«
В. Тальніков, російський письменник
« Народ умирає, коли стає населенням. А населенням він стає тоді, коли забуває свою історію»
Федір Абрамов, російський письменник
«
Зів Білаус, к онсул і глава адміністрації посольства Держави Ізраїль у Казахстані
Народ, позбавлений історичної памяті, перетворюється в пил, який розносить вітер часу.
Давайте уявимо собі людей, які вранці починають будувати будинок, а на наступний день, не закінчивши розпочатого, беруться за будівництво нового будинку. Нічого, крім подиву, така картина викликати не може. Але ж саме так чинять люди, які відкидають досвід своїх предків і «начебто» заново починати будувати свій «дім».
Людина, яка дивиться вдалину з гори, може побачити більше. Так і людина, яка спирається на досвід своїх попередників, бачить набагато далі, а його шлях до істини стає коротшим.
Коли народ глумиться над своїми предками, над їхнім світоглядом, їхньою філософією, звичаями, він до тієї ж долі готує і себе. Підростуть нащадки, і вони будуть сміятися над своїми батьками. Але прогрес полягає не в запереченні старого, а в творенні нового.
Гордовитий лакей Яша з п'єси А. Чехова «Вишневий сад» не пам'ятає своєї матері і мріє скоріше виїхати в Париж. Він - живе втілення безпам'ятства.
Чінгіз Айтматов у романі «Буремний полустанок» розповідає легенду про манкуртів. Maнкурти - це люди, насильно позбавлені пам'яті. Один з них вбиває свою матір, яка намагалася вирвати з полону безпам'ятства свого сина. І над степом звучить її відчайдушний крик: «Згадай ім'я своє».
У одному науково-фантастичному оповіданні розповідається про долю людей, які летять на величезному космічному кораблі. Вони летять багато років, і нове покоління не знає, куди летить корабель, де знаходиться кінцевий пункт їх багатовікової подорожі. Люди охоплені болісною тугою, їх життя позбавлене мети. Ця розповідь - тривожне нагадування всім нам про те, яким небезпечним є розрив між поколіннями, як небезпечна втрата пам'яті.
Завойовники в давнину спалювали книги і руйнували пам’ятники, щоб позбавити народ історичної пам'яті.
Стародавні перси забороняли поневоленим народам вчити своїх дітей грамоті і музиці. Це було найстрашніша кара, бо розривалися живі нитки з минулим,, руйнувалась національна культура.
Видатний фізик Марія Кюрі відмовилася патентувати своє відкриття, оголосивши, що воно належить всьому людству. Вона говорила, що не змогла б відкрити радіоактивність без великих попередників.
У Тихому океані є крихітний клаптик суші - острів Пасхи. На цьому острові знаходяться циклопічні кам'яні статуї, які вже довго хвилюють уми вчених усього світу. Для чого люди спорудили ці величезні статуї? Як островитянам вдавалося піднімати багатотонні кам'яні брили? Але місцеві жителі (а їх залишилося трохи більше 2 тисяч осіб) не знають відповідей на ці запитання: нитка, що пов'язує покоління, перервалася, досвід предків безповоротно втрачено, і лише безмовні кам'яні колоси нагадують про великі звершення минулого.
У священному історичному зв’язку поколінь «і мертвих, і живих і ненароджених» - вічність України!
Коментарі