не був президентом країни). Я виступаю за суттєве посилення професійно-кваліфікаційних вимог до кандидатів до складу Конституційного Суду (нинішній склад КС своїми рішеннями просто дискредитує конституційне правосуддя), за посилення відповідальності суддів за винесення завідомо неправосудних рішень. Конституційні зміни повинні обов'язково розглядатися і затверджуватися в парламенті. Але нову редакцію Конституції (новий текст Основного Закону) після затвердження в парламенті треба виносити на всенародне голосування. Однак комісії для проведення всеукраїнського референдуму повинні формуватися також як на парламентських і президентських виборах, із представників різних політичних сил.

Готовий сформулювати свою позицію і з інших значущих політичних питань.

Переконаний, що проект конституційних змін, підготовлений Конституційною Асамблеєю, має бути винесений на широке громадське обговорення, а потім представлений на розгляд Верховної Ради, за процедурою, сформульованою в розділі ХІІІ Конституції України.

Володимир Фесенко, інф.: "Українська правда"

Коментарі