Біла криза, яка паралізувала столицю, — це об'єктивний привід проаналізувати ефективність і компетентність не тільки місцевої, а й центральної влади у боротьбі з реальними НП. Це привід поговорити не так про кількість техніки, яку браві комунальники щорічно закуповують нібито в неймовірних кількостях, як про системні проблеми — чому багатомільйонний мегаполіс, напхом напханий десятками тисяч людей у погонах, оточений кільцем із грізних — на папері — частин та з'єднань МО та МВС, раптом не зміг відбити підступну, та аж ніяк не катастрофічну атаку циклона, - йдеться у свіжому номері газети "Дзеркало тижня".

Стисло про емоції. Порада прем'єра Азарова співвітчизникам — "не скігліти, а брати лопату" — здається досить безвідповідальною з боку чоловіка, який не зволив узяти в руки лопату і прибрати бодай один замет. Якщо по-чесному, то панам Азарову, його синові й наближеним слід було б для початку розчистити в Києві всі дороги та мости, які збагатили близькі до них фірми на гроші "скіглячих" платників податків, а потім уже виховувати народ, який утримує їхні схеми. Також упало в око, що ніхто з керівників центральних органів влади не побажав мобілізувати своїх підлеглих у столиці для боротьби зі снігом. А жаль — не виключено, що від самого вигляду Клименка та Захарченка з лопатами навпереваги сніг утік би і втопився в Дніпрі сам, без жодних самоскидів.

На жаль, оскільки стійкість та дохідність нашої влади не залежать від сприйняття платників податків, то ні про мобілізацію всіх державних структур столиці, ні навіть про символічну участь у прибиранні рідного міста, яке годує й одягає бундючну чиновницьку "аристократію", не йшлося.

Снігопад продемонстрував проблеми організації роботи влади, характерні для всієї системи управління Віктора Януковича (підкреслення - Ред.). У вирішальний момент, коли всі державні інститути мусили об'єднатися і внести лепту в приборкання стихії, що паралізувала столицю, ККД держави виявився вкрай невеликим. Рота БТРів, два полки солдатів, кілька вертольотів. І все це для розчищання кількох сотень кілометрів забитих намертво доріг, із тисячами застряглих у них людей. І дуже яскравий показник — без жодної участі держави люди почали організовувати взаємодопомогу. Техніка, яку надали комерційні структури, джипи волонтерів — усе це, звісно ж, має бути у будь-якому нормальному суспільстві, але питання в іншому: а де в цей момент була держава? Яку люди, котрі взяли до рук лопати, ще й додатково утримують на свої кошти? Ці запитання важливо поставити зараз, щоб уникнути такого ж несистемного підходу і до ліквідації паводків.

Снігопад виявив низку системних проблем влади.

1. Відсутність самостійного мислення. Скрізь призначені "наглядаючі", але як виявилося, немає "вирішуючих" і "відповідаючих". Практика призначення на посади "наглядаючих" — за адміністративною частиною, іміджем, фінансами, землею — привела до інфантилізації і розмивання влади формальної. Регламенти і правила не діють, оскільки важливі тільки внутрішньовідомчі інтереси. Тому влада не здатна працювати на випередження. Прийняти рішення про мобілізацію всіх ресурсів міський штаб насправді не в змозі. Хто його слухатиме? Хто може взяти на себе відповідальність примусити працювати в одній команді всіх рівновеликих міністрів? Снігопад — не може. А столична влада? Не смішіть. Без ручного управління Віктора Федоровича координація влади в надзвичайних ситуаціях не працює.

2. Безвідповідальність. Усі силові структури, казначейство, Держрезерв давно перетворилися на самостійні феодальні князівства в Києві, для яких міська влада — не указ. Чесно сказати, дуже дивно, що, звільняючи О.Мазурчака за нерозпорядливість, Кабмін чомусь не потурбувався заодно звільнити і чиновників казначейства, які не дають грошей на бензин для снігоприбиральної техніки. А також глав МВС і МО, яких багатократно місто благало дати додаткові сили — військовослужбовців, курсантів, військову техніку, і які ці заклики під різними приводами проігнорували.

3. Розвал технічної бази держави. У небажання військових давати техніку місту є й цілком конкретна прозаїчна причина. Мобілізаційний ресурс влади незначний. У постійній готовності до руху на тривогу в частинах "швидкого реагування" перебувають одиниці бойової техніки, хоча на папері значаться сотні бойових машин. Соромно сказати, у Києві та області розміщується безліч військових частин, а для допомоги місту не змогли послати жодного армійського тягача або КАМаЗа! Ніхто жодного разу не згадав, що в країні спеціально на випадок такої НП є спеціальна структура — Держрезерв. Не чекаючи ніяких команд, він мав дати Києву пальне й машини, одяг, продукти і медикаменти, щоб місто забезпечувалося безперебійно. Причому дати ще ДО наступу циклона на столицю, бо масштаб проблеми був очевидний із європейської та західноукраїнської ситуації. Але Держрезерв може щось дати, знову ж таки, якщо хтось туди щось поклав, а не роздерибанив...   Повний текст

Інф.: DT.UA
Фото прес-служби Президента

Коментарі